У міжнародній правозахисній організації Amnesty International дійшли висновку, що російські війська, обстрілюючи Харків, застосували касетні боєприпаси. Серед прикладів — обстріл пункту видачі гуманітарної допомоги на Салтівці 24 березня та Індустріального району 15 квітня.
13 червня Amnesty International оприлюднила доповідь «Будь-хто може померти в будь-який момент: Невибіркові удари з боку російської армії по Харкову, Україна». Організація наводить докази, що російська армія неодноразово використовувала касетні боєприпаси та розкидані наземні міни, заборонені міжнародними договорами через їхні непередбачувані наслідки.
Правозахисники дослідили 41 атаку (під час яких загинули 62 людини та дістали поранень близько 200) та провели інтерв’ю зі 160 людьми в Харкові у квітні й травні. Серед співрозмовників Amnesty International — ті, хто пережив ці атаки, родичі загиблих, свідки та лікарі, які допомогали постраждалим. Також зібрали та проаналізували речові докази з місць обстрілів, фрагменти снарядів, цифрові матеріали.
Серед прикладів — обстріл Індустріального району вдень 15 квітня, коли загинули щонайменше дев’ятеро мирних мешканців, понад 30 зазнали поранень.
«Лікарі з Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні №25 показали Amnesty International металеві фрагменти, вилучені з тіл пацієнтів, серед яких були характерні шматки сталевих дротів з касетних боєприпасів 9Н210/9Н235», — мовиться у звіті.
Також шестеро людей загинули і 15 отримали поранення вранці 24 березня, коли касетний снаряд впав на парковку поблизу станції метро «Академіка Павлова», де сотні людей стояли в черзі за гуманітарною допомогою.
«Дослідники Amnesty International знайшли частки 220-міліметрової ракети «Ураган», яка, своєю чергою, є носієм для 30 суббоєприпасів, які досі стирчать з кратерів у асфальті. Довкола цієї території вони також знайшли пластини й фрагменти від касетних снарядів 9Н210/9Н235, а також безліч інших кратерів», — додають в організації.
Як зазначила старша радниця відділу кризового реагування Amnesty International Донателла Ровера, в останні місяці харків’яни зіштовхнулися з «нещадним шквалом невибіркових обстрілів, які призвели до смертей і поранень сотень цивільних осіб».
«Людей вбивали в їхніх домівках і на вулицях, на дитячих майданчиках та кладовищах, у черзі за гуманітарною допомогою або поки вони купували їжу та ліки… Шокує численне використання широко заборонених касетних снарядів, що ще раз підкреслює цілковиту неповагу до життів цивільного населення. Російські військові, відповідальні за ці жахливі атаки, мають бути покарані за свої дії, а жертви та їхні родини повинні отримати повне відшкодування», — сказала вона.
Організація посилається на дані Департаменту охорони здоров’я Харківської обладміністрації: від початку війни на Харківщині загинули понад 600 людей, більш ніж 1200 дістали поранень.
Зазначається, що хоча Росія не підписувала ані Конвенцію про касетні боєприпаси, ані Конвенцію про протипіхотні міни, міжнародне гуманітарне право забороняє невибіркові атаки й використання такої зброї.
«Скоєння невибіркових атак, які призводять до смерті чи поранень серед цивільного населення, пошкодження цивільних об’єктів, дорівнює скоєнню воєнних злочинів», — наголосили правозахисники.
Висновки правозахисників прокоментував в ефірі національного телемарафону голова Харківської обладміністрації Олег Синєгубов.
«У нас цей випадок вже не перший. Дійсно, це виключно житлові райони», — зазначив він.
Синєгубов додав, що наслідки обстрілів також фіксують правоохоронці.
«Правоохоронні органи одразу виїждають на місце, коли це вже безпечно, і фіксують всі ці факти. Потім інформація передається до Києва і міжнародних організацій», — пояснив посадовець.
12 червня росіяни знову обстрілювали житлові райони Харкова з артилерії та реактивних систем «Смерч» та «Ураган».
