У деокупованому селі Гракове Чкаловської громади Чугуївського району завершують відновлення електромереж. Світла у зруйнованому населеному пункті, де знаходять тисячі протитанкових та протипіхотних мін, немає понад рік.
«Сидиш у дворі — повз тебе куля пролітає»
Альона Могильна живе у Граковому з батьком та бабусею. Після повномасштабного російського вторгнення п'ять місяців студентка перебувала в окупації.
Коли снаряд розірвався біля паркану, родина виїжджала до Шевченкового. Повернулися додому після контрнаступу Збройних сил України — у вересні українська армія звільнила село.
«Під час окупації з дому не виходили, були обстріли. Готували на вогнищі. Був випадок, що просто сидиш у дворі — повз тебе куля пролітає і в дерево встрягає», — згадує Альона.
Деякі сім'ї, за словами Альони, виїжджали під тиском росіян. Окупанти захоплювали хати з погребами. Потім евакуюватися було складно. Увесь час окупації сім’я трималася переважно на власних запасах.
«У нас город, намагалися щось висаджувати, хоча це було неможливо. Якось справлялися. Тяжко було», — говорить дівчина.
Світла у Граковому немає з березня 2022 року.
«Допомагають волонтери. У когось є свої генератори, іноді бензин дають. Зараз спілкуємося з подружками. Підлітків тут мало, десь до 10. Зв’язок є, мобільний інтернет ловить, але світла немає. В телефоні сильно не посидиш», — говорить Альона.
Щоб набрати води зі скважини, у сусідів позичають генератор.
Гракове як лінія фронту: руйнування і міни
Чкаловська селищна громада складається з 20 населених пунктів. До війни тут проживали близько 12 тисяч людей, зараз — 7 тисяч, розповідає начальник Чкаловської селищної військової адміністрації Сергій Котенко. На посаді очільника громади він замінив Віктора Соловйова — підозрюваного у роботі на російських окупантів.
«Коли був наступ ЗСУ, він [Соловйов] виїхав разом з росіянами», — говорить Котенко.
За словами голови, світло є у всій громаді, крім Гракового. Це пояснюється масштабами руйнувань та замінування.
«Це була лінія фронту, звідси російські окупанти били по Чугуєву, Малинівці, Коробочкиному. Велика кількість пошкоджених домоволодінь — більше тисячі, сформовані близько 800 актів руйнування. І дуже сильно заміновано. Тут фантастична кількість вибухонебезпечних предметів. Тисячі протитанкових та протипіхотних мін», — говорить Котенко.
Міни знаходять не тільки у полях, а й на вулицях та дворах. Коли село деокупували, тут жили близько 50 людей, згадує голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Досить важко знайти не пошкоджений житловий будинок внаслідок російської агресії. Тут безпосередньо перебували війська рф. Вони переховувалися у школі, вони зруйнували церкву, місцева інфраструктура пошкоджена майже на 80%», — говорить голова ОВА.
З потеплінням у Граковому побільшало людей, говорить староста Анатолій Коровкін.
«166 людей у нас зараз проживають без світла. Зимували, без усіх людських умов, 120. Населення різне, багато літніх людей. Зараз тут щодня більше народу, але вони усі десь проживають — або у Чугуєві, або у Чкаловському. Городи обробляють і щодня сподіваються на світло, щоб повернутися на постійне проживання», — каже Коровкін.
Попри мінну небезпеку та випадки підривів місцеві виходять на свої ділянки і знаходять міни.
«У мене тут проживають тесть, теща і зять. Понад 200 мін «Пелюсток» з одного тільки домоволодіння зібрали. Самі знаходили, викликали саперів, ті знешкоджували. Спочатку 50, потім ще 50. На відстані кількох метрів вишукували, щоб не нарватися. Після деокупації одна жінка на «Пелюстку» наступила, вона втратила палець на нозі, те, що такі наслідки — їй, можна сказати, пощастило», — говорить староста.
Жителів закликають не заходити на траву, оминати кладовище та інші неперевірені території.
«Люди переміщуються дорогами загального користування, які більш-менш безпечні. Багато зруйнованих дахів. Є проблема з будматеріалами. Якщо продуктами ми людей забезпечуємо, магазинів немає, пошта приїжджає, сільрада — ми за рахунок волонтерів встановили маленький будиночок — приїжджають юристи, допомагають оформляти заявки до Міжнародному суду щодо зруйнованих будинків, загиблих. Тобто є місце, де людей приймати», — пояснює староста.
Основною зайнятістю для людей у Граковому було сільське господарство. Через замінування обробляти землю неможливо. Військові та піротехніки ДСНС зайняті очищенням ліній електропередач. Місцевий фермер обладнав трактор на дистанційному керуванні і намагається самостійно очистити свої землі. За словами Анатолія Коровкіна, цей трактор вже раз підірвався, але після ремонту знову вийшов у поле.
«Це господарство, яке їздить на тракторі з пультом керування, вже знайшли 378 мін — і протитанкових, і протипіхотних», — додає голова Чкаловської адміністрації Сергій Котенко.
27 квітня на території Гракового підірвали одну зі знайдених мін.
«Це був контрольований підрив вибухонебезпечного предмету ПФМ — міна «Пелюстка». У цьому населеному пункті багато небезпечних місць, тому що він був замінований дистанційно. І тут у нас, на жаль, були випадки підривів саперів, були поранені», — пояснює начальник частини гуманітарного розмінування ДСНС України Ігор Овчарук.
У Граковому працюють кілька розрахунків піротехніків — як на окремих ділянках у селі, так і паралельно з енергетиками.
Енергетики йдуть за саперами
Сьогодні бригади енергетиків працюють на вулиці Шевченка, де лінія загальною протяжністю 2,5 км була пошкоджена внаслідок бойових дій на 80%, розповідає начальник Чугуївського району електричних мереж «Харківобленерго» Андрій Семенов.
«Тут 67 будинків, але не у кожному живуть. Ця лінія практично відновлена, залишилося виконати вводи до будинків. Поки світла ще немає, тому що є пошкодження високовольтної лінії, яка обстежується саперами. Щойно сапери пройдуть — ми одразу ж відновимо електропостачання», — говорить Андрій Семенов.
За цей час у селі відновили близько 15 км електромереж та замінили понад 60 опор.
Швидкість роботи енергетиків залежить від роботи саперів та погодних умов.
«Електричні мережі розташовані у полях. І якщо волого, не всяка техніка туди зайде. Від цих двох факторів залежить час відновлення. Думаю, [відновимо світло] десь за два тижні», — припускає начальник Чугуївського району електричних мереж.
В одному з будинків, до якого цього дня підводять дроти, мешкає родина Альони Могильної.
«Дуже хотілося б світло. Дуже втомилися», — каже дівчина.
Через відсутність світла та труднощі з комунікаціями Альоні довелося взяти академвідпустку.
