Олександр Ковшарьов після окупації, втрати дому та поранення знову сів за кермо швидкої та рятує людей. Повномасштабне російське вторгнення чоловік зустрів у Руських Тишках, звідки російські загарбники били по Харкову. Коли у травні Збройні сили України звільнили село, росіяни почали знищувати населений пункт. Будинок Олександра зруйнований.
Зміна Олександра починається о 07:30 після медогляду
Підстанція, де раніше працював Олександр, розташовувалася на Північній Салтівці, одному з найураженіших російськими обстрілами районів Харкова. Разом з колегами вірн обслуговував виклики з околиць Харкова та сіл до самого кордону. У березні через обстріли та втрату зв
У перший день повномасштабного вторгнення Олександр Ковшарьов не зміг дістатися Харкова. Щоб доїхати на роботу, зазвичай йому вистачало близько 20 хвилин
24 лютого в Руських Тишках вже стояли росіяни, згадує Олександр: «Прокинувся, вони вже по вулиці ходили».
З окупованого села Олександр намагався передавати координати ворога Зброним силам України
Звідси росіяни обстрілювали Харків. На вулицях Руських Тишків і досі лежать ящики з-під боєкомплекту російських окупаційних військ
Після масованих російських обстрілів на вулиці Олександра немає уцілилих хат. Його будинок зруйнований від кількох влучань
Олександр намагався закласти блоками вікно, але повторний приліт усе зруйнував
Під час обстрілів Олександр із дружиною Людмилою ховалися, але дістали поранень від уламків: «Уламок зачепив мені нирку й печінку, ліва нога — сухожилля перебите»
Від будинку залишилися самі руїни, відновленню він не підлягає. Після пережитого, не дочекавшись кінця лікарняного, Олександр вийшов на роботу
«Дуже багато знищено. На Данилівці багато людей постраждали, на липецькому напрямку», — розповідають фельдшери про своїх колег та жителів сіл, куди їздять на виклики
Нині Олександр винаймає квартиру на Салтівці. Його син-волонтер евакуює людей з-під обстрілів, доставляє транспорт для харківських медиків, а також збирає гроші на будинок для батька
