Харків у зведеннях посадовців: суміш в рожевих та чорних тонах

Слова — це зброя. Особливо, коли ти публічна особа. Особливо під час війни. І використовувати їх треба так само, як і звичайну зброю: проти ворогів, аби захистити своїх. Особливо, коли ти публічна особа. Особливо під час війни. 

Але ні. Щоденні повідомлення від місцевої влади Харкова та області — то такий собі контрастний мікст із заспокійливого і жахалок, що аж піниться від протиріч. Суміш в рожевих та чорних тонах, що їх весь час збовтують, але не змішують, є оманливою та дуже небезпечною.

Всі комунальні послуги, які надає місто, з 24 лютого і до кінця війни будуть списані, урочисто присягається міський голова Ігор Терехов у квітні.

Підприємства ЖКГ міста з 1 червня поновили нарахування плати за свої послуги, повідомляє пресслужба міськради на початку червня. І додає: як і обіцяв Харківський міський голова Ігор Терехов, усі нарахування за комунальні послуги з 24 лютого до 1 червня будуть списані.

Отже, за логікою пресслужби та обіцянками Терехова, з початком літа війна скінчилася. Насправді — ні.

Голова ОВА Олег Синєгубов, як і раніше, щодня повідомляє про ворожі обстріли не лише області, а й міста, про поранених і загиблих. Той самий Терехов визнає, що повертатисячи ні, вирішують харків’яни.

Але жоден з очільників не визнає (принаймні публічно), що люди приймають рішення, у тому числі спираючись на офіційну інформацію. На їхню інформацію.

***

Після перемоги ми обов’язково встановимо пам’ятник нашим героїчним комунальникам. В перший же день після Перемоги над Росією ми влаштуємо бал на площі Свободи і станцюємо вальс. Архітектор Apple Park, лорд Норман Роберт Фостер погодився брати участь у відновленні Харкова після війни. Він і його команда вже працюють над новим генпланом міста. Пройде зовсім небагато часу, і всім нам треба буде включатися у роботу з відновлення нашого улюбленого Харкова! 16 травня у місті частково поновлює роботу наземний громадський транспорт. 24 травня – метро…

26 травня російські окупанти обстрілюють Павлове Поле з великокаліберних гаубиць «Піон». Гине восьмеро мирних мешканців, серед яких 5-місячний Михайло Коростильов і його батько Микола. Олександру, мати малюка, шпиталізували. Родина вирішила повернутися до Харкова саме під впливом цих переможних реляцій від можновладців і їхніх нарисів майбутнього в рожевих тонах. Бо повірила, що в місті стало безпечніше.

«Є обстріли, але ми думали, що це омине. Якщо метро відчиняють, якщо люди виходять на роботу, — пригадувала потім Олександра над могилою сина і чоловіка. — Чому Терехов каже, що можна повертатися, відкриває це метро? Навпаки, треба хрест ставити, що сюди не можна їхати».

***

Етюди в чорних тонах з протиріччями — то інша крайність, до якої вдаються посадовці.

Є інформація про можливі ворожі провокації на Великдень, тому краще проведіть свято вдома. Після закінчення богослужіння ви зможете посвятити свої паски, але уникайте скупчень, бережіть своє життя. У місті зруйновано або пошкоджено понад 3,5 тисячі будинків, понад 500 з них не підлягає відновленню. Крім того, постраждали понад 460 адміністративних та інших будівель. Місто доведеться відбудовувати заново. Ворог підступно дистанційно мінує великі території далеко від лінії фронту. Не перебувайте без нагальної потреби в полях, на узбіччях доріг, не відвідуйте лісосмуги. Не нехтуйте сигналами повітряної небезпеки. На вулиці перебувати ще досить небезпечно.

Останні два речення повторюються так часто і так механічно, що давно вже перетворилися з інформації на білий шум. А як ще можна реагувати, коли людина, що їх твердить щодня, часто-густо виходить в прямий ефір з вулиці, а то і під завивання сирен?

***

Панове посадовці, не треба прикрашати дійсність, так само не треба згущувати фарби. Зловживання рожевими кольорами не менш небезпечно ніж чорними. Розповідайте про стан речей так, як є насправді. Це важко. Особливо, якщо звичка кидатися словами, маніпулювати ними, жонглювати і ховатися за них, налічує вже багато років. Але це потрібно. І нам, і вам.

Перш ніж записувати чергове звернення, уявіть хоча б на мить, що ви говорите не з якимось узагальненим населенням, що питання, чи варто повертатися до міста, вам ставлять не ведучі, а ваші батьки або донька, яка щойно народила. Що ви відповісте? Як ви відповісте?

Бо слова — це зброя. Особливо, коли ти публічна особа. Особливо під час війни.

Дивіться також: Поранені діти від російських обстрілів Харкова: фоторепортаж з реанімації