Розслідування воєнних злочинів рф: Харківський інститут соцдосліджень з’ясував, кому довіряють українці
Українці найбільше довіряють міжнародним, громадським організаціям та СБУ в розслідуванні воєнних злочинів рф.
Про це йдеться у дослідженні Харківського інституту соціологічних досліджень про ставлення людей до міжнародних воєнних злочинів.
«Оцінки ефективності роботи цих органів випливають з рівня довіри до них. Найбільш ефективними в розслідуванні воєнних злочинів є міжнародні (48%) та громадські організації (42%) та СБУ (43%). Найменш ефективні — суди (28%), прокуратура (28%), поліція (28%) та Офіс Омбудсмана (23%)», — зазначено у результатах опитування.
Респонденти повністю погоджуються з тим, що росія вчиняє проти України воєнні злочини (95%), злочини проти людяності (95%), злочини агресії (96%) та геноцид (90%).
«У фокус-групах та глибинних інтерв’ю абсолютно всі постраждалі громадяни, незалежно від категорії, до якої вони належать, впевнено погодилися з тим, що Росія вчиняє найтяжчі міжнародні злочини проти України, насамперед геноцид населення», — вказує ХІСД.
До ключових воєнних злочинів, які вчиняють росіяни щодо українців, опитані відносять вбивства цивільного населення, руйнування житлових будинків, цивільної інфраструктури, нанесення психологічних травм українцям, особливо дітям.
«Майже всі респонденти (92%) зазначили, що перш за все мають бути розслідувані злочини щодо вбивства та тортур людей на окупованих територіях. Більшість опитаних також вказали на першочерговість розслідування таких злочинів, як обстріли цивільної інфраструктури (78%), використання заборонених видів зброї (73%) та депортація українців у Росію (72%), — зазначає інститут.
У фокус-групах та інтерв’ю більшість постраждалих пояснювали, що ставляться до заочних процесів скептично через те, що не вірять в їх ефективність, в те, що засуджена людина понесе покарання. Водночас, на думку частини респондентів, якщо іншого способу засудити злочинця не має, то заочно це все одно потрібно робити.
Для дослідження опитали 1119 респондентів з підконтрольних Україні територій. У фокус-групах брали участь переселенці, сім’ї зниклих безвісти, цивільні з районів активних бойових дій та інші постраждалі від війни.
Більше результатів дослідження — у звіті на сайті ХІСД.