Пікнік за інтересами, хор, поліція та воєнкоми: як харків’яни обстоювали Саржин яр

Що планували

Про наміри будівництва багатофункціонального центру стало відомо на початку серпня. Відкритого обговорення не було. На сайті публічних закупівель Prozorro з’явився тендер на виготовлення проєкту «Нове будівництво багатофункціонального центру по просп. Науки (в районі метро «Ботанічний сад») в м. Харків» з очікуваною вартістю 7,5 млн грн.

Замовник проєкту будівництва — спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд». Фінансувати зведення центру планують з державного бюджету. Наприкінці липня Кабмін затвердив суму — 180 млн грн, строк реалізації — 2023-2025 роки. Ця сума не є остаточною, ймовірно, йдеться про перший транш.

Деталі проєкту знаходимо у документах на сайті Prozorro. Приватне підприємство «ПАЛЛАДА» — єдиний учасник торгів — надало візуалізацію та технічну специфікацію до проєкту.

Серед вимог до конструктивних рішень:

• • Передбачити улаштування конструкції незалежної підпірної стінки між тунелем метрополітену та будівлею центру;

• • Багатофункціональний центр улаштувати по пальовому полю із буронабивних паль у відповідності до інженерно-геологічного звіту;

• • Каркас будівлі — змішаний (колони — монолітні залізобетоні; ригелі — металеві; плити перекриття та покриття — збірні залізобетонні пустотні);

• • Передбачити укриття перебуваючих у комплексі людей в споруді цивільного захисту.

Багатофункціональний центр має бути обладнаний індивідуальною системою опалення, вентиляцією, кондиціонування, відповідати протипожежним, протирадіаційним вимогам і включати наступні приміщення:

• • Два конференц-зали на 400-500 місць та на 200-250 місць;

• • Пресцентр;

• • Офісні приміщення різної площі класу «А»;

• • Технічні приміщення;

• • Заклад харчування;

• • Коворкінг;

• • Закритий паркінг для службових автомобілей на 10-20 машиномісць;

• • Передбачити перехід до павільйону станції метро «Ботанічний сад»;

• • Технічні приміщення відповідно до функціонального призначення.

Візуалізація центру від ПП «Паллада». Джерело: Prozorro

Пікнік за інтересами на захист Саржиного яру

Висловитися проти будівництва центру у неділю, 13 серпня, в Саржин яр прийшли не менш як 50 людей. В оголошений у соцмережах час там вже очікували поліцейські, до яких приєдналися люди у військовій формі. Представники Територіального центру комплектування спробували перевірити у присутніх на заході чоловіків документи, але невдовзі пішли.

 

«Пікнік — подія без організаторів. І це не акція, а просто збори друзів за інтересами, — пояснила журналістка, співзасновниця харківського медіа «Люк» Катерина Переверзева, яка разом з друзями розмістила оголошення про захід. — А надсилати на такі події воєнкомів, мені здається, це російські методи і зневага до військових, які захищають нашу країну. Люди, які зібралися сьогодні тут, розуміють, що ми як цивільні несемо відповідальність перед військовими, чи дамо ми тут діяти методами росії, поки вони на фронті».

 

Під спів запрошеного на пікнік хору поліція змушувала присутніх розійтися на підставі «заяви мера» та рішення Ради оборони Харківщини про обмеження масових заходів у період воєнного стану. Візит правоохоронців учасників заходу не налякав. Натомість черга на підпис колективної скарги проти будівництва тільки ставала більшою.

«МедіаПорту» не вдалося знайти жодної людини у Саржиному яру, хто б підтримував будівництво багатофункціонального центру з офісами поруч з місцем відпочинку. Люди або вперше чули про цей проєкт, або виступали проти. На пікніку кожен зміг поділитися своєю думкою.

Найголосніше цього дня і напередодні — завдяки розголосу у Facebook — виступила харківська архітекторка Ольга Клейтман. Вона детально знається на місцині, адже за проєктом її бюро у 2020 році реконструювали Саржин яр. Не усі пропозиції тоді втілили у життя, тому архітекторка намагається оминати це місце.

 

«Дуже багато чого мене тут не задовольняє, наприклад, освітлення, тому я сюди не приходжу. Але сьогодні прийшла. І із задоволенням з усіма зустрілася, познайомилася. До мене у друзі за останній тиждень долучилося понад 300 людей», — каже Ольга Клейтман.

 

До проєкту будівництва площею 10 тисяч квадратних метрів у архітекторки два ключові зауваження:

• • світоглядне — навіщо витрачати кошти на будівництво офісного центру, коли через повномасштабну війну 150 тисяч харків’ян залишилися без житла, сотні будівель у місті зруйновані, а у бійців на передовій — маса потреб;

• • та технічне — вказане у проєкті, на переконання Клейтман, не відповідає вимогам безпеки, про що заявляє міська влада.

Безпечне укриття, яке Терехов назвав базовим для будівництва, у запропонованому проєкті вказується побічно, звертає увагу архітекторка.

«Дуже сором’язливо написано: п. 1.5 — треба передбачити укриття для людей, які перебуватимуть у цьому центрі. Таким чином вони самі прописали, що цей центр не є укриттям. Що треба ще прибудувати, щоб було укриття. То чого ми не можемо прибудувати до Палацу юнацької творчості, у якого теж є контакт з метро. Чому саме в Саржиному яру?» — питає Клейтман.

Поруч з метро «Ботанічний сад» мали б частково обрізати насип, описує опублікований проєкт архітекторка: «І підпирають буронабивними палями 30 метрів завглибшки. Ставлять стіну, від стіни відступають і будують чотири поверхи… Хто в цьому світі може відповідати, що окремо стояча будівля може захистити від ракетного обстрілу?»

«Ми бачимо навколо таку кількість офісних центрів, 90 тис. кв. м поряд офісних центрів! Територія Саржиного яру — це 170 тисяч кв. м. Дуже важке навантаження на цю землю… Сюди насунеться будівля, а нагорі, на рівні проспекту, паркуватимуться автівки. Все це буде нагріватися, і гаряче повітря буде у Саржиному яру», — каже Клейтман.

Щоб бути конструктивними, архітекторка закликала міську владу провести громадські слухання.

Як «розслабилися» депутати

Якби міська влада хотіла дізнатися думку харків’ян, громадське обговорення можна було організувати і онлайн — як це було з питанням про перейменування топонімів, каже депутатка Харківської міської ради і членкиня екологічної комісії Ірина Гончарова. Вона теж прийшла на пікнік до Саржиного яру.

«Для проведення громадського обговорення воєнний стан не є перепоною. Якщо за цим проєктом буде оцінка впливу на довкілля, а це має бути, то в рамках ОВД відбувається громадське обговорення. Воно може відбуватися шляхом електронного обговорення на сайті міськради», — каже Гончарова.

Депутатам відомо, що раніше міська рада передавала ділянку біля Саржиного яру під приватну забудову, але через тривале невикористання місто забрало її назад. На сесії передачу землі комунальному підприємству ще не затвердили, хоча проєктування центру вже замовили, зазначає Гончарова.

«Питання про виділення цієї земельної ділянки «Харківзеленбуду» мало розглядатися на останній сесії міської ради, але піднявся такий ґвалт серед депутатів, всі почали телефонувати у земельний департамент і з’ясовувати, що це таке, ввечері перед сесією питання про виділення цієї ділянки під забудову було зняте. Сказали: все-все, не на часі. І все, ми розслабилися, повірили, що не на часі. А потім Ольга Клейтман повідомила, що на часі. З’явився тендер на проєкт на невиділену земельну ділянку», — каже Гончарова.

Вона вважає ідею міськради нераціональним марнотратством під час війни та безвідповідальністю з точки зору екології: «Витрати будуть зростати: з’ясується, що тут болото, так просто не збудуєш. Вартість цього будівництва зростатиме, це буде золоте будівництво. Інтуїтивно, але я вважаю, що це будується нова будівля міської ради замість пошкодженої, де буде працювати наше міське керівництво».

На відміну від представників влади, харків’яни згуртувалися менш ніж за добу і охоче ділилися інформацію про пікнік на захист Саржиного яру. Учасники заходу принесли власноруч створені плакати: «Збережемо Саржин яр», «Міськрада чи міськzрада?», «БЦ Жлоб», «Лишіть Саржин яр на благо міста і всіх харків’ян» та інші.

Дехто креативив на місці. На плакаті Анастасії з Холодногірського району написано: «Всі вдома? Усюди нові вікна? Ні забудові!»

«Зараз не на часі така забудова, тому що у нас багато проблем, — каже Анастасія. — Наприклад, у моїй квартирі досі немає вікон, хоча будинок постраждав ще 1 березня 2022 року. Я не кажу про Салтівку, інші постраждалі райони. Я не розумію, наскільки це доречно робити тут. У нас не дуже бережно ставляться до природи, рекреаційних місць. У саду Шевченка вид з Каскаду зіпсований, це спостерігається і в Центральному парку. І те саме хочуть зробити тут».

Юлія намалювала закриті очі: «Мене дуже втомлює реставрація по-харківськи, відновлення по-харківськи. І це відбувається, варто тільки людям закрити очі або відвернутися».

Олексій запропонував замість центру звести піраміду з Буддою на верхівці.

Харків’янка Яна звертає увагу, що 180 млн грн виділяють з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, і побоюється, що без контролю громади кошти розкрадуть: «Це, м’яко кажучи, не дуже правильне розподілення грошей з Фонду ліквідації російської агресії, тому що можна ці гроші вкласти у відновлення районів, які реально постраждали. Мені здається, це зроблене для розпилу грошей, щоб побудувати чергову жахливу споруду».

Єлизавета вважає, що Харків має використати шанс на справжню відбудову.

«Дуже важливо не втратити цей момент і всі ресурси направляти на відбудову міста, котра буде класною для людей, урбаністична, зручна, кайфова, яка буде приваблювати і повертати молодь та інших людей до міста», — говорить вона.

Учасниця пікніку Ганна каже про відсутність комунікації з боку міської влади. А єдиний коментар Ігоря Терехова, який з’явився у соцмережах після зустрічі до Дня молоді, прозвучав образливо щодо району ХТЗ («Це ж не в самому Саржиному ярі, ви розумієте, де це? Центральна частина міста. Чи ми повинні на ХТЗ побудувати?» — сказав Терехов, пригрозивши кримінальною відповідальністю тим, хто оприлюднив неправдиву, на його думку, інформацію щодо масштабів будівництва). 

«Це «сявушна» комунікація, яка залишилася з часів попереднього мера, який її укріпив у нашому місті і яка стала сприйматися як норма. Це не комунікація влади з громадянством», — упевнена вона.

Цю думку продовжує музикант і волонтер Олег Каданов: «Принаймні потрібно озвучувати свої думки, а не намагатися потихеньку, під шумок протягнути цей проєкт. І, звісно, це повинен бути діалог, а не ставлення перед фактом».

На одному з плакатів на пікніку був напис: «Де наш мер?»

Чому влада передумала

Міський голова Ігор Терехов не вийшов до преси, щоб пояснити ідею будівництва багатофункціонального центру. Зробити заяву та відповісти на питання журналістів уповноважили заступника директора Департаменту житлово-комунального господарства Євгена Пасенова. Кореспонденти зустрілися з ним на тому ж місці, де у неділю відбувся пікнік. Кілька людей з учорашнього заходу, в тому числі Олексій з намальованою синім олівцем пірамідою Будди, теж прийшли на брифінг.

«Проведена нарада у міського голови. Замовник в особі Департаменту житлово-комунального господарства не зміг захистити технічне завдання і саме локацію для будівництва центру. Тому прийнято рішення відмінити торги на теперішній час. Це нічого не відміняє у плані побудови такого об’єкта у місті Харкові, але наразі буде розглянуто ще декілька локацій», — заявив Пасенов.

Щойно міська влада визначиться з місцем, про це обіцяють повідомити громадськості, додав він.

«Стосовно техзавдання, яке замовник не зміг обґрунтувати меру міста, воно буде достатньо відкрите. Там не буде офісних приміщень, буде, я так розумію, в межах законодавства розписано саме, яке бомбосховище там буде, яку функцію воно буде виконувати. Воно цілком буде знаходитись під шаром землі», — повідомив Пасенов.

Чому попередній план не викликав у міської влади питань і до цього дійшли тільки після резонансу, заступник директора Департаменту відповів так: «Я не знаю, чи коректно зараз обговорювати те, що було. Є факт того, що наразі сталося. Сталося те, що замовник не зміг захистити локацію поки що. І технічне завдання… І було прийняте рішення — відмінити аукціон. Далі розглянути ще місця, де це можна спорудити, і переписати технічне завдання у найближчі тижні».

Для кого взагалі будується багатофункціональний центр, Євген Пасенов відповісти не зміг. Припустив, що для навчання, адже Харкову потрібен безпечний освітній простір, і він розуміє це особисто як батько 6-річної дитини. Витратити гроші на реконструкцію зруйнованого житла, за словами Пасенова, неможливо.

«Вони [гроші] цільові, не може ні Ігор Терехов, ні Євген Пасенов, ні заступники, нічого з цим зробити, бо 180 млн грн надані саме сюди і саме з цього приводу. Ми не можемо взяти 10 млн — і давайте відремонтуємо цей будинок», — сказав він.

На питання, хто від початку ініціював будівництво такого центру, заступник директора Департаменту ЖКГ відповів: «Назагал фінансування проєктної документації — міське, будівництво — Київ».

— Хто ініціював, готував документи для внесення саме цього проєкту до відповідних розпоряджень центральної влади? Точно не пан Зеленський, — уточнили у Пасенова. 

«Центральна влада не вказувала, де будувати!» — втрутився речник Харківського міського голови Юрій Сидоренко. Заступник директора Департаменту ЖКГ повторив його слова.

Довести до ладу одне із занедбаних бомбосховищ, за словами Пасенова, вийде дорожче. Водночас відповісти, скільки розраховують витратити грошей загалом, він теж не зміг. Не зрозуміло також, в яку суму обійдеться розробка нового проєкту. Тепер не виключають варіанту будівництва кількох менших центрів у різних районах Харкова.

«Розрахунок проєктних робіт йде від обсягу проєктування. Все це залежатиме напряму: це буде один центр або дев’ять у кожному районі, маленьке, на ці квадратні метри. Прийнято рішення — закопати», — відповів він.

На офіційних ресурсах міської влади, посилаючись на заяву Євгена Пасенова, написали, що «Ігор Терехов поставив крапку в питанні будівництва багатофункціонального простору біля Саржиного Яру».

Ольга Клейтман каже, що задоволена рішенням про скасування тендеру на будівництво біля Саржиного яру, але навряд чи це можна назвати крапкою.

Архітекторка та інші активні учасники пікніку налаштовані стежити за процесом і далі.

«Так, тендер скасували, але чи відмовились вони від забудови Саржиного яру? Ні, вони залишають це як одне з можливих місць, де може бути побудований центр, — коментує Катерина Переверзева. — Чи відмовились вони від побудови нового центру на ці кошти? Я припускаю, що вони просто перероблять, щоб це не виглядало не настільки обурливо. Від цієї заяви про скасування тендеру не змінюється головне… Погрожувати кримінальною відповідальністю — чи були за це вибачення? Ні, не було. Чи було пояснення, що робила поліція і ТЦК на пікніку в Саржиному яру? Ні, не було. Чи було це прокомуніковано, почули думку громади? Ні, не було. Для мене це виглядає, як така кістка, яку можна кинути людям і вдати, що ти почув громаду. Але по факту нічого так і не змінилось». ■