Рада не підтримала законопроєкт, проти якого виступили медійники: як голосували харківські нардепи
Верховна Рада 4 грудня не підтримала законопроєкт №10242, покликаний посилити кримінальну відповідальність за несанкціоноване розповсюдження даних з електронних реєстрів.
Як виходить з поіменного голосування на сайті Верховної Ради, «за» проголосували 213 народних депутатів — «переважно Слуга народу» та представники колишньої ОПЗЖ, нині депутатської групи «Платформа за життя та мир».
З 13 мажоритарників, які представляють Харківщину, на засіданні були 10. Восьмеро з них — усі обранці від «Слуги народу» — проголосували «за»:
- Марія Мезенцева-Федоренко (округ №168)
- Вікторія Кінзбурська (округ №171)
- Юрій Здебський (округ №172)
- Олександр Бакумов (округ №173)
- Євген Пивоваров (округ №175)
- Дмитро Любота (округ №177)
- Олександр Літвінов (округ №178)
- Олексій Красов (округ №180)
Утримався від голосування нардеп від «Слуги народу» Дмитро Микиша. Позафракційна Юлія Світлична не голосувала.
Олександра Куницького, Андрія Одарченка («Слуга народу»), а також Олександра Фельдмана (депутатська група «Відновлення України») на засіданні не було.
Під час наступного голосування 229 депутатів проголосували за те, щоб відправити законопроєкт на повторне друге читання.
«Рада провалила законопроєкт №10242 про тиск на журналістів. Це проміжна невеличка перемога, але ще не виграна битва. Спікер Ради запросив до себе керівників фракцій, щоб обговорити цей законопроєкт», — коментують у Центрі протидії корупції.
Що відомо про законопроєкт
Законопроєкт №10242, який надійшов до Верховної Ради торік за ініціативи групи депутатів, серед яких представник «Слуги народу» Максим Бужанський та колишні члени ОПЗЖ Григорій Мамка, Суто Мамоян та інші, передбачає «внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем». Розробники запропонували встановити покарання за такі дії у вигляді 8 років позбавлення волі.
Проти виступили громадські, правозахисні, медійні організації.
«Пропоноване покарання у вигляді 8 років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану є непропорційним і фактично перетворює такі злочини на тяжкі. Під прикриттям боротьби із «зловживанням даними» створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою. Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури», — йдеться у листі Медіаруху.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності вранці 4 грудня переглянув законопроєкт №10242, повідомило Радіо Свобода з посиланням на народного депутата Андрія Осадчука. Депутати знизили рівень кримінальної відповідальності, передбачений законопроєктом: замість раніше запропонованих від п’яти до восьми років ув’язнення до терміну від двох до п’яти років покарання.
Читайте також: Верховна Рада проголосувала за відставку генпрокурора Костіна