Роман зі словом. «Градусник» Колонка
Іду майданом Конституції в мороз, наближаюсь до Сумської і дивлюся, звісно, на нього, на культовий градусник. Всі метеорологічні застосунки в телефоні разом узяті не замінять яскравого стовпчика в цьому харківському символі.
Стовпчик невисокий, мороз міцний. З нинішніми відключеннями світла, з постійною загрозою нових ударів по енергосистемі саме час подумати про енергетичну ситуацію в місті і власному помешканні. Але думаю я зовсім про інше: про он ті дерева, які висадили під градусником нещодавно. Почитав якраз про благоустрій і про те, в якому тендері «заблукали» ці, як визначив біолог, сосни звичайні. Однак звичайні-то вони звичайні, але обрисами і загальним вайбом недвозначно нагадують славетні римські пінії, які є частиною силуету Вічного міста. І хай комунальні благоустрійники запропонують свою версію вибору саме цих дерев для цього місця, а в мене відповідь є: це натяк на римські корені слова градусник.
Бо незважаючи на те, що до солідної основи легковажно причепився слов’янський суфікс -ник, слово gradus походить з латини, де мало значення «крок». Або просто по поверхні, або вгору-вниз — тоді додається значення «сходинка». Фізичні величини, які вимірювалися в градусах, уявлялися спершу так, що це робляться кроки в бік збільшення або зменшення. У римлян градус був якраз мірою довжини близько 74 см — приблизно середній крок. Ну а далі в градусах уже вимірювалося багато що — аж до міцності алкогольних напоїв, що дало відомий вираз під градусом, який, іронічно, означає, що кроки людини перестають бути твердими і чітко виміряними 🙂
Але краще не ходити під градусом, а йти під градусник. Ходити і йти — те саме слово, яке дало життя градусу. Латиною — gradior, і його сліди можна виявити в численних словах, якщо поміркувати над ними. Прогрес і регрес — тобто рух (кроки) вперед і назад. Конгрес — коли люди сходяться. Агресія — крок вперед, наближення, в цьому випадку — з ворожим наміром. Деградація — рух назад. Крок випускників навчального закладу в доросле життя — англійською graduation. Найцікавіше, що у старослов’янській мові дієслово ходіння з тим самим коренем теж було, і ми його не забули: урочисто про те, що йде або надходить, кажемо гряде, а майбутнє звемо грядущим. А от найновіше слово, яке прийшло в нашу мову з цим коренем, — апгрейд. Той самий крок угору в сучасній оболонці.
Колись на уроці фізики вчителька суворо попередила наш клас: треба казати не градусник, а термометр (звісно, зі шкільної фізики я запам’ятав не формулу кількості теплоти Q, а саме це філологічне зауваження). Так і є, слово градусник — розмовне, норми української мови підтверджують. Є тільки невеличкий простір на розі великого майдану і головної вулиці Харкова, де ця норма не діє і де слово градусник — нормативне й навіть легендарне, а термометр — ніби з іншої реальності (або просто не з нашого району). Простір, де добре зупинитись і подумати, що прийдешні морози не зупинять грядущу весну.