Web Analytics
Перші об’єднані в мережі Internet: досвід громад Харківщини | MediaPort

Під час епідемії коронавірусу особливої важливості набувають технології дистанційної взаємодії влади та громади. Потреба мінімізації фізичного контакту чиновників з громадянами змушує переводити комунікації в електронну форму. Офіційні представництва сайтів органів влади в мережі Internet стають справжніми комунікаційними майданчиками. Особливо важливим це є в системі місцевого самоврядування України — владних інституцій, максимально наближених до громадян та максимально залежної від них.

Проте далеко не завжди сайти органів місцевого самоврядування відповідають очікуванням громадян та навіть вимогам законодавства. Особливо це відчувається на рівні територіальних громад, діджиталізації яких державні органи ніколи не приділяли достатньо уваги.

У травні 2021 року аналітики Волонтерської ініціативи «Станція Харків» оцінили офіційні вебсайти 18 територіальних громад регіону, які встигли об’єднатися у добровільному порядку (тобто до 2020 року). Ці громади мали достатньо часу та грошей, щоб впорядкувати свої Internet-представництва та увідповіднити їх до законодавства України. Утім, у переважній більшості оцінених громад у цій сфері ще залишився значний простір для вдосконалення.

Ще живий у пам’яті порно-скандал, який сколихнув мережу у травні — коли у шкільному підручнику було опубліковано посилання на порносайт. Цей конфуз стався через те, що спритні ділки викупили адресу колишнього сайту районної державної адміністрації, ліквідованої під час реформи децентралізації влади. А першопричиною стала недбалість посадових осіб райдержадміністрації, які розмістили сайт своєї установи поза доменною зоною «gov.ua». Таким чином розташування вебсайту та його адреса є чи не найпершою умовою успішного функціонування Internet-представництва місцевої ради.

На жаль, три з 18 сайтів об’єднаних територіальних громад Харківської області розташовані на домені «org». Це сайти Золочівської та Роганської селищних рад, а також Циркунівської сільської ради. Ці сайти створювались на безкоштовних грантових платформах, тому не дивно що домен перебуває в зоні «org». Але таке розміщення сайтів публічних інституцій не викликає довіри та не убезпечує від можливих непорозумінь. До того ж, якщо процес об’єднання територіальних громад продовжиться (а закон про добровільне об’єднання ніхто не скасовував), то ми можемо стати свідками аналогічних конфузів у нашому регіоні.

Не менше побоювань викликає офіційне найменування цих сайтів. Тільки шість з 18 органів місцевого самоврядування правдиво вказали на своїх сайтах їх приналежність. Тільки Ізюмська та Лозівська міські ради, а також Коломацька, Малинівська, Нововодолазька та Пісочинська селищні ради вказали свої назви на своїх сайтах. Всі інші органи місцевого самоврядування зазначили на сайтах приналежність до якихось абстрактних «територіальних громад», які не є юридичними особами, а тому встановити юридичну природу цих відносин (та відповідальність за невідповідність законам) неможливо.

Окреме питання — функціонал і структура сайтів. Тут дуже багато залежить від розробників. Часто органи місцевого самоврядування використовують готові шаблони або послуги різноманітних проєктів, які також пропонують універсальні платформи, що дещо нівелює різноманітність та унікальність окремих громад:

  • тільки три з 18 громад спромоглися створити оригінальні сайти — це Лозівська та Ізюмська міські ради, а також Коломацька селищна рада;
  • Старосалтівська та Нововодолазька селищні ради скористалися для своїх сайтів платформою «DOSVIT», створеною громадською організацією «SocialBoost» у рамках Програми USAID «DOBRE»;
  • Зачепилівська селищна рада скористалася для створення власного сайту малопоширеним у нас проєктом «Мережа сайтів територіальних громад», який реалізується вінницькою IT-компанією «WebLiana»;
  • 2/3 сайтів об’єднаних територіальних громад Харківської області скористалися шаблоном «Vlada.ua», створеним у рамках проєкту «Влада. Онлайн» вінницької IT-компанії «Metastudio».

І хоч дизайн шаблону «Vlada.ua» виглядає відверто застарілим у порівнянні з сучасним дизайном платформи «DOSVIT», але функціонал витвору вінницької компанії є більш придатним для оприлюднення на сайті всієї передбаченої законодавством інформації. До того ж, кольорові іконки платформи «DOSVIT» є зовсім не такими інтуїтивно зрозумілими, як, можливо, здається розробникам — пошук інформації на сайтах є дещо ускладненим. Відчувається, що у сфері діджиталізації комерційні установи є більш компетентними в питаннях функціонування органів місцевого самоврядування у порівнянні з громадськими діячами.

Можливо, такий шаблонний підхід не дозволив усім громадам однаково успішно забезпечувати дотримання вимог законодавства України з питань оприлюднення інформації та залучення громадян до ухвалення управлінських рішень в органах влади. Так, 10 з 18 місцевих рад не оприлюднили на своїх сайтах Статути територіальних громад. Щоправда, в переважній більшості випадків це пов’язано з тим фактом, що у громадах банально не затвердили власного статуту. А в одній з територіальних громад (Золочівській) це сталося через те, що Статут був затверджений безпосередньо під час оцінювання — 7 травня.

Тільки на сайтах чотирьох з 18 місцевих рад розміщено форму запиту на публічну інформацію (як того вимагає закон) — це сайти Лозівської та Мереф’янської міських рад, а також Чкаловської та Зачепилівської селищних рад. Щоправда, не завжди ці форми є актуальними. У третині громад на сайтах немає можливості подати електронну петицію — у Великобурлуцькій, Зачепилівській, Коломацькій, Лозівській, Малоданилівській і Старосалтівській ОТГ. Таким чином, сайти місцевих рад об’єднаних територіальних громад Харківської області ще не повною мірою дозволяють громадянам реалізувати свої права на владу.

Загалом в усіх об’єднаних територіальних громадах Харківської області створені офіційні сайти органів місцевого самоврядування в мережі Internet. І, за великим рахунком, переважна більшість із них все ж таки надає членам громад необхідні можливості для комунікації з владою. Проте, в багатьох випадках сайти все ж таки не забезпечують необхідний (передбачений законодавством України) функціонал. Водночас місцевим радам вдалося створити основу для створення комунікаційних майданчиків для успішної взаємодії з громадою.

Читайте також: Оцінка медзакладів: як зустрічає «первинка» на півдні Харківщини