Роман зі словом. «Метро» Колонка
Іноді, коли буваю в особливо лінгвістичному настрої, то за час короткої поїздки в метро встигаю відчути себе давнім греком, парижанином «прекрасної епохи», поціновувачем нью-йоркської опери і харківського року. Все це, безперечно, знову через етимологію. З нею навіть аж занадто довгі паузи між поїздами за графіком вихідного дня пролітають непомітно, поки пригадуєш грецькі слова та свої романтичні асоціації в підземних просторах з різними назвами.
Хтозна, що відчув би давній грек у сучасному метрополітені, а назву його він би впізнав, хоч і відзначив би: промовлено з дещо варварським акцентом. В основі слова — давньогрецьке μητρόπολις, що пізніше змінило кінцівку на метрополія, в кожному разі означає це «мати-місто» (у греків метрополії, як відомо, ставали засновницями колоній на далеких берегах), а далі логічне продовження метафори — «столиця» або просто «головне місто».
Коли задумали і почали будувати підземні колії в європейських містах, зокрема Лондоні та Парижі, їх назвали «столичними залізницями» (Metropolitan Railway, Chemin de fer métropolitain). І оскільки поняття «залізниця» вже було у вжитку, для нового виду транспорту спрацював прикметник. Правда, не скрізь однаково: лондонцям слово метрополітен не дуже зайшло, і вони називали й називають своє метро вельми буквальними англійськими словами Tube і Underground. А от парижанам слово метрополітен ідеально пасувало до їхніх витончених чавунних огорож і скляних ліхтарів-пуп’янків у стилі ар-нуво при входах до станцій; і, до речі, саме тому ми це слово наголошуємо метрополітéн, а не по-класичному метропóлітен. І хоч як не любили в Радянському Союзі буржуазні назви, підземкою нове творіння у Сталіна не назвали: це слово асоціювалося б з важкою працею на шахтах, життям у землянках, а ідеєю метро стали якраз станції-палаци «для трудящих», тому тут «шикарне» французьке слово альтернатив не мало.
Є грецькі імена й у конкретних станцій харківського метро: «Історичний музей», салтівські двоє «Академіків». «Турбоатом» — це латинсько-грецький гібрид, а станція «Архітектора Бекетова» має змішаний грецько-британський дух, нагадуючи про перший у світі лондонський метрополітен: архітектор — грецьке слово, а корені прізвища Бекетов — на Британських островах.
Недавнє перейменування на «Леваду» — ще плюс одна: це ніби суто українське слово теж у греків запозичене («волога лука» у них). Ну а станція «Київська» має ім’я на честь міста, яке в літописі названо «мати міст руських», і це визначення — не що інше, як калька все того ж грецького метрополіса.
Значення, взяте у давніх греків, час від часу виринає у сферах, не пов’язаних з підземною залізницею: нью-йоркські поціновувачі мистецтва створили Метрополітен-музей і таку ж оперу з амбіціями «столичності», а через століття британський журналіст назвав тип чоловіків, що дбають про власну зовнішність і загалом вписані в «міську» культуру споживання, метросексуалами (це вам вже не колишні харківські «Метробудівники імені Ващенка», а «Метросексуали імені Бекхема»). Але й саме слово метрополітен не застрягло в офіційно-діловому стилі, а метро — в розмовно-побутовому. Чотири роки тому харківське метро набуло для всіх значення «сховок», і вже за кілька місяців написав і записав одну з найзворушливіших і найбільш харківських пісень часів великої війни Сергій Жадан, де «Діти живуть у глибинах метрополітену» і «Господь із тобою ночує на станції метро». А зовсім нещодавно метрополітен став місцем, де розгортається дія кліпу «Ніч» від Жадана з Собаками і Тіни Кароль. Правда, у давніх греків не було згаданого в пісні бога рок-н-ролу, який захищає міста, проте з іншого боку, життя богів у їхній міфології — ще той рок-н-рол.
У нашому місті мають з’явитися станції метро «Одеська» й «Аеропорт», і це будуть знову грецькі назви. Хочеться думати, що коли ці станції з морським і повітряним вайбами (тобто аурами, якщо вже на грецький зразок) запрацюють, море і повітря в Україні будуть знову безпечними. Як безпечним і надійним виявився в цій війні сам метрополітен.