«Процес рухатиметься далі»: після спірних перейменувань у Харкові громадськість звертатиметься до міської влади
Представники громадськості, залучені до процесу перейменувань у Харкові, розраховують, що із завершенням офіційного періоду «деколонізації топонімії» міська влада виправлятиме помилки у перейменуваннях і сприятиме гармонізації міського простору.
Результати деколонізації 29 липня обговорювали на брифінгу у пресцентрі «Накипіло».
Депутат Харківської міськради, співзасновник «Харківського антикорупційного центру» Дмитро Булах нагадав, що попри залученість громадськості до процесу деколонізації у період повноважень Харківської облдержадміністрації (до 27 липня 2024) очільник ОВА Олег Синєгубов не врахував низки ключових пропозицій, про які Булах писав у листі до ОВА із підписами харків’ян.
«Сенсу звертатися далі до голови обласної адміністрації, щоб він вніс зміни в розпорядження, [немає], я думаю, ніхто в це не повірить. Але я думаю, що є сенс далі працювати з міським головою і міською владою для того, щоб виправити недоречності. В рамках загальної процедури», — сказав Булах.
«Я можу тільки гарантувати, що я зроблю все для того, щоб так сталося. Чи прислухається до нас міський голова і міська рада, покаже час», — додав він.
Повноваження міської влади щодо перейменувань об’єктів топоніміки не припинялися, зазначила історикиня Марія Тахтаулова, учасниця робочої групи з деколонізації при ОВА.
«Вичерпалися терміни для обласних адміністрацій, органи місцевого самоврядування за загальною процедурою можуть продовжувати перейменовувати, номінувати об’єкти топоніміки, тому я щиро сподіваюся, що той суспільний резонанс, який викликали відверто невдалі назви, або ті, як пров. Міська Барбари, не були враховані, що ми зможемо доопрацювати це з Харківською міською радою, зокрема з паном Тереховим», — прокоментувала Тахтаулова.
Депутатка Харківської міськради Ірина Гончарова висловила сумнів, що міська влада сприятиме відкритості цього процесу. Вона сподівається на те, що місто хоча б позбудеться назв, що дублюються.
«Дублі виникали за рахунок того, що місто росло, приєднувалися приміські території, у нас є вулиці, які мають однакову назву, з часом провулок розбудовувався, він вже може бути вулицею, але він досі називається провулком. Я б все ж таки акцентувала увагу на гармонізації. Мені здається, що повторні перейменування, особливо для великих вулиць, шансів на це дуже мало… А те, що у нас чотири топоніми на честь Академіка Павлова, над цим треба працювати», — сказала Гончарова.
Лобісти перейменувань
На думку Гончарової, у процесі перейменувань складно опиратися високопоставленим лобістам.
«Якщо назву «Аерокосмічний проспект» [замість просп. Гагаріна, який хотіли перейменувати на Зміївський шлях] пропонував і лобіював ректор ХАІ, то я чудово розумію, що ми її вже не поміняємо. Тому що у нас є певна традиція в місті, своєрідний батл університетів. Кожен університет хоче мати якусь вулицю, в якій би звучала його назва. Це почалося ще 2016 року з вулиці Ярослава Мудрого, яка певною мірою присвячена Юридичній академії, вулиці Валентинівської, яка певною мірою присвячена Фармацевтичному університету. Зараз є вулиця Григорія Сковороди, яку з самого початку пропонував Педагогічний університет. Ну і чого б у ХАІ пасли задніх, вони теж хочуть собі проспект Аерокосмічний», — коментує Гончарова.
Булах вважає, що проблеми в тому, «що хтось щось лобіює», немає.
«Проблема в тому, що цей лобізм сприймається без критичного осмислення. Тобто не долучаються люди, які мають відповідні компетенції в сфері топоніміки, з ними або консультуються формально, або не консультуються взагалі. І потім у нас з’являються вулиці, які взагалі не мають жодного пояснення», — сказав Булах.
Читайте також: У Харкові не підтримали перейменувань на честь Геннадія Кернеса: як це було