У Харкові планують перейменувати вулиці, назви яких пов’язані з РФ

У мерії вважають, що після нападу Росії на Україну в Харкові не може бути назв вулиць, проспектів, площ тощо, пов’язаних з країною-агресором. Так само — не може бути й міст-побратимів у Росії.

Із сайту Харківської міської ради вже прибрали усі російські міста-партнери Харкова, повідомив 27 квітня міський голова Ігор Терехов. Таких було п’ять: Бєлгород, Нижній Новгород, Санкт-Петербург, Новосибірськ і Москва.

«У Харкова, який вже 63-й день зазнає цілодобових бомбардувань, не може бути побратимів у країні-агресора. Тим більше, не може бути містом-партнером Москва, в якій і зароджувалися плани знищення України та геноциду українського народу», — наголосив Терехов.

З тієї ж причини, вважає мер, у Харкові не може бути і топонімів, пов’язаних з країною-агресоркою.

«Після нашої перемоги на першій же сесії міської ради я запропоную депутатам варіанти перейменувань не тільки Московського району та Московського проспекту. Думаю, що в ситуації розв’язаної проти нас війни багато назв вулиць, площ, скверів, зупинок громадського транспорту, пов’язаних з РФ, повинні зникнути з карти Харкова. У нього і без цих назв залишиться дуже багато шрамів, які ще довго нам нагадуватимуть про те, який сусід знаходиться за нашими східними і північними кордонами», — сказав він.

Найближчим часом на сайті Харківської міськради створять розділ, де можна буде залишати пропозиції щодо того, які назви мають зникнути, а які — з’явитися.

На думку Терехова, на мапі міста варто увічнити захисників Харкова та України – як окремих людей, так і цілі військові підрозділи.

У Міністерстві культури та інформаційної політики та Українському інституті національної пам’яті впевнені, що декомунізація має тривати.

«Водночас важливо враховувати, що саме повага до законів та цивілізоване ставлення до культурних надбань відрізняють нас від російських варварів. Тож питання демонтантажу монументів та зміни назв об’єктів топоніміки, пов’язаних з російською історією та культурою, повинні вирішуватись відповідно до українського законодавства», — йдеться у спільній заяві Мінкульту та УІНП.

Водночас вказано, що такі рішення повинні враховувати висновки науковців та незалежних експертів — щодо історичної та мистецької цінності об’єктів, їхньої унікальності та «доцільності використання як маркера російських імперських претензій». 

У 2016 році тодішній голова Харківської обладміністрації Ігор Райнін за законом про декомунізацію підписав розпорядження, яким перейменували чотири райони Харкова, п’ять станцій метрополітену, 52 вулиці та парк.

Найбільше суперечок викликало перейменування проспекту Маршала Жукова на проспект Петра Григоренка. Його оскаржували в суді, питання щодо назви кілька разів виносили на сесію міськради.