Роман зі словом. «Схема» Колонка
Чи любите ви схеми? Асоціації у відповідь на це питання проносяться в мозку зі швидкістю «Інтерсіті», який мчить повз невеличку станцію, і в кожному вагоні їде своя публіка. В одному — технарі зі схемами пристроїв, в іншому — вчителі мови зі схемами будови складних речень (звідти і я вам помахаю), ще в іншому… о, там корупціонери (ті точно їдуть першим класом, але про всяк випадок готові в слушний момент з того поїзда зіскочити). У всіх є мобілки, а в них — мікросхеми, всі пасажири знають схему руху транспорту…
Цікаво ж склалася доля грецького σχῆμα в його мандрах світом. Воно майже не змінювало форми (що й не дивно, бо первинне значення цього слова таке і є — «форма»), зате де тільки не побувало. У давньогрецькому театрі позначало характерну позу актора, яка передає емоцію або рису характеру. Далі акуратно підтримувало розумові побудови філософів. Допомагало астрологам упорядковувати розташування світил на небосхилі (серед давніх контекстів цього слова астрологічні не на останньому місці). Використовувалось у викладанні риторики і танців. Слугує адміністраторам у плануванні діяльності. Модницям і стереотипним бабусям воно забезпечує викрійку вбрання чи правильно вив’язаний шарф. Усім нам підказує напрямки евакуації в разі пожежі або повітряної тривоги…
У словниках в результаті подається кільканадцять відповідників античної схеми сучасними мовами: і вигляд, і поза, і манера, і спосіб, і порядок, і різновид, і нарис, і начерк, і план… Але форма — в основі всього.
Останнім часом ми дедалі частіше чуємо і вживаємо це слово в контексті незаконних дій, збагачення, обходу законів, шахрайства тощо (звідки й народилась ідея цієї колонки на тлі гучних інформаційних приводів). Тут це нейтральне поняття форми наповнюється темним, негативним змістом. Схеми бувають сірі, чорні, брудні, навіть туалетні, коли стосуються незаконної забудови; бувають мільйонні і мільярдні… [Свого часу в Харкові широкого резонансу набула справа про «кооперативну схему», — Ред.]
Слово пішло у власні назви: проєкт журналістських розслідувань від Радіо «Свобода» так і називається «Схеми», а в детективному романі Андрія Кокотюхи «У темряві приходить пес» (події якого відбуваються в блекаутах нашого часу) діє персонаж на прізвисько Жека Схема, і він, шахрай, навіть не проти такого наймення. Тепер фраза придумайте схему може означати «вигадайте, як обійти закон» (бідолашні підмети та присудки, які теж потребують схем у шкільних зошитах!). А у вічному прагненні мови до експресії народився схематоз, створений за зразком назв хвороб.
І хоча свою форму схема зберігає майже скрізь, є й одна цікава видозміна. Церковне схима — те саме слово, тільки запозичене з грецької вже пізніше, коли третій звук став вимовлятись інакше. Схима — найсуворіший ступінь монашого життя, який передбачає найбільше обмежень. І це теж форма, бо про схиму монаха свідчить його одяг та загалом зовнішній вигляд, а ще це образ, наближений до Божого. Так що серед безлічі народу, який з різних боків користується одним з найбільш абстрактних і складних слів античності, кого тільки нема — від нахаб у солідних офісах до подвижників у келіях…