На місці російського ракетного удару у селі Гроза Шевченківської громади, де 5 жовтня 2023 року загинули 59 людей, планують звести меморіал. Проєкт — на етапі розробки, термінів його реалізації у селищній раді поки не називають. 5 квітня минає пів року з дня наймасовішого російського злочину за кількістю загиблих цивільних на Харківщині. Як зберігають пам'ять про вбитих росією односельців і хто очолив село після загибелі старости, «МедіаПорту» розповів начальник Шевченківської селищної військової адміністрації Сергій Старіков.
Пане Сергію, як живе село Гроза через пів року після трагедії? Які настрої у людей?
Настрої визначаються не тільки за наслідком теракту. Ми сьогодні живемо в умовах війни. І настрої пов'язані із сьогоднішніми подіями, а не тільки подією піврічної давності. Ми надали людям допомогу у відновленні пошкоджених будинків. Залучили фонд МОМ (Міжнародна організація з міграції), який відновив 16 будинків на благодійній основі. Повністю замінили вікна, двері у пошкоджених будинках. Ми надавали матеріали у вигляді шиферу, дерева, OSB.
Залучили французьку гуманітарну організацію ACTED, яка надала грошову допомогу 155 жителям, потерпілим родинам. Цей же фонд надав допомогу родинам з дітьми, які залишилися сиротами чи напівсиротами після трагедії. Залучали кошти для допомоги з місцевого та обласного бюджетів. З обласного бюджету виплачувала обласна військова адміністрація тим, у кого загинув родич — 30 тисяч гривень на загиблого. У кого були поранені, виплатили по 50 тисяч гривень. Крім того, один з національних телеканалів (ICTV) проводив благодійну акцію і близько мільйона гривень поділили на родини 14 дітей, які втратили батьків. У нас 8 сиріт і 6 напівсиріт.
![Кафе-магазин у Грозі після російського обстрілу, жовтень 2023](/sites/default/files/inline-images/DSC01953.jpg)
Хто ними опікується і чи всі залишилися жити у селі?
Так, залишаються в селі. Родичі взяли під опіку, щодо сиріт — це 100%, є напівсироти, які перебувають під опікою близьких родичів. Якщо один з батьків загинув, в основному це матері, а батько не проживав з родиною і не опікувався, доводилось позбавляти батьківських прав і організовувати опіку на родичів. Але все це зроблено. Всі вони оформили соціальну допомогу по втраті годувальника, виплати, які передбачені для опікунів, теж отримують. Всі ці родини на постійному контролі у служби у справах дітей. Представники служби неодноразово організовували гуманітарну допомогу для родин із дітьми.
Шо на місці ракетного удару зараз?
Територію розчистили, там ще є залишки [кафе після обстрілу]. Це приватна земельна ділянка власника кафе. Але він відновлювати магазин чи кафе не збирається. За допомогою волонтерів плануємо там поставити меморіальний комплекс.
![](/sites/default/files/inline-images/DSC01946.jpg)
Є вже пропозиції з цього приводу? Коли плануєте встановити?
Там вже залита бетоном основа для меморіалу. Підготовлено місце, ескізи ми обговорювали з волонтерами, але зараз я не готовий говорити про рівень готовності. Наскільки пам'ятаю, [ідея меморіалу полягає] у зображенні імітації вибуху та людей, які йдуть в небо.
Шевченківська громада допомогла грошима на поховання, чи плануєте допомогу у встановлені пам'ятників на цвинтарі?
Ні, поки що не планується.
Хто виконує обов'язки старости після загибелі внаслідок удару старости Олександра Нечволода?
Село Гроза входить до складу Петропільського старостинського округу, у якому 9 населених пунктів. Загиблий староста був старостою Петропільського старостинського округу. Ми провели опитування людей, подвірний обхід, обрали і призначили старостою Діну Носову.
Це місцева жителька?
Так, вона працювала у старостинському окрузі. Була землеупорядником, діловодом, певний час секретарем. Має великий досвід роботи, знає територію.
![Прощання на кладовищі у Грозі, жовтень 2023](/sites/default/files/inline-images/44-2.jpg)
Чи стежите ви за розслідуванням обставин обстрілу? Прокурор області Олександр Фільчаков повідомляв, що слідству відомі імена двох місцевих жителів, які надавали інформацію братам Мамонам, підозрюваним у справі.
Я не маю інформації про хід розслідування. Люди теж не мають, як і я, інформації про цих причетних, тому що могла б виникнути відповідна реакція. Самі Мамони, нагадаю, теж були місцевими. Виїхали в росію після чи під час деокупації.
Яка ситуація щодо безпеки?
Масово люди не збираються. Після цих подій, я буваю на похованнях, була інформація, що люди бояться йти, провести в останню путь людину через Грозу. Я думаю, що це не виправдано, але люди боялися створювати скупчення.
Читайте також: «Десятки КАБів щодня»: як агресор знищує Вільхуватську громаду
Новини за темою
![](/sites/default/files/textimage_store/cache/styles/facebook/9/99/99aa4623f8301b78ea6cae34635fb045cc916564a6e6073671d1b77af1218ffb.jpg)