Реконструкція скверу «Вічний вогонь»: без обговорень, під час війни, за 37 млн грн Колонка
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну харківська влада майже припинила замовляти коштовні реконструкції скверів, парків, до яких привчили містян у попередні роки. Іміджеві проєкти, реконструкції на сотні мільйонів гривень, поступились місцем безоплатним транспорту та автоматам з водою. Було кілька скандальних проєктів — розширення дороги на вулиці Весніна, з демонтажем трамвайних колій, у 2022 році за 200 мільйонів грн. А у 2023 — спроба забудувати Саржин Яр, але протестами-пікніками цьому вдалось запобігти.
Місцеві пасіонарії марно сподівались, що після таких скандалів влада у Харкові усвідомила, що для частини містян важливо, щоб з ними обговорювали значні ремонти у місті. І ось весна-літо 2025 року — міська влада планує ремонт скверу Вічного вогню та вкотре провалює екзамен на комунікацію.
Коли ще у травні територію скверу частково огородили, вичерпної інформації від міської влади не було. Ходили чутки, що «просто замінять тротуарну плитку». Коли зрештою оголосили тендер на капітальний ремонт, роботи у сквері вже йшли. Тобто — до підписання договору з підрядником. Це Харків — таке тут часто, але увага правоохоронців на це не направлена.
Чи доречно під час війни тратити 37 млн грн на ремонт скверу? Не всі містяни, для яких першочерговим залишається питання безпеки, поставлять на перше місце гранітну термооброблену плитку по 7 тисяч гривень за квадратний метр, урни для сміття по 16 тисяч, паркові лавки по 30-53 тисячі, секції перильного огородження по 118 тисяч за квадратний метр або декоративну панель «Хвиля» за 480 тисяч. При цьому стан скверу, його елементів, зокрема тротуарної плитки, не був аварійним, лише в деяких місцях її варто було б оновити.
У кошторисі, до якого під час реконструкції була прикута увага, знайшлись і завищення цін. Наприклад, рулонний газон для скверу придбали по 200 грн за кв. м, тоді як Центральний парк в цей час купує рулонний газон по 120 грн за кв. м.
За версією міської ради, ремонт розпочали через зсув ґрунту внаслідок російських обстрілів. Якщо це дійсно так, чому ж міськрада раніше, майже до завершення робіт, про це не інформувала? Про реконструкцію та нову інсталяцію у вигляді ватри (за словами влади, придбану коштом благодійників) Харківська міська рада повідомила 11 серпня, коли майже всі роботи були виконані. Комунікація з’явилася лише після того, як 7 серпня харків’яни на власні очі побачили інсталяцію, яка частково перекриває вигляд на історичну забудову.
Міська влада так і не навчилась пояснювати свої дії та продовжує жити в парадигмі «ми краще знаємо, що вам потрібно, ваше завдання — подякувати». І повномасштабна війна це не змінила.
Жителям Харкова мали б презентувати проєкт капремонту скверу заздалегідь. Це центр міста й одна з ключових оглядових точок. Харків’яни заслуговують на повагу — щоб з ними ділилися планами, радилися, враховували їхню думку. Натомість масштабні проєкти втілюються потайки. Попри те, що влада завершила ремонт до Дня міста, великого схвального ажіотажу у харків’ян це місце не викликало. За резонансом у соцмережах та кількості людей на локації воно програло довоєнному іміджевому проєкту міської влади — «Зоряному небу» на Сумській.
Місто має зробити висновки з цього кейсу й зрозуміти: яка б краса не з’являлась на вулицях, попередньо її варто проговорювати з тими, для кого це робиться. Саме на етапі обговорення і можна буде подискутувати про доцільність, а архітектори, урбаністи фахово поговорять про естетичну складову.
Конкурс проєктів може й здешевити ремонт скверу. Це змагання ідей, де може перемогти рішення, яке можна втілити не за 37 мільйонів, а, наприклад, за 20. Водночас у Харкові не працює містобудівна рада — в тому незалежному сенсі, в якому має. Влада звикла починати роботи ще до підписання договору з підрядником. Які там обговорення з харків’янами?
Зрозумілої позиції щодо проведення реконструкції подібних знакових місць, як сквер «Вічний вогонь», без урахування думок професійної спільноти, громадянського суспільства, жителів міста, ми не почули й від призначеного якраз у червні цього року головного архітектора Харкова Сергія Коротовських. Його призначили так само, без конкурсу, прикриваючись тим, що в Україні діє воєнний стан.