Припущення, граматичні помилки та фантазії: на слуханнях у Харкові розкритикували містобудівний звіт

У Харкові вперше під час повномасштабної війни відбулися громадські слухання з питань містобудування. Затвердження аналітичного звіту за результатами містобудівного моніторингу, яке могло стати формальністю для міськради на шляху до внесення змін до Генерального плану міста, викликало цікавість у представників громадськості. В режимі відеоконференції вони розібрали документ по кістках і добилися його доопрацювання. Організаторам довелося вислухати всіх охочих, прийняти зауваження та пообіцяти наступного разу підготуватися краще.  

Анонс у нетрях міськради та презентація на 40 хвилин

Оголошення про слухання, заховане у глибинах сайту міськради, активісти знайшли випадково та поширили. Завдяки розголосу — зокрема, через спільноту «Харків для людей» Павла Храмова — на слухання зареєструвалися понад сорок людей, в тому числі відомі у місті архітектори, експерти з транспорту, урбаністи, серед яких Ольга Клейтман, Анна Литовка, Віктор Дворніков, Вадим Хесін, Богдан Волинський, Ігор Удовіков, Артем Сосіпатров, Дмитро Булах та інші. Деякі з них заздалегідь надіслали свої зауваження письмово.

Замовником проєкту аналітичного звіту за результатами містобудівного моніторингу виступив Департамент містобудування та архітектури міськради. Розробником — комунальне підприємство «Харківський архітектурно-проєктний центр».

Звіт презентували в режимі відеоконференції. Відеозапис слухань повністю доступний в YouTube. Зачитування короткої презентації звіту, який загалом містить 10 розділів і налічує близько 600 сторінок, тривало понад 40 хвилин, після чого кожен з присутніх на слуханнях мав змогу висловитись.

Які зауваження озвучили учасники слухань

У ексвикладача й експерта в сфері міської мобільності Артема Сосіпатрова звіт залишив «дуже сумне враження». Окрім сумнівних висновків розробника щодо транспортної інфраструктури, окремих формулювань, які автори не змогли пояснити усно, Сосіпатров звернув увагу на нечитабельність документа та порівняв його з курсовою роботою.

«Якість виконання видається вкрай низькою. Це рівень курсової роботи, курсового проєкту якогось студенту третього курсу, недбало складений, з граматичними помилками, з поганим відмінюванням слів. Це неповага до громади, до тих, хто знайомиться з матеріалами. Недбалість смислова, у написанні слів. Особисто я пропоную направити цю роботу на доопрацювання. Так чи інакше її підтримувати в такому вигляді це несолідно, несерйозно для такого міста як Харків», — висловився Сосіпатров.

Більшість учасників слухань, які взяли слово, звернули увагу на неактуальність даних, наведених у звіті.

«Для чого нам всі ці знання просто про історію і географію Харкова? Ви не робите синтезу, ви робите аналіз, так заявлено? — спитала архітекторка Ольга Клейтман. — Нащо нам зараз аналіз 2022 року у 2026 році? Нащо ми витратили час і гроші, щоби що? Як ми можемо використати дані на 2022 рік про народжуваність, про транспорт, все інше? Як ми можемо використати це в майбутньому генеральному плані, якщо змінилась вся країна! Це те саме, щоб зараз сидіти і планувати щось по Маріуполю… Давайте аналізувати 1913, 1947 рік?!».

Архітектор Віктор Дворніков наголосив на великій кількості припущень у звіті:

«Звіт має багато припущень, висловлювань, які не відповідають аналітичній формі документа. Є твердження, яке міститься в рекомендаціях 9 розділу з економічних показників, яке звучить так: «Відкриття нових фабрик та підприємств допомогло б покращити економіку міста та забезпечити більш високий рівень життя». Такий вислів виконаний у дусі припущення або роздуму, що не є релевантним до аналітичного звіту. Таке і подібні твердження по суті позбавлені обґрунтування і аналізу причинно-наслідкових зв’язків. Якщо ми виносимо певні судження і рекомендації… Ми зараз не згадуємо, що у нас вже кільцева дорога знаходиться під антидроновими сітками. Ці аспекти фактично не враховані. Напевно, взагалі цей документ втрачає якийсь сенс для подальшого обговорення».

Депутат Харківської міськради, співзасновник Харківського антикорупційного центру, військовослужбовець Дмитро Булах назвав «негуманним» час проведення слухань — вечір 30 грудня, та, як і багато учасників слухань, звернув увагу, що звіт здебільшого базується на даних 2022 року. Булах також указав на відсутність в аналітичному звіті згадок про ветеранів.

«Якщо це формальність, то формальність, але фактично це відсутність даних по демографії, тому що з моменту 1 січня 2022 року до кінця 2025 року відбулося настільки багато недобрих подій, що фактично не дозволяє нам зараз всерйоз ставитися до цієї частини. І також багато запитань щодо безбар’єрного середовища — не згадуються ветерани, маломобільні особи (про маломобільних людей згадується у Моніторингу інфраструктури, розділ 9 — ред.)», — сказав Булах.

За його спостереженнями, деякі вислови у звіті суперечать одне одному. Так, в одному з розділів указується, що Харків — студентське місто, а в іншому, що це «уявлення стереотипне».

x

На думку урбаністки, містопланувальниці Анни Литовки, місту необхідна Стратегія економічного розвитку, узгоджена із Генеральним планом. Вона також закликала розробників в умовах війни та низького кредитного рейтингу Харкова підходити до проєктів реалістично, адже дещо у звіті, на її переконання, виглядає «фантастично» й коштує «космічних грошей».

Айтівець, засновник спільноти «Харків для людей» та популяризатор урбаністики Павло Храмов порадив розробникам спершу хоча б виправити граматичні помилки.

«Даруйте, але граматичних помилок забагато. Я розумію, що ми всі не філологи тут, але сьогодні існують усілякі ChatGPT, які добре допомагають це виправляти», — сказав Храмов.

Він акцентував увагу на процедурі проведення слухань, наголосив на необхідності завчасного й публічного інформування з боку міської влади, щоб усі охочі мали достатньо часу для вивчення матеріалів та могли долучитися онлайн.

«Є платники податків, які зараз платять в Харків податки, але знаходяться не в Харкові. І так само є люди, які служать, архітектори, які служать, і вони б хотіли бути долучені до цього процесу онлайн, але вони фізично не можуть приїхати і зареєструватись в кабінеті 301», — сказав Храмов.

Архітектор Вадим Хесін мав певні зауваження, але в цілому став на захист проєкту, назвав його «нормальним аналітичним документом» для умов війни.

«Нащо нам ті дані? Я можу сказати так: в містобудівному проєктуванні, особливо в його техніко-економічній складовій, коли аналізуються показники населеного пункту, то, скажімо, тенденції і статистика на різні періоди, вони просто необхідні. Без цих даних неможливо визначити потенційні тенденції розвитку такого населеного пункту… На аналітику немає сенсу зараз грішити. Аналітика нормальна, шкода, що немає можливості це зробити в 2025-му році», — сказав Хесін.

Павло Храмов прокоментував цю репліку:

«Давайте не розмивати, «непоганий документ, люди гарну роботу зробили». Даруйте, люди гроші за це отримали, тендер — понад 3 мільйони, тому вони мають відповідати за якість роботи».

Що ухвалили

Проєкт аналітичного звіту, виконаний у 2023 році, є черговим етапом, необхідним для внесення змін до генерального плану Харкова, пояснив директор Департаменту містобудування та архітектури — головний архітектор міста Антон Коротовських. Коментуючи висновки й припущення розробників аналітичного звіту, Коротовських сказав:

«Вони автори, вони так бачать». 

«Те, що ми тільки зараз розглядаємо, так би мовити, це один з етапів. До цього ми не могли провести громадські слухання, була заборона на проведення їх у форматі офлайн, онлайн, не було ніякого бачення, як саме проводити громадські слухання моніторингу. Ми це питання вирішили, ми зараз проводимо громадські слухання. І це просто етап, який необхідно пройти», — сказав Коротовських.

«Так, інформація у ньому застаріла. Ми можемо оновити цю інформацію. Ми закладемо в наступному році бюджетні кошти на коригування даного аналітичного звіту. Я не розумію, скільки це буде коштувати. 2-3 млн грн… Але навіщо це робити, якщо в нас у розробці генерального плану буде розділ «Збір вихідних даних», де буде зібрана повністю вся актуальна інформація, дійсна на даний час. Тобто ми економимо кошти. От головна мета всього цього дійства. Я кажу, що є момент, що він станом на 2023 рік, але це етап, який треба пройти і закрити. Без нього ми далі не зсунемось. Не можемо оголосити тендер на розробку генплану, не можемо створити робочу групу з розгляду змін до генерального плану. Цей етап нам просто треба пройти», — додав він.

Коментуючи репліку Анни Литовки про низький кредитний рейтинг Харкова, Антон Коротовських наголосив на зусиллях Ігоря Терехова.

«Ви бачите, як наш керівник міста робить стільки зусиль щодо підняття рейтингу міста, скрізь їздить, скрізь домовляється про можливості забезпечення додатковим транспортом, встановлення модульних котелень, встановлення бюветів. Оце все якраз, я вважаю, кредитом довіри від інших держав до міста Харкова. На цю тему можемо довго спілкуватися», — сказав Коротовських.

Головний архітектор міста неодноразово протягом слухань посилався на вимоги чинного законодавства та запевнив, що двері департаменту завжди відчинені.

Архітектор і військовослужбовець Богдан Волинський, який доєднався до слухань з позиції, заперечив Антону Коротовських.

«Реально взяти участь в цьому обговоренні громадськості, я думаю, вдалося тільки частково. І те, що ви кажете, що двері відчинені, вони не є відчинені на даний момент. Те, як було організовано це обговорення, це не схоже на відчинені двері до громадськості», — сказав Волинський.

Посилання Коротовських на чинне законодавство у питанні процедури проведення слухань він назвав маніпуляцією.

«Те, що мер нашого міста вітає нас з днем весни чи всіх жінок міста, ми знаємо з кожного плаката, а про це обговорення ми не можемо дізнатись у зрозумілий спосіб. З точки зору здорового глузду, мені здається, що це так не працює. За той час, коли я дізнався про обговорення, у мене не було можливості вивчити відповідні документи, щоб долучитися, надати коментарі. Ви кажете, ми вас всіх бачимо, ми врахуємо ваші коментарі. Я думаю, ви не бачите дуже багато людей, дуже багато зацікавленої громадськості, яка просто не дізналась вчасно про обговорення, не мала можливості вивчити документи і так далі. Тобто посилання на норми чи на законодавство в даному випадку видаються мені маніпуляцією», — сказав Богдан Волинський.

Учасники слухань проголосували за доопрацювання звіту.

«Рекомендувати Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради спільно з розробником врахувати пропозиції, зауваження, що надійшли під час проведення громадських слухань, та підготувати проєкт аналітичного звіту за результатами містобудівного моніторингу до затвердження», — таке рішення підтримали більшість учасників слухань.

Письмові та усні зауваження, що надійшли до департаменту, тепер мають врахувати. Удосконалений документ розгляне погоджувальна комісія, до якої увійшли й представники громадськості, після чого його затвердить директор Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради — головний архітектор міста Антон Коротовських.