«Очі зелені і форма зелена»: у Харкові прикордонниці стали учасницями фотопроєкту «#НаРівних» Фото
У Харкові презентували фотопроєкт «#НаРівних», присвячений прикордонницям 4-го харківського прикордонного загону. Це одинадцять історій жінок про свідомий вибір, вірність присязі та мрії. З одного боку — портрет у формі, з іншого — у цивільному вбранні.
«Я не могла показувати страх»
Марина народилася у Миргороді на Полтавщині в сім’ї військового. Дитинство «провела на аеродромі» і професійний шлях пов’язала з Держприкордонслужбою.
У 2010 році вступила до академії ДПСУ, а за чотири року почала службу на кордоні з самопроголошеним Придністров’ям.
«Починала службу з важкої ділянки, 2014 рік, це ділянка з Придністров’ям. Не скажу, що було гаряче, але було боязно. Через те, що почалися активні дії у Донецькій та Луганській областях, усі чекали, що там також почнеться», — згадує Марина.
Коли у Полтаві відкрили міжнародний аеропорт, не вагалася: написала рапорт і через проєкт «Нові обличчя кордону» очолила відділення інспекторів. 24 лютого 2022 року застало її на посаді.
«Я тоді була начальником підрозділу. У мене у підпорядкуванні були хлопці і дівчата. Спочатку було важко, страшно було всім. Але я не могла показувати страх, бо якщо підлеглі бачать його в моїх очах — вони теж починають боятися», — ділиться Марина.
Один з епізодів того ранку тепер здається Марині кумедним, хоча було не до жартів. Вона вийшла на сходи аеропорту, щоб зателефонувати батькам, та побачила, як на парковку заїжджає БТР із озброєними людьми без розпізнавальних знаків.
«Я стою і думаю: треба приймати бій. Ми зайняли оборонні позиції. На щастя, виявилося, що це свої — поліція особливого призначення, які також отримали команду обороняти аеропорт», — розповідає Марина.
Сьогодні вона нарівні із чоловіками несе службу на блокпостах Харкова. Для фотосесії прикордонниця вдягла сукню, хоча каже, що звикла до важкої каски та бронежилета.
«Я вдягла сукню, і мені якось… не так. Я вже звикла до форми. Мені здається, що у формі я виглядаю навіть краще», — продовжує військовослужбовиця.
Попри війну Марина хоче продовжувати службу та мріє повернутися в аеропорт, щоб знову зустрічати та проводжати рейси під безпечним небом.
«Очі зелені і форма зелена»
Ще одна героїня виставки — Оксана, теж родом із Полтавщини. До прикордонної служби долучилася випадково. Спочатку навчалася на еколога в університеті ім. Каразіна. Як і Марина свого часу, через проєкт «Нові обличчя кордону» долучилася до служби.
«Я склала іспити з англійської, фізпідготовки. Мені запропонували служити у Харківському аеропорту або на залізничному вокзалі. Я обрала аеропорт», — згадує Оксана.
Повномасштабну війну Оксана зустріла вдома після зміни. Їй зателефонували і наказали прибути до підрозділу.
«Завдання були перш за все евакуюватися, вивезти зброю, документацію. Ніхто не знав, як далеко зайде ворог», — розповідає прикордонниця.
У перший рік повномасштабної війни вона разом з іншими військовими чергувала на блокпостах.
«Хлопці перевіряли транспорт, а дівчата документи, бо ми з ними працювали і знаємо цю роботу».
Сьогодні Оксана працює черговою підрозділу. Форма стала для неї частиною життя.
«Цивільний одяг мені подобається. Але у мене очі зелені, форма зелена — мені пасує, — говорить Оксана. — Я хочу, щоб наш харківський аеропорт запрацював. Я в це вірю і впевнена, що він буде працювати. Хочу повернутись туди».
Зелений берет — один для всіх
Виставка «#НаРівних» — спроба розбити стереотипи про «нежіночі» професії, розповідає пресофіцер 4-го прикордонного загону Дмитро Кальницький:
«У 4-му прикордонному загоні проходять службу і чоловіки, і дівчата. Вони проходять службу на рівних. Немає таких посад, які б вирізняли лише дівчат чи лише хлопців. Всі посади однакові, у всіх одна ціль і мета — дійти до Перемоги, вибороти Перемогу, захистити свій рідний край, захистити Україну».
Щоб проєкт побачили якомога більше харків’ян, портрети, вперше представлені у Kharkiv Media Hub, планують розмістити у Харківському метрополітені. Далі виставка вирушить до інших міст — до Києва, Львова та, імовірно, Одеси.
Дивіться також новини Харківщини на MediaPort: «Служити легко, коли є любов до собаки»: кінологиня з Харкова — про роботу на блокпосту