Плодові дерева і городи в містах — добре чи погано? Колонка
В українців, на відміну від наших північних сусідів, завжди було бажання мати поруч із домом садочок. Садити плодові дерева, щоб за кілька років мати смачний урожай, — споконвічна традиція осілих народів (у кочових таких звичок немає). Вона бере початок ще з часів, коли первісні люди просто збирали плоди, приносили їх до житла та їли. Викинуті кісточки й насіння проростали, і згодом навколо поселень несвідомо утворювалися перші сади.
Цей несвідомий процес триває і нині. Саме так (переважно в містах) поширюються абрикоси, сливи, алича, шовковиця й навіть яблуні. Згодом люди усвідомили, як розмножуються плодові дерева, і почали свідомо відбирати та висаджувати найсмачніші екземпляри. Сьогодні в містах ці два процеси — несвідоме й свідоме розмноження плодових дерев — відбуваються одночасно. Серед мешканців будь-якої багатоповерхівки завжди знайдеться людина, яка посадить під вікнами яблуню, волоський горіх або черешню. Таку людину поважають сусіди, ставлять її за приклад дітям і рідним. Так ця традиція живе й поширюється серед містян.
Традиція садити біля будинку дерева має й психологічний сенс. Серед плодових дерев у людей з’являється відчуття спокою й безпеки. Догляд за рослинами також заспокоює та знімає стрес, особливо поливання, адже вода теж є чинником, що знімає напруження. Тому люди підсвідомо поєднують відпочинок, рослини й воду: пікніки біля ставка чи річки, риболовлю.
З повномасштабною війною у нашому місті побільшало переселенців — людей, які втратили свої домівки й вимушено оселилися тут. Більшість залишили свої садки й городи, зазнали страждань і стресів. Тож не дивно, що я бачу, як навколо нашого будинку сусіди висаджують дерева й навіть саджають городину. Ці витрати часу, сил і грошей практично не приносять матеріальної вигоди, але додають спокою, знімають стрес і викликають повагу в інших.
З точки зору офіційних правил і норм така діяльність має певні обмеження:
- у містах не можна облаштовувати городи;
- на вулицях заборонено садити плодові дерева, які засмічують тротуари плодами (але їх дозволено саджати біля будинків, шкіл, підприємств, на схилах та в інших місцях загального або обмеженого користування);
- дерева не можна садити ближче ніж за п’ять метрів від будинків і за два метри від підземних мереж.
Більше подробиць можна знайти в «Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України». Але цікаво, що на практиці за порушення цих обмежень майже нікого не карають (наприклад, поруч із моїм будинком роками успішно існують три городи з картоплею, кабачками, помідорами, петрушкою, перцем, горохом і навіть кукурудзою) — і це добре. В умовах війни вирощування городини є корисним. Про щось подібне писав Карел Чапек у повісті «Війна з саламандрами»: у заблокованій саламандрами Великій Британії на полі Королівського гольф-клубу вирощували моркву, а на кортах Вімблдону садили картоплю.
Чи корисне, на мою думку, вирощування плодових дерев і городини в містах? І так, і ні. З одного боку, чудово, що дерев у місті стає більше: це покращує мікроклімат і психологічний стан мешканців. З іншого — плоди слив, абрикосів, груш і шовковиць у містах здебільшого не збирають: вони падають, гниють і засмічують довкілля. Цю проблему можна вирішити формуванням невисоких крон, з яких легко збирати врожай. Дерева, що засмічують плодами, не варто висаджувати поруч з асфальтованими чи мощеними поверхнями. Що ж до заборони на створення городів — особисто я її не підтримую. Чому клумби можна облаштовувати, а городи ні? Та ж картопля чи гарбузи мають гарні квіти, тож їх можна вважати екзотичними клумбами.
Але як еколог я проти висаджування інтродукованих плодових рослин і городини в природних біоценозах. Порушення місцевого біорізноманіття призводить до катастрофічних наслідків, яких людство досі не усвідомлює. Наприклад, непомітно зникають місцеві види джмелів, осмій та інших диких бджіл. Залишається теплолюбна медоносна бджола, яка не здатна забезпечити весняне запилення садів (коли цвітуть абрикоси, часто надто холодно, і медоносна бджола не літає, а джмелів та осмій ми втратили). Як наслідок — дерева рясно цвітуть, але не плодоносять.
Природні біоценози слід оберігати, а в містах варто садити дерева, у тому числі й плодові, дотримуючись офіційних обмежень і належного догляду.
Читайте на MediaPort: Діти військових та переселенці висадили у харківському ботсаду «ароматичні грядки»