Пенсії переселенців: чому рішення Верховного Суду стосується кожного

Управління Пенсійного фонду України подало апеляційну скаргу на рішення Верховного Суду від 3 травня 2018 року, а 4 вересня Велика Палата Верховного Суду відхилила подану апеляційну скаргу, залишивши рішення Верховного Суду від 3 травня без змін. Докладніше про зміст рішення — нижче. Спочатку філософський відступ.

На жаль, держава через політиків і чиновників вже понад чотири роки бойових дій на Сході України грає у небезпечну гру — створює переселенцям, як і мешканцям окупованих територій, імідж колаборантів, ворогів і зрадників.

Чиновники високого рангу дозволяють собі в публічних виступах стверджувати, наприклад, що всі мешканці окупованих територій фінансують терористів зі своїх пенсій. Таким чином, в українському суспільстві сформована думка, що ці люди не заслуговують на пенсійні виплати від України (хоча Президент постійно в виступах наголошує, що Україна не покине мешканців окупованих територій).

Така політика не тільки розколює суспільство сьогодні (нагадаю, що до квітня 2014-го року східні території були найбільш заселеними, тобто значна частина українців походить саме звідти), але і формує конфлікт з великими наслідками у майбутньому.

Майже всі найжахливіші збройні конфлікти ХХ століття починались з поділу людей політиками на «правильних» і «неправильних». Хоча у підсумку страждали всі.

З точки зору права, а також українських законів, заборонено навішувати ярлики на групи осіб за будь-якою ознакою. Навіть якщо серед усіх 1000 мешканців умовного села Іванково 999 — терористи (і це було встановлено вироками судів), не можна казати, що всі іванківці — терористи.

Крім того, в Україні, на щастя, існує презумпція невинуватості — поняття, яке є невід’ємною складовою правової системи кожної демократичної держави. У двох словах це означає, що кожна особа є невинуватою у вчиненні кримінального злочину, поки протилежне не встановлене вироком суду, що набрав законної сили.

Чотири з половиною роки тому українці обрали європейський шлях. «Європейські цінності» — це не хороші дороги і високі пенсії, а перш за все — ставлення до людей, повага до їх прав і свобод. Це життя за справедливими і рівними для всіх правилами. Повага до меншин, а також їх поглядів, релігії, мови, кольору шкіри тощо. Хороші дороги і добробут — це похідні, які неможливі у суспільстві, у якому частина населення вимушена проходити сім кіл пекла для отримання пенсії, гарантованої Конституцією і законами України.

Держава, створивши перепони для отримання пенсій переселенцям і мешканцям окупованих територій, у будь-який момент може назвати нову частину суспільства «неправильним». Власне, нещодавно пенсії було обмежено колишнім працівникам міліції, хоча закон цього не передбачає. Наступним може стати будь-хто.

Згадана справа, на жаль, є типовою і повсякденною проблемою для сотень тисяч пенсіонерів.

Пенсійні виплати зупиняють постановами КМУ (що суперечать законам), «списками СБУ» (і інших органів), а також з будь-якої підстави, яку ще нещодавно неможливо було б придумати.

Так, пенсіонерці, яка через бойові дії переїхала до Бахмутського району Донецької області з міста Донецька, припинили виплату пенсії 1 квітня 2017 року на підставі «верифікації за списками СБУ». Восени 2017 року жінка звернулася до юристів БФ «Право на Захист» з метою отримання правової допомоги. Юридичною командою було подано позовну заяву про визнання припинення виплати пенсії незаконним і поновлення виплати пенсії, починаючи з 1 квітня 2017-го. Суд, до якого надійшла позовна заява, передав справу на розгляд до Верховного Суду як зразкової, оскільки в провадженні суду знаходиться більше 200 аналогічних. Номер справи — 805/402/18-а.

Майже всі судові справи щодо оскарження дій органів ПФУ закінчувались на користь пенсіонерів. І ось 4 вересня Верховний Суд поставив крапку у судовій частині цієї історії — органи ПФУ не мають права зупиняти пенсійні виплати з не передбачених законом підстав.

Така очевидна, здавалося б, істина, однак знадобилося майже півтора року, щоб пенсіонерка-вчителька отримала надію на отримання своєї пенсії. Проте пенсійні виплати продовжують зупиняти іншим пенсіонерам. І хоча відтепер кожний судовий спір з цього приводу гарантовано має бути вирішений на користь переселенця у так званому спрощеному порядку (без виклику сторін за відносно короткий строк), на даний момент не помітно змін у державній політиці щодо цього питання.

Якщо комусь це рішення здається неправильним або непатріотичним, пропоную поставити собі питання: ви хочете жити в країні, де панує верховенство права чи верховенство сили? Де чиновники користуються законами чи «поняттями»?

Велика Палата Верховного Суду — це істина останньої інстанції в питаннях виплати пенсій переселенцям. І при всіх проблемах українського правосуддя ми маємо радіти тому факту, що ВС мав волю піти всупереч державній політиці, бажанням Кабінету Міністрів України і захистив гарантовані Конституцією і законом права. Бо сьогодні це права переселенців,  а завтра — будь-кого з нас.