Роман зі словом. «Залізобетон» Колонка
Прямуючи під аркою Держпрому в бік свого університету, згадую формулу «Харків — залізобетон», яка міцно зафіксувала наше бачення свого міста в цій війні, в цій історичній миті. Не дивно: дуже влучно зійшлися пряме і переносне значення слова. І чому переносне стало на своє місце так легко, мов точно допасована фігурка пазла?
А тому що вже давно розповідається в краєзнавчих, історичних та архітектурних контекстах, як у Харкові було застосовано залізобетон для будівництва Держпрому, як це стало символом нового часу і проривом — така гігантська монолітна споруда…
Ця метафора цікава, якщо поглянути на дві її частини. Залізо було і лишається символом стійкості, волі, сили і витримки давно і в різних культурах, людству воно відоме здавна: залізну добу виділяють історики, залізну волю оспівують поети й біографи видатних людей. Не те з бетоном. Просто собі матеріал, буденний будівельний, прозаїчний, не дуже багатий на метафори, а головне — на позитивні метафори.
От, наприклад, люблю я вірш Ліни Костенко про липень у місті. Коротенький, п’янкий, на дві строфи всього лиш. І там вона встигла двічі показати нам бетон. У першому ж рядку — в симпатичному образі чаші, мало не божественної: «Нектар дощу в бетонному флаконі», але вже в другій строфі — як символ ув’язнення природи: «І крізь бетон бунтує річка Либідь». Останнє дуже типове для мовних образів: вислів «закатати в бетон» пробуджує ясно які асоціації. Залізо ніби «апґрейдить» природу людини. Бетон з природою (взагалі) бореться.
Так і з залізобетоном було. Твердий будівельний матеріал, ну що з нього зробиш, окрім негативної метафори. «Залізобетонні традиції, вцементовані у свідомість поколіннями та роками, часто важко вирвати», — пише полтавська газета.
Аж тут Харків усе перевернув — і наш залізобетон став символом зі знаком плюс, знаком оклику, знаком сердечка.
Ось тільки якщо ми захочемо розповісти про наш харківський залізобетон, сповнений почуттів, усьому світу англійською мовою, наштовхнемося на проблемку. Англійською він reinforced concrete, ну в кращому разі трохи коротший, але все одно страшенно технологічний ferroconcrete. Ага, спробуй розказати, яке воно, наше місто: фероконкретне? Чисто конкретне? 😊
До речі, англійська назва бетону concrete (саме слово бетон — французьке) дійсно того ж походження, що й слово конкретний. Конкретне в латині — те, що зрослося, згустилося, затверділо. Набуло форми тобто, не розвалюється, не розтікається «водою».
Але якщо у вас склалося враження, що поетизація цього матеріалу в Харкові почалася ось тільки тепер, то ні. Перший поетичний залізобетон української літератури з’явився понад сто років тому у вірші Василя Еллана-Блакитного: «Нам треба нервів, наче з дроту, Бажань, як залізобетон, Нам треба буряного льоту, — Грими, фанфар мідяний тон». При цьому поет там різко заперечував, буквально відкидав, мало не знищував ніжність і сентиментальність. Ну а наш залізобетон століттям пізніше все-таки несе в собі ніжність — до міста, до тих, хто в ньому і хто його захищає.
Читайте також: Як народився логотип «Харків — залізобетон»