11/04/2023 — 15:57 | АВТОРИ: ТЕТЯНА ФЕДОРКОВА, ІРИНА ГНАТЮК

СБУ розслідує справу, в якій фігурує депутат Харківської міськради, засновник громадської організації «Харківський антикорупційний центр», нині військовослужбовець Національної гвардії Дмитро Булах. У ДБР кажуть: справа стосується «можливих зловживань під час зарахування на службу військовослужбовців». Сам Булах розповів про стеження та пов'язує активність правоохоронців з громадською діяльністю. 

Заява «ХАЦ»

Інформацію про обшуки вдома у Дмитра Булаха 10 квітня опублікував «Харківський антикорупційний центр». Організація називає дії правоохоронців «соромом, ганьбою та зневагою». 

«Маючи на руках ухвалу суду про проведення обшуків, вони з'явилися за місцем проживання та вимагали надати відомості, пов'язані з проходженням військової служби. Так, не у командування військової частини, а саме вдома. Сприймаємо це як продовження кампанії тиску на представників громадського сектору України», — йдеться у заяві. 

На думку команди, справа — замовна і стоїть в одному ряду з нещодавніми історіями щодо Bihus.Info, ЦПК, «Слідство.інфо» та «Чесно». 

Коментар Булаха 

Дмитро Булах — депутат Харківської міськради, служить у Нацгвардії з весни 2023 року. До того, влітку 2022, він помітив за собою стеження. За словами засновника «ХАЦ», щоб вручити повістку, його вистежували представники ДСР* та ТЦК.  

«Я після коронавірусу тяжко хворію пневмонією, але вже йду на поправку. Щоденно їжджу у лікарню капатися на декілька годин. Формально на стаціонарі, фактично ночую вдома і їжджу капатися. Після одного з останніх таких сеансів, я їду до мами (вона мешкає у приватному секторі, у середмісті, умовно) і бачу за собою машину, але не зважаю на це, думаючи, що це параноя. Після того, як виходжу від мами, я прямо напроти виходу бачу той самий крузак (звісно, на номерах прикриття), який різко зривається до мене і звідти виходять 3 людини. 2 ДСРівця (так, ДСРівці на крузаку вручали повістку))) і один представник ТЦК. ТЦК Київського району, хоча я і зареєстрований, і стою на обліку в ТЦК, і події відбуваються у Слобідському районі. Вони виписують мені повістку на наступний день в Київський РТЦК», — коментує Булах. 

*ДСР — Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції. 

Після тих подій Булах прийшов до ТЦК і за кілька тижнів пройшов медкомісію. Повторно хворів, а коли одужав, мобілізувався. 

«Я розумію, що є певна мережа РТЦК по країні, які вкрай чутливо реагують на такі «прохання» і беруть під козирок. І з ними, як правило, такі історії відбуваються. Це далеко не кожен РТЦК. По своєму місту я знаю декілька таких ситуацій від інших людей і вони всі про один центр. Якщо вони захочуть, то самі це розкажуть публічно. Але точно, що я розумію, дивлячись на історії Євгена, Бігусів, Віталія Шабуніна, Юрія Ніколова і т.д., що ми повернули кудись не туди і треба повертатись на нормальний шлях. Виправлення цих зловживань буде найкращим маркером змін у підходах до мобілізації, замість тисяч слів і законів», — вважає Булах. 

Засновник «ХАЦ» знову побачив стеження восени 2023. За його словами, за ним їздили близько десятка різних машин на оперативних номерах.

Коментар ДБР

Ситуацію з Булахом прокоментував речник Територіального управління ДБР у Полтаві Олександр Білка. За його словами, обшуки пов'язані зі справою щодо «можливих зловживань під час зарахування на службу військовослужбовців». 

«Працівники ДБР за матеріалами СБУ здійснюють досудове розслідування за фактом можливих зловживань під час зарахування на службу військовослужбовців. У межах цього розслідування Бюро з’ясовує можливе перевищення повноважень командуванням однієї з військових частин Нацгвардії, яка дислокується на Харківщині. 10 квітня 2024 року ДБР та СБУ провели санкціоновані слідчі дії у вказаній військовій частині та за місцем проживання одного з фігурантів, який є представником антикорупційної громадської організації. Зазначаємо, що кримінальне провадження жодним чином не стосується діяльності громадської організації. Під час обшуків речі, які стосуються діяльності ГО, не вилучалися», — відповів «МедіаПорту» Білка. 

За його словами, справу порушили у серпні 2023 року. Підозрюваних немає. Більше деталей Білка не надав. 

Результати обшуку

Під час обшуку 10 квітня у Дмитра Булаха вилучили телефон. 

«Більше нічого не знайшли. Та і не могли знайти, власне. Ухвала — дічь. Це очевидне замовлення», — упевнений Булах. 

Він шкодує, що не розповідав про стеження із врученням повістки у 2022. 

«Промовчав про те, очевидно тепер, дарма. Потім стеження, тепер обшук, де від початку було зрозуміло, що нічого не знайдуть, а передати «привіт». Далі не знаю, що на черзі. Скажуть, що я не служив, взагалі? Що я дезертир? Яких спецефектів чекати?)», — написав Дмитро у Facebook.

Прокоментувати «МедіаПорту» офіційну позицію ДБР, яку відомство надіслало журналістам 11 квітня, Булах відмовився, оскільки «не може коментувати все, що стосується військової служби». 

На заяву ДБР відреагував «ХАЦ»

Представник «Харківського антикорупційного центру» Володимир Рисенко у коментарі «МедіаПорту» відреагував на інформацію ДБР: 

«Про що вони кажуть? Вони повідомляють, що відкрили провадження за фактом можливих зловживань під час зарахування на службу військовослужбовців. Але проблема в тому, що в тих трьох ухвалах, до яких я маю доступ, слово «зарахування» не зустрічається взагалі. І мови про зарахування військовослужбовців немає взагалі. Тому незрозуміло, про що взагалі вони відповідають.

Вони пишуть про обставини зарахування військовослужбовців — у множині. У тих ухвалах, що я бачу, мова йде про одного військовослужбовця. Там згадується один військовослужбовець Булах Дмитро Андрійович. Про яких ще йдеться, невідомо. Не знаю, що вони коментують. І головне, про те, що вони не коментують. Кримінальне провадження зареєстровано в серпні 2023 року. З серпня 2023 року за Дмитром велось стеження ДБР або СБУ, тому що кримінальне провадження зареєстровано за повідомленням СБУ. 

Пів року стеження ДБР, можливо, зразу з СБУ, витрачають на це державні кошти: декілька машин, оперативні групи міняються і так далі. А зараз вони кажуть, що це зовсім не пов'язано із діяльністю антикорупційної організації. І я чомусь не впевнений. У мене це викликає сумніви. Що так важливо у Харкові пів року стежити за одним військовослужбовцем і це «ніяк не пов'язано» з нашою організацією? Не певен». 

Рисенко звертає увагу, що ДБР не коментує моменту стеження. 

«Кожен день ми з вами чуємо прильоти, сидимо без світла. Замість того, щоб шукати коригувальників, пів року йде стеження за одним єдиним військовослужбовцем. Чим продиктовано таке витрачання коштів платників податків? Для чого? Яка мета? Про це жодного слова! Вчора на обшуках було три оперативні співробітники СБУ», — говорить Рисенко. 

Служба безпеки України поки не прокоментувала обставин справи. 

Що відомо про Булаха та ХАЦ

Дмитро Булах разом із Ігорем Черняком, Павлом Новиком, Володимиром Рисенком, Євгеном Лісічкіним та іншими однодумцями заснували «Харківський антикорупційний центр» у 2015 році. Організація відстежує закупівлі на регіональному рівні та аналізує бюджетні витрати.

«Харківський антикорупційний центр» привертає увагу до завищення цін у кошторисах, спірних закупівель з погляду пріоритетності, пропагує прозорість бюджетних витрат. У період повномасштабної війни — досліджує питання відбудови тощо. Після низки матеріалів «ХАЦ» та резонансу в медіа міськрада та обладміністрація скасовували тендери. 

Від початку створення антикорупціонери переважно моніторили міські закупівлі. Така увага дратувала чиновників. Вони часто критикували висновки «ХАЦ», а іноді — навпаки — реагували та наказували виправити, як це час від часу робив колишній мер Харкова Геннадій Кернес. Після одного з таких зауважень Ігоря Черняка на сесії міськради про закуплені ананаси по 350 грн для зоопарку у 2019 році Кернес доручив створити контрольну комісію: «Якщо комусь хочеться з'їсти ананас коштом мавпи, я вам обіцяю, я куплю вам ананаси. Тільки вони будуть з цегли». 

Члени організації двічі ставали жертвами нападів.   

У серпні 2017 року невідомі неподалік дому побили Дмитра Булаха, він отримав ушкодження середньої тяжкості — переломи та травму голови. За побиття засновника ХАЦ засудили трьох чоловіків, яких одночасно визнали винними у серії нападів на аптеки. 

У вересні того ж року напали на Євгена Лісічкіна. Поліція заявляла, що встановила нападників, водночас справу кілька разів закривали. 

І Лісічкін, і Булах пов'язували побиття із діяльністю громадської організації. Замовників нападів не знайшли.