Офлайн-навчання у Харкові: протиріччя від влади та питання без відповідей

Якими мають бути укриття для офлайн-навчання на Харківщині — рішення Ради оборони 

Фонд захисних споруд, відповідно до чинного наказу МВС, складається із:

• • захисних споруд (сховищ та протирадіаційних укриттів), зокрема швидкоспоруджуваних;

• • споруд подвійного призначення;

• • найпростіших укриттів.

7 липня Рада оборони Харківщини дозволила офлайн-формат для усіх рівнів освіти включно з дошкільною та шкільною, водночас поставила умову: безпечні захисні споруди у школах мають відповідати статусу сховищ.

«Є обов’язкові умови, за яких взагалі цей формат можливий. Це обов’язковість наявності укриттів у цьому закладі освіти або поряд, що відповідає вимогам ДБН В.2.2-5-97 — «Будинки та споруди. Захисні споруди цивільного захисту», що затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 27.12.2017 року №342», — заявив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

«Стосовно логіки прийняття рішення, це перш за все сигнал до органів місцевого самоврядування щодо необхідності облаштування тих укриттів, які ми маємо наразі, і приведення їх до відповідних вимог, норм і правил… Якщо брати місто Харків, у більшості, на 90%, це буде онлайн-освіта, тому що, поправте мене, але я не знаю такої школи у місті Харків, де є захисна споруда, яка відповідає цим нормам. Їх немає просто», — сказав він.

Синєгубов додав, що офлайн-заняття більше стосуватимуться тих, хто потребує практики (наприклад, студентів-медиків) та першокласників: «Бо вони сприймають онлайн-освіту досить важко. Будуть окремі заняття і саме вони будуть проводитися 100% часу в укриттях».

Рішення Ради оборони Харківщини не публікували. Як пояснили у пресслужбі обладміністрації, документ має обмежений доступ.

Заява голови Харківської ОВА щодо відсутності безпечних укриттів у міських закладах освіти обурила директорку профільного департаменту міськради Ольгу Деменко і, як вона стверджує, директорів шкіл та педагогів.

«Те, що ми вчора почули від керівництва області нас, освітян, не просто схвилювало. Це нас принизило і це знівелювало всі ті здобутки, які попри будь-які негаразди ми намагаємося мати для харків’ян, для Харківської області, для дітей і для наших батьків», — сказала Деменко 13 липня.

Того дня вона приділила пресі всього 30 хвилин, розпочавши брифінг прикладами «абсолютного лідерства» Харкова у галузі освіти. Зв’язок між станом укриттів і стипендіями міськради, учнівськими перемогами на олімпіадах і конкурсах Деменко не пояснила. Щобільше: за цими показниками можна зробити висновок, що якість освіти у Харкові не впала навіть попри навчання онлайн.

«Підготовку укриттів до роботи ми розпочали ще у 2022 році. Ще у 2022 році ми підготували 51 укриття… Чому хтось говорить про те, що у нас немає жодного закладу, який би відповідав всім нормам?»

Згодом з’ясувалося, що укриття, які підготували і продовжують готувати у міських школах, належать до найпростіших. Попри це міська влада запевняє, що вони є безпечними, і до 1 вересня планує запустити 85 з них.

«Це вимоги [про які говорить Синєгубов] — до бомбосховищ, до укриттів. А школи наші мають найпростіші укриття. Вимоги до найпростіших укриттів зовсім інші!… Мова йде про найпростіші укриття, які мають все необхідне для того, аби там могли укриватися діти разом з працівниками шкіл під час повітряної тривоги або загрози бомбардувань. Мова не йде про те, що в укриттях будуть проходити навчальні заняття (це суперечить інформації від голови ОВА — ред.)», — сказала Деменко.

Керівниця департаменту наче не помічала, що йдеться не про відсутність найпростіших укриттів, а про їхню недостатню захищеність. Посилалася на акти від ДСНС, хоча між включенням укриття до реєстру, визнанням його придатним до використання та умовно придатним існує різниця.

Відкритий лист у жанрі колективної анонімки 

На сайті Департаменту освіти Харківської міськради того ж дня оприлюднили відкритий лист до голови Харківської ОВА Олега Синєгубова. Жанр — колективна анонімка з посиланням на численні прохання трудящих батьків.

«Ми робимо все для того, щоб освітній Харків жив. Чому маємо полишити розпочате та закрити очі на численні прохання батьків, які хочуть, щоб їхні діти отримували якісні знання та спілкувалися з однокласниками в школах, а не через монітор?»

У пресслужбі міськради стверджують, що документ підписали вчителі та директори шкіл. Але список підписантів не оприлюднили. Отже, невідомі освітяни Харкова звинуватили обласну владу у «недоречному популізмі», принагідно запросили відвідати шкільні укриття і прокоментувати побачене. На тому ж наполягала і Деменко.

Найпростіші укриття не підходять — Харківська ОВА

Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов на цей момент від своїх слів не відмовився.

У коментарі 18 липня «Суспільному Харків» очільник обладміністрації підтвердив сказане раніше на пресконференції і відмовився на пропозицію Деменко подивитися на міські укриття.

«Найпростіші укриття не підходять. Рішення не переглядатиметься, бо воно ухвалене таким чином, щоб надати можливість навчальному закладу та засновнику приймати самостійні рішення, враховуючи військову обстановку і наявність захисних споруд у закладі. Якщо ці умови є, заклад може приймати рішення навіть щодо комбінованого навчання. Наприклад, можливо, частину занять будуть проводити онлайн, а частину — будуть проводити зустрічі у відповідних захисних спорудах. Передбачається, що заняття з дітьми проводитимуться саме в захисних спорудах, однак це відповідальність навчального закладу та засновника, як організувати цей процес», — сказав Синєгубов. 

Тим часом у Харківському антикорупційному центрі, який відстежує закупівлі, звернули увагу: у деяких випадках Харків виділяє на облаштування укриттів незвично малі для таких робіт суми на кшталт 50 тис. грн.

«За такі гроші укриття в школі не облаштуєш як слід. Тобто або укриття в дуже гарному стані, там потрібно тільки марафет навести, або це марна трата грошей. Ще одне питання — це дійсно укриття чи просто підвальне приміщення?» — цікавиться аналітик ХАЦ Євген Лісічкін.  

Плани Харкова не змінилися — Терехов

Не відступилася від своєї позиції і міська влада Харкова.

У телемарафоні 18 липня Терехов повідомив, що комбіноване навчання розпочнеться 1 вересня, «якщо дозволить військова обстановка».

«Незважаючи на обстріли, на наші плани не може нічого впливати, крім нас самих. Так, ми готуємо школи, ми готуємо бомбосховища. Ми почнемо комбіновану систему навчання з 1 вересня, якщо нам дозволить військова обстановка. Це буде у сертифікованих приміщеннях, які будуть облаштовані там, де можна буде навчати наших дітей, якщо буде бажання у батьків цих дітей. Це не буде примусове навчання. Ми облаштуємо такі приміщення, які будуть згідно з вимогами щодо безпечного знаходження там дітей», — сказав Терехов. 

Що у його розумінні є «сертифікованим приміщенням», міський голова не уточнив.

Натомість 19 липня Ігор Терехов зробив нову заяву, яку оприлюднило харківське комунальне ЗМІ у Telegram.

«Що стосується першокласників. Це катастрофа. Ніхто їх онлайн не навчить писати… І найголовніше діти не стають соціальними [соціалізованими — ред.]. І ми будемо мати проблеми і труднощі в майбутньому. Я дав доручення і зараз працюємо над цим, щоб комбіновану систему навчання робити таким чином, там, де це можливо — це метрополітен. Бо там є все для того, щоб наші діти перебували у безпеці», — сказав Терехов. 

Він пропонує розміщувати дітей у переходах підземки.

«Підемо на деякі незручності, що стосується переходів метрополітену, будемо перегородки ставити і так далі», — озвучив наміри міський голова. 

У міськраді ще не до кінця визначилися з цією ідеєю, повідомив речник міськради Юрій Сидоренко. За його словами, Терехов думає над безпечним навчанням щодня.

«Тому і проробляються безліч варіантів, і проведення уроків у метро — лише один з них. Всі ж ми розуміємо, що у метрополітені є приміщення, в яких можна спробувати це організувати. Але це лише один з варіантів, над яким зараз працюють і в Департаменті освіти й у відповідному КП. Є й інші варіанти, які потребують додаткового відпрацювання. Щойно мер матиме всю повну і необхідну інформацію для ухвалення того чи іншого варіанту — він одразу про це повідомить харківʼян. У будь-якому випадку Ігор Терехов прислухатиметься до думки містян», — написав Сидоренко.

Питання без відповідей 

Перші ознаки, що Харків готується відновити офлайн-навчання, почали з’являтися ще навесні. Такі сигнали журналісти отримували від вчителів та директорів шкіл. До повного розуміння умов навчання у класних чатах почалися опитування батьків. У скількох школах його проводили, скількох опитали, міська влада не повідомляла. Разом з тим у міськраді та обладміністрації наводили такі результати: 70-80% — за офлайн.

Минуло не менш як три місяці, але дотепер міська влада вичерпно не роз’яснила, як діятиме комбінований формат. А кожна нова заява викликає ще більше питань і сприяє розгубленості батьків учнів — зокрема тих, хто вагається із поверненням до Харкова.

1. • Що мають на увазі міські посадовці, коли кажуть про комбінований формат навчання? Йдеться про всі заняття офлайн для тих учнів, чиї батьки дадуть відповідну згоду, і трансляцію онлайн цих же уроків для всіх інших? Чи це поєднання традиційних уроків для учнів початкової школи і дистанційного навчання для старшокласників?

1. • Чи достатньо вчителів, щоб забезпечити навчання онлайн і офлайн (якщо йдеться не про одночасну трансляцію офлайн-уроку)?

1. • Чи передбачають заняття офлайн постійне перебування в укритті? Або лише під час повітряної тривоги?

1. • Чи прораховувалася середня тривалість тривог у Харкові під час навчальної зміни? Якими є ці показники і про що вони свідчать?

1. • Якщо батьки згодні на навчання дитини офлайн, чи потребує це документального оформлення?

1. • Скільки триватимуть уроки офлайн?

1. • Якщо заняття відбуватимуться в метро, яку кількість учнів воно зможе прийняти? Скільки потенційних станцій розглядаються?

1. • Заняття в метро проводитимуть лише для першокласників чи для учнів інших класів також?

1. • Яким чином забезпечуватимуть контроль за тим, щоб учні не потрапили на платформу під час перерви?

1. • Чи будуть дотримані санітарні норми в метро, зокрема стосовно рівня шуму?

1. • Як буде організоване харчування дітей в метро?

1. • Яку частину учнів планується навчати офлайн у школах і чи будуть там саме сховища, як вимагає рішення Ради оборони, чи міська влада обмежиться найпростішими укриттями?

1. • Скільки шкіл Харкова продовжуватимуть навчання онлайн через руйнування або відсутність жодних укриттів?

1. • Чи є у директора школи та вчителя можливість відмовитися від офлайн-формату на користь онлайн?

1. • Якщо місто всупереч рішенню Ради оборони розпочне навчання у школах із найпростішими укриттями, чи реагуватиме Рада оборони? Чи запобігатимуть такому навчанню і хто уповноважений контролювати цей процес? Чи передбачені санкції і які?

1. • Хто нестиме відповідальність, якщо ракета долетить до школи швидше, ніж учні, вчителі встигнуть евакуюватися? (за словами Деменко, відповідальність несе школа; за словами Синєгубова, школа і засновник, тобто міськрада — ред.)

Це лише частина запитань без відповідей.

Обіцяна Ольгою Деменко пресконференція 17 липня не відбулася (у пресслужбі пояснили, що з поважної причини — ред.). 20 липня, коли орієнтовно планувався брифінг, зустрічі з пресою теж не було. Тепер її обіцяють організувати наступного тижня, ймовірно, у вівторок, 25 липня. До нового навчального року залишається трохи більше місяця. ■