Роман зі словом. «Університет» Колонка
Сьогодні колонка з’являється не на вихідних, як зазвичай, а посеред тижня, бо 29 січня — день, коли 1805 року в Харкові відбулось урочисте відкриття університету і почалися в ньому заняття. Так Харків став університетським містом, яскравіше засвітившись у Всесвіті, котрий, як відомо, Universe.
В дитинстві мене дивувала схожість між собою слів, з одного боку, універмаг та універсам, а з іншого — університет. І це я тоді ще не думав про Всесвіт іншими мовами :). Гойдалка матеріального та ідеалістично-розумового між цими майже однаковими словами спантеличувала; спільним було хіба те, що це все солідніші заклади на тлі магазину та школи відповідно, ну і ще потрапити до університету так само складно й потребує зусиль, як натрапити в універмагах на щось «дефіцитне», думав я. Згодом перші два слова застаріли, а університет Каразіна став невіддільною частиною мого життя. А в ньому однією з найцікавіших справ — шукати корені та логіку слів.
У слові університет два латинські корені: unus — це «один», «єдиний», а ver, vers, vert — це давнє-давнє позначення руху по кривій, від простого повороту до кружляння по колу. Другий корінь дав у різних мовах багато слів: від наших вертіти, веретено до латинських версія (тобто один з можливих поворотів), конверт (те, що згортається), не кажучи вже про аверс і реверс. Про перший корінь теж розповісти можна багато: він повнозначно втілився у слові унікальний (один-єдиний; колись його дуже полюбляв президент Ющенко, і пригадую, я аж підскочив, почувши в його промові: «Сьогодні ми в черговий раз маємо унікальну нагоду…»), дав в англійській мові похідне union — союз (цілком очікувано в контексті єдності), а також (не настільки очікувано) цибулю, onion — тому що в ній з багатьох шарів складається єдине ціле.
Та сама союзно-цибулева логіка приводить нас до всесвіту й університету. Поєднання цих двох коренів означає «повернуте, спрямоване до одного, до єдиного». Так виникло слово universum — світ як цілість, де всі речі зібрані, звернуті в єдину сутність. Це протилежність хаосу, де речі розкидані і «повернуті» в бік роз’єднання. Ця єдність охоплює все — тому і всесвіт. (Нині, правда, це слово вживається звужено, як-от «Всесвіт електроніки» або «всесвіт Marvel», чи, навпаки, розширюється аж до парадоксальності — так виникло поняття Мультивсесвіт, Multiverse.)
Слово університет у своїх перших контекстах також означало те, що люди скеровані в бік єдиного цілого («Universitas magistrorum et scholarium» — «Спільнота (сукупність) викладачів та учнів»). Та сама логіка спрямованості в певний бік працює у словах екстраверт та інтроверт: «повернутий назовні», «повернутий всередину». Можна було б створити окремі заклади: екстраверситети та інтроверситети ;). З дуже галасливо-активним і тихо-самозаглибленим навчанням відповідно. А з нинішніми тенденціями до постійної академічної мобільності чому б не з’явитися випускникам мультиверситетів?
Хай там як, але цікаво, що саме «організаційне» поняття спільноти стало основою для слова університет на всі часи, а не власне поняття навчання — в останньому випадку назвою такого закладу вищої освіти стало б студіум або студія. (До речі, корінь stud- пішов від давньої, ще праіндоєвропейської основи зі значенням «стукати», «бити», «штовхати». Відчуваєте оцей стук і штовх у студіюванні-штудіюванні чогось? Правда, студентська легковажність усе це збалансовує…) Але й добре вийшло, бо це не тільки про організацію всіх докупи, а й про те, що університет, як і Універсум, протистоїть хаосу. І харківські університети в цей час війни — особливо.