СБУ показала «таємну тюрму»

Три дні тримало паузу Харківське управління СБУ. Від понеділка, коли Amnesty International і Human Rights Watch оприлюднили інформацію про 16 незаконних в’язнів, яких Служба безпеки нібито незаконно утримувала, зокрема, у Харкові, пише українська служба «Бі-бі-сі». Коментувати заяву міжнародних організацій на місцевому рівні відмовились — запропонували дочекатися візиту керівника СБУ Василя Грицака, призначеного на 1 вересня.

У четвер на брифінгу для журналістів голова СБУ категорично спростовував звинувачення і, начебто експромтом, запропонував пресі відвідати Управління та на власні очі пересвідчитися — секретних в’язниць там немає. «У нас немає таємних тюрем СБУ. Я відповідально про це заявляю», — сказав Василь Грицак.

«День відкритих дверей»

Управління СБУ у Харківській області — пафосна будівля у самому центрі міста. За рогом — управління МВС. Колись це була єдина структура — НКВС, потім повноваження і територію розділили.

На вході співробітники СБУ обіцяють журналістам, що відведуть їх у «ті самі» каземати, але переконливо просять нічого не знімати по дорозі — коридори, кабінети, оперативні працівники — секретна служба, режимний об’єкт.

Перший подив — ведуть не в підвал, а нагору, на другий поверх і, через перехід, — ще один сходовий марш. За дверима — коридор, відокремлений металевими решітками. Обабіч — двері: оббиті залізом, переконливий запор, «око» — як у будь-якому слідчому ізоляторі.

Більшість дверей — опечатані. Керівник харківського управління хазяйським жестом зриває папірці з печатками, наказує відчинити, пропонує заходити в будь-яку кімнату.

Едуард Кріцин, начальник СБУ у Харківській області, починає з інтонаціями екскурсовода: «Ось це приміщення. Ми по ньому повністю пройдемо, зазирнемо у кожні двері, де начебто незаконно утримуються люди. Насправді ж тут — тимчасово! — бувають люди, які проходять по кримінальних справах. Останній раз це було вчора».

Цей підрозділ називається Сектор забезпечення досудового слідства. За законом, тут можуть перебувати затримані, підозрювані або вже навіть засуджені, з якими проводять слідчі дії, наприклад, допит.

«Слідчий подає заявку, що йому необхідно попрацювати з тим чи іншим громадянином, який проходить по справі. Утримуються такі люди лише в СІЗО (слідчий ізолятор) або ІТТ поліції (ізолятор тимчасового тримання). Громадянина привозять сюди, тут з ним проводяться слідчі дії, і його відвозять назад. Він не залишається тут на ніч та навіть просто довше, ніж дозволяє закон», — пояснює керівник.

Каземати

Едуард Кріцин заводить журналістів до порожньої кімнати. Двері, вікно з решіткою та непрозорим склом, в кутку — санвузол. Санвузол цілком пристойний: кахельна плитка, душова кабіна, унітаз і раковина. Ані ліжок, ані стільців — голі стіни, фарбовані рожевим, чисті стеля і підлога. Задушливий запах запилюженого приміщення.

– Це все створювалось під Євро-2012…

– Так це для іноземців!

– Ні, просто створювалось для людей, які могли, — полковник переходить на спецжаргон, — здійснювати хуліганські заворушення. Але жодна людина сюди не потрапила. Всі поводились добре. І з того часу воно так і стоїть. Щоправда, вода є… Ой, ні, навіть і води немає, — розгублено смикає кран.

Вже на виході журналісти жартуватимуть про оголошення в мережі: «Хостел в центрі Харкова. Ціни помірні».

Всього в приміщенні близько дюжини кімнат. Половина відокремлена тією ж решіткою — це блок для персоналу. Там кімната відпочинку, кухня, робочі кабінети — із телефонами, комп’ютерами, шафами з документами. В «суворому» секторі в кімнаті для допитів — лише стіл і два стільці, навіть розеток немає. І жодних слідів перебування тут людини.

Показові відвідини пресу не переконують. З відчаю керівник управління наважується на відчайдушний крок — пропонує пресі обшукати все приміщення: «Тільки камери залиште, телефони, бо знімати в нас заборонено. А так — будь ласка, я дам вам супровід, я відкрию будь-які двері — горища, підвали. Якщо хочете подивитись, чи є тут взагалі місце, де можна незаконно тримати людей».

Більшість репортерів виявляє бажання піти до підвалу, але тут же розчаровано виходять — там службова їдальня.

Джерело: Ганна Силаєва, українська служба «Бі-бі-сі»