3-го лютого у Харкові презентували концепцію змін до Генерального плану міста. В її розробці брав участь британський архітектор Норман Фостер. Що лежить в основі концепції, як планують перебудувати ринок «Барабашово», хто і коли втілюватиме проєкт у реальність?
Генплан і «банк ідей»
Команда з Харкова працює з Фостером з весни 2022 року, розповів на зустрічі Харківський міський голова Ігор Терехов. У квітні під час форуму мерів ООН у Женеві мер Харкова звернувся до лорда, згадує член робочої групи, архітектор та екскурсовод Максим Розенфельд. «Оскільки лорд Фостер для мене, 20 років тому, — це моя наукова дисертація, я б не наважився зробити це», — похвалив Розенфельд Терехова за рішучість.
Допомогти Харкову з візією Фонд Нормана Фостера погодився безоплатно, наголошує Терехов. На волонтерських засадах працюють і члени робочої групи, до якої входить Максим Розенфельд та інші українські архітектори (в інтерв'ю «Люк» у листопаді Розенфельд розповідав, що у групі, крім нього, працюють Дмитро Фоменко, Юрій Спасов, Володимир Новгородов, Віктор Зайденберг, Олександр Струльов, Костянтина Критський, Ольга Клейтман; включений до групи Олег Дроздов, проте він на цю тему висловлювався скептично).
Розенфельд називає генплан важливим документом, що визначає ключовий напрямок, але є низка питань, які можуть здаватися другорядними.
«За час роботи наших спільних двох ініціативних груп, харківських архітекторів та команди Нормана Фостера, ми створили щось на кшталт банку ідей, маленьких або дуже потужних проєктів... Якщо брати будь-який напрямок стратегічних напрямків майбутнього генерального плану, більше 30 проєктів, ідей, є у цьому банку ідей. Всі вони різні, щось зайде, щось ні», — каже Розенфельд.
У промові, яку зачитав міський голова Харкова Ігор Терехов, йдеться про п'ять комплексних стратегій:
- культурна спадщина;
- житловий сектор;
- промисловість;
- науковий квартал;
- річки;
- зелені зони.
Та п'ять всеосяжних міських стратегій:
- транспортна;
- енергетична;
- водна;
- природне середовище;
- оновлення застарілих адміністративних районів міста.
Основні тези Терехова
1. Оцінка руйнувань: транспортна інфраструктура
«Серед партнерів такої роботи — Європейський інвестиційний банк, Світовий банк, Агенція ООН, місцеві експерти та консультанти. Наприклад, проводиться активна робота з Європейським інвестиційним банком щодо оцінки руйнувань транспортної сфери, насамперед електричного транспорту, щоб у майбутньому ми змогли відновити та створити нові маршрути електричного транспорту, закупити новий рухомий склад, тим самим впровадити вектор розвитку зеленого міста. Фахівці у сфері транспорту спільно з міжнародною інжиніринговою компанією «АРУП», залученою Норманом Фостером, на сьогодні працюють над розробкою основи для довгострокової перспективи, яка передбачатиме створення пішохідних вулиць в центральній історичній частині міста, розробку веломаршрутів, впровадження підземних та багаторівневих перехоплюючих паркінгів».
2. Відновлення та будівництво житлового фонду
- «Маємо на меті модернізувати постраждалі забудови за принципом: не забуваючи про минуле — все, що зможемо, збережемо. З урахуванням останніх тенденцій щодо енергозбереження, комфорту проживання та благоустрою навколишнього середовища — створити автономні та динамічні райони з новими житловими комплексами середньої поверховості з наявністю розвиненої інфраструктури для працевлаштування, максимальною інженерною автономією та безпекою... Планується надання місту пілотного концепту від групи Нормана Фостера».
- «Центр міста буде відновлено з повагою до свого минулого. Крім того, цьому району буде надане нове життя завдяки новій знаковій архітектурній пам'ятці в існуючій будівлі (Харківська ОВА — ред.)».
- «Житловий сектор. Радянські багатоповерхові будинки, що становлять 80% житлового фонду міста, будуть модернізовані за рахунок покращення ізоляції для підвищення енергоефективності, модернізації модульних надбудов для збільшення площі, модернізації вертикальної циркуляції та активного виробництво відновлювальної енергії на рівні кварталу. Реконструкція житла просуватиметься замкнутим циклом з використанням місцевої промисловості та переробкою сміття. Житлові квартали розглядатимуться як частина цього проєкту, як тематичне дослідження буде обрано три житлових квартали».
3. Промисловість
- «Для перетворення застарілої промисловості Харкова будуть розроблені проєкти з перепрофілювання двох заводів. Вони можуть бути перетворені на культурні парки, центри, екологічно чисті підприємства або підприємства змішаного використання».
- «Ми розглядаємо «Серп і молот», колишній завод. Дивимося, що там робити, яка буде зона забудови, відпрацювати таким чином, щоб це було на користь місту Харкова. Що стосується другого заводу, ми розглядали також авіазавод. Це державна власність, нам потрібно буде провести раунди перемовин, як держава бачить цей завод, у якому стані, чи буде там відновлене виробництво літаків, і потім будемо приймати рішення. У нас є дуже багато місць і заводів, в тому числі і ХТЗ, ми розглядали як IT-кластер. Ми зараз вирішуємо це питання».
4. Річки та зелені зони
- «У Харкові є чотири річки різної ширини та з різними набережними. Завдяки редизайну трьох обраних річкових ділянок у Харкові місто отримає стратегію перетворення своїх річок на високоякісні громадські простори, які будуть служити екологічними коридорами, просуваючи стратегію пішоходного та велосипедного руху в місті. Буде відновлено початкове призначення міських річок як комунікацій та природних артерій».
5. Науковий квартал
- «Частина ринку «Барабашово» буде перетворена на новий культовий революційний район змішаного використання, присвячений просуванню наукових та технологічних інновацій... Буде створено нові схеми житла та гнучкі багатоквартирні будинки, які сприятимуть екологічному розвитку міста за рахунок інноваційних досліджень та кампаній».
- «Ринок «Барабашово» буде частково перебудований. Там будуть збережені торговельні місця, але вони будуть якісно іншого рівня, більш висока планка. Підприємці будуть з роботою, але там з'явиться науковий парк, і такий пілотний проєкт розробляється».
За очікуваннями Терехова, після перемоги України у Харкові житимуть 2-2,5 млн людей.
«Ми усі впевнені, що після нашої перемоги нам буде потрібно відбудовувати місто Харків. Харків є другим містом в Україні за величчю, нагадую вам, що це була перша столиця, це є знакове місце для України, Європи та всього світу. Ми розраховуємо на чисельність 2-2,5 млн мешканців міста Харкова разом зі студентами. Може, з часом буде і більше», — сказав Терехов.
Прогнози міського голови — оптимістичні. За статистикою на 2021 рік, населення міста складало близько 1,4 млн людей, 2,5 млн людей населяло усю Харківську область.
Що сказав Фостер
Коментуючи обрані стратегії, Норман Фостер згадував розробку генерального плану Лондона.
«Генплани в часи війни також створювалися, у 1943 році. Так зародився генеральний план для Лондона. І цей процес триває до сьогодні. Дуже важливо мати для міста чіткі межі, також має бути чіткий поділ на різні райони. Все це дуже сприяло відновленню міста, але була підтримка від світових лідерів, королівської сім'ї. Багато хто з них живе у центрі Лондона. Це та інформація, якою ми ділилися з представниками України під час зустрічей», — сказав архітектор.
Відповідаючи на питання про розрахункову кількість населення, Фостер теж демонструє оптимізм.
«Історично в минулому в часи кризи люди, звичайно, втікали з міст. Але уроки історії показують, що місто завжди відроджуються з кризи. Чи це були жахливі катастрофи, як війна чи пандемія, холера, наприклад, багато міст покинули жителі, коли поширювалася холера у ХIХ ст. Навіть якщо це якісь землетруси, катаклізми, завжди місто відроджується, стає кращим, сильнішим. І про це ми і говоримо у генеральному плані. Тому що ми очікуємо, що місто стане кращим, більш привабливим, соціальним магнітом, запрошуватиме людей повернутися, нам усім потрібна підтримка одне одного», — сказав Фостер.
Максим Розенфельд наводить ще один приклад: проєкт відбудови Хрещатика у Києві почали розробляти за три місяці після звільнення міста від нацистів.
«Конкретних цифр, яким буде Київ після завершення війни, після перемоги, ніхто не міг вам навести, оскільки місто було спустошеним на той час. Але специфіка розробки стратегії генерального плану в добу кризи в тому і полягає, щоб бачити це не конкретними умовами замовлення, статистичними замовленнями, а бачити на далеку перспективу, тривалий термін», — висловився Розенфельд.
Хто будуватиме Харків і що далі
Експерти проаналізували чинний генплан, говорить Терехов.
«Ми приступаємо, згідно з вимогами законодавства України, до першого етапу внесення змін у Генеральний план міста Харкова, а саме: проведення містобудівного моніторингу, який містить всі пропозиції щодо внесення змін до Генерального плану», — говорить міський голова.
У майбутньому Харків розраховує на інвестиції для відбудови міста. Мер обіцяє, що до цього залучать не тільки українські, а й міжнародні компанії.
«Я часто чую, що «Житлобуд-1» — це єдина компанія, яка відбудовує. Хочу сказати усім: на теперішній час «Житлобуд-1» існує у Харкові, але не є монополістом на цьому ринку. І зараз, коли ми відбудовуємо місто, ми відбудували 135 багатоповерхівок, 66 з яких вщент, скажімо, зруйновані, «Житлобуд-1» була генеральним підрядником, але в рамках цієї відбудови були і «Житлобуд-2» і інші будівельні компанії. Що стосується майбутнього: є зацікавленість у різноманітних будівельних компаній, в тому числі міжнародних, які хочуть прийти разом зі своїми інвестиціями, капіталами, і відбудовувати місто Харків», — каже міський голова.
До розробки концепції з відбудови Харкова залучена Європейська економічна комісія ООН. Директорка Відділу лісів, землі та житла ЄЕК ООН Паола Деда вважає роботу міста з Норманом Фостером добрим прикладом співпраці і сподівається, що вона продовжиться.
«Ми розпочали роботу в рамках робочих груп UN4Kharkiv, є дуже багато міжнародних організацій та 16 відомств, які працюють у рамках цієї робочої групи. Це поєднання зусиль, що стосуються відбудови. Це і координація також не лише наших планів, але і фінансування, донорів, які готові долучитися до цієї ініціативи. У нас було чотири зустрічі робочої групи. Звичайно, ми розглядаємо питання генерального плану, але для нас також важливо знати, як все це буде реалізовуватися на практиці, яким чином ми зможемо визначити джерела для фінансування, як відбуватиметься координація для того, щоб втілити в реальність генеральний план», — сказала Деда.
За її словами, готовність долучитися до проєкту висловила Німеччина.
«Ми будемо напрацьовувати базу інвесторів, які будуть готові долучитися до такої роботи, залучення фахівців, які будуть готові ділитися своїм досвідом. Для нас це також важлива тема інвестицій. Нам важливо, щоб ці кошти опинялися в тих руках, у яких вони мають опинятися», — підсумувала Деда.
Під час розробки концепції, за даними міськради, робоча група зібрала думки 16 тисяч харків'ян. Побажання обіцяють приймати й далі. Планують створити 3D-модель міста та спеціальний сайт. На думку Терехова, втілення концепції частково вже відбувається, попри війну. Наприклад, до таких «успішних проєктів» міський голова відносить реконструкцію у 2022 році вулиці Весніна із розширенням дороги. Представники громадськості просили міську владу залишити трамвайні шляхи та сприяти розвитку електротранспорту у майбутньому, але незважаючи на критику, колії прибрали.
