Сексистські зауваги з уст політиків, здається, вже давно стали моветоном. Про такі випадки та реакцію на них у коментарі для «МедіаПорта» розмірковує головна редакторка сайту «Повага» — кампанії проти сексизму в медіа та політиці — Вікторія Кобиляцька.
Усі наче для себе мали б з'ясувати й усвідомити, що сексизм — це негарно, до нього краще не вдаватися, щоб потім у тебе не тицяли пальцями й не казали, що отой дядько не знає, як відкривати рота, щоб не «вляпатися» при цьому в якийсь скандал. Проте час від часу все одно вигулькує хтось, хто про це не чув, а отже дозволяє собі якісь принизливі й огидні коментарі, які стосуються зовнішності жінок, сімейного стану, материнства тощо.
Інцидент із Тереховим для мене в цьому плані дуже показовий. Бо це про те, що посадовці на місцях чомусь узагалі не вчаться на помилках своїх попередників — не відслідковують проблемні комунікаційні кейси й не роблять для себе висновків щодо того, як не варто поводитися.
Пригадуєте, як колишній мер Харкова Геннадій Кернес під час сесії міськради розпитував тоді вже народну депутатку Марію Мезенцеву про її зачіску? Очевидно, для того, щоб продемонструвати своє зверхнє ставлення — мовляв, про що там вона може говорити з трибуни, її б про зовнішність розпитати, а не про якісь серйозні речі.
Ще пригадую, як політолог Володимир Фесенко, коментуючи можливу участь у виборах мера Харкова Юлії Світличної, теж удався до сексистських висловлювань. Йому не йшлося про фаховість чи досвід жінки, натомість він почав розмірковувати, що колишня очільниця Харківської ОДА нещодавно народила, а отже не зможе повноцінно брати участь у виборчій кампанії, бо їй треба буде піклуватися про дитину.
І дуже знаково, що всі згадані мною випадки (включно з рекомендацією Терехова «завести дітей») не залишилися без уваги медіа та громадськості. Про це говорять, обурюються, недолугі висловлювання засуджують, а з політиків сміються, роблять про них меми для соцмереж. Адже справді, всі ці творці «цінних» порад та огидних коментарів виставляють себе таким чином посміховиськами, якимись печерними чоловіками з примітивним мисленням. Чи потрібна їм така антиреклама? Навряд чи. Надто коли мова йде про комунікацію із медіа.
Тому наполегливо рекомендую всім діячам перш ніж відкривати рота — погуглити, що таке сексизм, менсплейнінг, мізогінія, об'єктивація. Уважно почитати та проаналізувати все прочитане. І потім дуже бажано кожну свою заяву перевіряти на наявність вищезгаданих речей. Це складно, але якщо захотіти, то цілком можна втілити в життя.
Тим паче, що в Україні вже є випадки, коли посадовців звільняють за принизливі висловлювання щодо жінок (приміром, у 2021 році залишився без посади секретар однієї з міськрад на Житомирщині). Уже не кажучи про те, що кожного разу якісь сексистські закиди викликають неабиякий розголос і збурюють громадськість, що аж ніяк не на користь горе-промовцям.
