Мінімум пів сотні автомобілів швидкої допомоги мають бути обладнані системами захисту від атак дронів на Харківщині у першу чергу.

Про це на брифінгу 27 березня сказав начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

«Залишити людей без допомоги ми не маємо права. Звісно, що всі рішення щодо направлення автомобілів екстренки мають бути виваженими, як це можливо, і це рішення безпосередньо керівника цього підприємства. Звичайно, ми маємо зробити все можливе, щоб персонал, автомобілі, водії були по максимуму захищеними. Ще в 2022 році було забезпечено повністю більш ніж на 100% ці колективи засобами індивідуального захисту. І далі ми зараз будемо розвивати всі можливі способи захисту цих автомобілів», — відповів Синєгубов на питання MediaPort.

За його словами, системи РЕБ в екстреній допомозі уже мають «більше 15 автомобілів».

«Далі будемо лише нарощувати ці напрямки. Ми будемо забезпечувати це все. І перше — є домовленості про постачання 10 сучасних засобів РЕБ на відповідні автомобілі. У першу чергу ми маємо забезпечити 50 автомобілів. Це ті, які саме виїжджають або мають виїжджати на такі ризиковані території: північ, північно-східний або південно-слобожанський напрямки, Куп’янський, Ізюмський напрямок в тому числі», — сказав Синєгубов.

Він сказав, що залучатимуть позабюджетні кошти.

«Ми будемо організовувати або за кошти області, або фонди. Ми зараз проводимо паралельно перемовини. Вчора зустрічалися з із представниками Фонду Говарда Бафета. Ми будемо вишукувати ресурс для того, щоб забезпечити спочатку перші 50, а далі по максимуму всі 120 автомобілів, які чергують цілодобово на всіх маршрутах, щоб забезпечити засобами РЕБ», — додав він.

Він також повідомив, що крім автомобілів екстреної допомоги, планують облаштовувати захист для машин ДСНС.

«Ми це паралельно робимо. Крім того, ми проводили перемовини із профільним міністерством, я особисто розмовляв з паном міністром, паном Ляшком, і далі буде вирішуватися ситуація комплексно. Навіть в тому числі, можливо, буде змінено — не з фонду оплати праці, а фінансування безпосередньої екстреної швидкої медичної допомоги, щоб закласти певний відсоток на такі прифронтові території, щоб це підприємство мало можливість спрямовувати частину своїх коштів на видатки саме забезпечення такого індивідуального захисту автомобілів», — сказав Синєгубов.

Частину автомобілів, яку використовують в екстреній допомозі, надали благодійні фонди.

«Не у власність в тому числі. Є чіткий перелік обладнання, який встановлюється на ці автомобілі. І щоб не було можливо, в тому числі, конфлікту роботи РЕБ з тим обладнанням, медичним обладнанням, зокрема реанімаційних автомобілів першого класу, які встановлені в цих автомобілях… Це дуже складне, комплексне питання, і зараз ми продовжуємо працювати над його вирішенням», — підсумував начальник ОВА.

15 березня російська армія атакувала бригаду швидкої на Великобурлуччині — загинули 27-річний лікар Дмитро Колесник та 56-річний екстрений медичний технік Олег Журавльов, поранень дістав парамедик Олександр Дудулад, які 27 лютого вже потрапляли під удар. Колеги загиблого лікаря розповіли про відсутність належного захисту екіпажів. Під час прощання з Дмитром 22 березня тітка загиблого Ольга публічно звернулася до влади з вимогою захистити медиків — зокрема системами РЕБ.

Крім удару по екіпажу Олега Журавльова та Дмитра Колесника, в останні тижні сталася ціла серія влучань по машинах швидких на Куп’янщині. Коментуючи питання захисту швидких у телемарафоні 24 березня Олег Синєгубов припустив, що Рада оборона може «заборонити виїжджати на такі досить важкі напрямки без обладнання РЕБ-системами». 25 березня він пояснив, що про заборону не йдеться, вирішено посилювати захист автомобілів екстреної допомоги.

27 березня питання антидронового захисту швидкої допомоги розглянули на засіданні Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної Ради України. На ньому керівник Центру екстреної допомоги Харківщинни Віктор Забашта вперше публічно повідомив, який саме захист, крім індивідуального, мають бригади медиків, які виїжджають у прифронтові райони — це три броньовані автомобілі, 15 систем РЕБ, а також вісім сканерів (детекторів) дронів. Забашта також сказав, що після удару по екстренці комунальному підприємству прагнуть допомогти, «вже практично оплачено 6 РЕБів», крім того, ОВА уклала договір на придбання ще 10 систем РЕБ.

На засіданні Комітету також заслухали представника Міноборони, який повідомив, що машини екстреної допомоги є сенс обладнати як РЕБ, так і захисними металевими екранами («мангалами»), які використовують військові.