Роман зі словом. «Угода» Колонка
Вже другий тиждень з думки не йде слово угода, ви ж розумієте. І десь поруч крутиться його англійсько-трампівський відповідник deal. Здогадуєтеся, що те deal — це той самий корінь, що наше ділити? Якщо досі не думали про це, то ось кажу вам і додаю довідку з мовознавчою печаткою. Ну й справді ж, угоди часто саме про це, і на цю угоду, про яку зараз усі говорять, таким і є спрощений погляд: поділити, розділити, розподілити… В українській теж існує такий прагматично мотивований зв’язок між угодою і вигодою, до речі.
Але все ж із нашою угодою значно складніше. Тут не про те, як поділити, і не лише про вигоду — тут про те, годиться чи не годиться, згодні ми чи не згодні? І взагалі год — один з тих слов’янських коренів, які найбільш активні і схильні до пригод. Тут і згода, і нагода, і догода, і погода (а при ній і негода), крім вищеназваних вигоди та пригоди… Це вам не побігти-добігти-прибігти-вибігти, де префікс мало що змінює, — тут зовсім різні явища. А споріднює всі ці -годи одне: погляд людини, яка оцінює щось: воно доречне, підхоже, бажане, відповідне уявленням, навіть ідеалам? Власне, ці слова крутяться, як супутники, навколо дієслова годиться.
Вигода — те, що нам підходить і бажане. Згода — коли думки людей сходяться, годяться одні одним. Угода — так само, але в конкретній формі. Догода — бажання задовольнити чиїсь бажання, сподобатися… У процесі розвитку етичної лексики питання «Годиться чи не годиться?» стало означати не тільки «Підходить чи не підходить?», а й «Чи можна так чинити з морального погляду?» — і в мовах колишньої Речі Посполитої (польській, українській, білоруській) від цього кореня утворилася godność-гідність-годнасць. От вам і Революція Гідності, і наше теперішнє прагнення: угода повинна бути гідною.
А що з нагодою і погодою? Тут додається ще один компонент значення: час, який це слово у своїх пригодах прихопило на додачу. Нагода — це хороший час для певної дії, реалізації задуму. Пригода — час, у який відбувається щось цікаве. Погода — це хороший час: спочатку це слово мало саме таке, позитивне значення (у чеській і польській воно досі означає чудовий стан душі: легкість, спокій, гармонію…), а потім стало називати будь-які умови надворі. Так само і слово година колись означало особливий момент, нагоду, а потім — просто відрізок часу. Причому різний: тут тобі година, а тут год (пройшли года, як вода, кажуть у народі), а в сербській і болгарській година — це рік і є, «я заскочу до тебе на годинку…» прозвучить не так, як у нас. 🙂
І якщо вже говорити про те, який давній і важливий цей корінь в інших мовах (праіндоєвропейський ще!), то в англійській він теж існує, і всі ми його чудово знаємо. Це — good. Хороше — те, що нам підходить.
Можна було б ще багато розказувати, але важливо вчасно сказати: годі. Авжеж, корінь той самий. Ідеальний момент завершити. Good bye!
Читайте інші колонки автора на MediaPort