Після авіакатастрофи Ан-26 під Чугуєвом, що 25 вересня 2020 року забрала життя 26 курсантів та офіцерів, представники влади та правоохоронці гарантували батькам загиблих ретельне розслідування причин падіння літака та встановлення винних. Працювала урядова комісія, проводили експертизи, на місце катастрофи та церемонію прощання із загиблими приїжджав президент Володимир Зеленський. Минуло п’ять років, та крапка у розгляді й досі не поставлена. 

Літак Ан-26, охоплений полум'ям, після падіння під Чугуєвом, 25 вересня 2020 року. Скриншот відео очевидців

«Справа стоїть на місці»

Досудове розслідування у справі про авіатрощу під час тренувального польоту завершили у січні 2022 року. У процесі тричі змінювалися суди. Обвинувачення пред’явили шістьом військовим посадовцям, у тому числі екскомандувачу Повітряних сил Сергію Дроздову. Частина з обвинувачених продовжує військову службу. Засідання у Київському райсуді Полтави, де нині слухається справа, щоразу відкладають — через неявку захисту, зайнятість чи хвороби суддів.

«Це фарс, показуха, затягування часу, — коментує розгляд «МедіаПорту» Віта Ломова, мати загиблого 28-річного штурмана Ан-26 Дмитра Добрелі. — Зібрались, мільйон разів перебрали одну й ту саму фразу: адвокат такого-то, адвокат такого-то, нічого не рухається, справа стоїть на місці. А на тлі смертей повномасштабної війни про наших дітей забули».

Схожі настрої й в інших потерпілих. І хоча судова гілка влади не підпорядковується Офісу президента, батьки загиблих писали листа і туди — сподівалися, що увага глави держави пришвидшить результат, розповідає мати загиблого 21-річного курсанта Артема Дудли Анжела.

«Президент казав, що стежитиме за кожним кроком, а в результаті… Я розумію — війна, але ні у 2020, ні у 2021 році нічого не вирішили. Хтось захворів, то зв’язку немає, з’єднатись не можуть. Це несправедливо. Це загибель 26 людей, і ніхто не хоче відповідати», — говорить Анжела Дудла.

Із загиблими курсантами та екіпажем Ан-26 прощалися на майдані Свободи у Харкові 6 жовтня 2020 року. Фото: Харківська ОВА
Унаслідок катастрофи загинули 19 курсантів та сім членів екіпажу. Один курсант уцілів. Фото: Харківська ОВА
Церемонію транслювали на телебаченні, усіх загиблих назвали поіменно. Фото: Харківська ОВА

Хронологія судового розгляду

Представник потерпілих Віталій Погосян згадує хронологію подій у справі: спочатку обвинувальний акт направили до Чугуївського міського суду, потім підсудність змінили на Орджонікідзевський (нині Індустріальний) райсуд. Через повномасштабне російське вторгнення засідання у 2022 році там не відбулося. Зрештою підсудність змінили на Полтаву.

«07.04.2025 озвучено обвинувальний акт. От і рахуйте — підготовче засідання тривало три роки. По суті ще не розглядали», — звертає увагу Погосян.

Один з обвинувачених, ексзаступник командира військової частини А-4104 Віктор Вовк, відправився у тривале закордонне відрядження.

«Протягом 2023 року засідання призначалися, але не відбувалися у зв’язку з тим, що він не з’являвся. Потім суддя пішла у відставку. Потім знову подавалося на зміну підсудності, але залишили без задоволення. А це все строки», — пояснює Погосян.

«За п’ять років ми ні на йоту не просунулись, — додає Анжела Дудла. — Обвинуваченим зачитали статті — і все… Ми не просуваємось взагалі».

У справі про катастрофу Ан-26 — понад 60 томів. Обвинуваченим загрожує до 15 років позбавлення волі. Фото: ДБР

Зв’язатися із захистом «МедіаПорту» телефоном поки не вдалось. Позиція обвинувачених відома з виступів на стадії досудового розслідування: ніхто з них провини не визнає. Експертизи ж доводять, що до катастрофи призвів комплекс причин, продовжує представник потерпілих.

«Вони [обвинувачені] кажуть, що це помилка екіпажу. Мовляв, «якби екіпаж був підготовлений», спихують на льотчиків. Літак не може виконувати зльот і посадку постійно, це все і було причиною, що сталася ця трагедія. Це чітко визначено в експертизі, що якби не було цього конвеєра (польотів конвєрним способом), перевантаження, якби вірно зреагували ті, хто мав, то цієї трагедії не було б», — говорить представник потерпілих.

Графіка падіння літака, представлена на засіданні Кабінету міністрів, 28 жовтня 2020 року. Скриншот: YouTube/КабМін

Невирішеними через тривалий розгляд справи залишаються й цивільні позови потерпілих на загальну суму у 28 млн грн — по 1 млн грн кожному потерпілому.

«Якщо захист каже, що обвинувачені не винуваті, доводьте у суді, що вони не винуваті. А такі методи, коли один заявляє про повернення обвинувального акту, потім інший, потім третій, це штучне затягування», — вважає Погосян.

Потерпілі також хочуть привернути увагу суспільства до справи.

«Це резонансна справа, але всі чомусь забули, що вона резонансна. Вона забулася, і ніхто не пам’ятає про те, що хлопці, які загинули, сьогодні могли б приносити користь нашій країні. Це були практично готові льотчики, яких, на жаль, у нас зараз не вистачає», — говорить Погосян.

26 життів забрала авіакатастрофа під Чугуєвом 25 вересня 2025 року. Фото: ХНУПС ім. Кожедуба

Чергове засідання 2 вересня вкотре не відбулось, наступне призначили на 28 жовтня. Представник потерпілих має намір клопотати до суду щодо розумних строків розгляду. Та навіть якщо потерпілих почують, процес може розтягнутися ще на роки — до стадії дослідження доказів, допитів, за цей час навіть не наблизилися.