Верховна Рада ухвалила «закон про олігархів», але до нього є зауваження
Верховна Рада ухвалила в другому читанні проєкт президентського закону про деолігархізацію. Опозиція піддала його критиці, до того ж у тексті виявили неузгодженості.
Законопроєкт №5599 «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» парламент розглядав 23 вересня.
У другому читанні його підтримали 279 нардепів, проти висловилися 54, ще 27 утрималися, 19 — не голосували. «За» були переважно представники «Слуги народу» та «Голосу», груп «Довіра та «За майбутнє». Нардепи «Європейської солідарності» та значна частина фракції «Опозиційної платформи — За життя» висловилися проти. Більшість представників «Батьківщини» утрималася.
Закон передбачає:
- створення Реєстру олігархів;
- визначення порядку їх внесення до Реєстру та наслідків такого внесення;
- декларування публічними службовцями контактів з особами, внесеними до цього Реєстру.
За визначенням закону, особою, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), вважається людина, яка одночасно відповідає щонайменше трьом із таких ознак:
- бере участь у політичному житті;
- має значний вплив на ЗМІ;
- є власником або контролером монопольного бізнесу;
- має статки більш ніж в 1 млн прожиткових мінімумів.
Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію за шість місяців від дня набрання чинності.
Президент Володимир Зеленський, який ініціював законопроєкт, вважає, що завдяки його ухваленню Україна «отримує історичний шанс на побудову цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом і державою».
«Конституція визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Але фактом життя в нашій державі протягом багатьох років було існування також олігархічної гілки влади — групи людей, які вважали, що вони важливіші, ніж законодавці, урядовці чи судді», — зауважив він.
«Олігархічної гілки влади в Україні більше не буде. Законодавча, виконавча та судова — так. А для олігархів шлях єдиний – стати чистим бізнесом», — додав Зеленський.
Представники опозиції розкритикували закон — як за зміст, так і за процедуру ухвалення: парламент не розглядав усі поправки.
Співголова фракції «Європейська Солідарність» Артур Герасимов заявив, що закон є «прямим порушенням Конституції, яке не має жодного відношення до верховенства права».
«Ухвалювати рішення і самому карати. Це жодного відношення не має до верховенства права. І забрати собі майже всі ЗМІ, перш за все телевізійні канали. Це дві ключові речі, які закладено в цьому законі», — вважає Герасимов.
Він також нагадав, що через суперечки навколо цього закону Верховна Рада звернулася до Венеційської комісії — консультативного органу з конституційного права, і вона ще не надала свого висновку.
Очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко назвала ухвалення закону «шоу, в результаті якого не постраждає жоден олігарх».
«Для покарання олігархів там передбачено створення їх списку, але ж всі і так поіменно знають, хто є олігархами в Україні. Друге, чим їх «покарають» — примусять декларувати статки, але вони і так зараз усі декларуються. Третє — заборона володіти засобами масової інформації. Але ж будь-який олігарх може переоформити ЗМІ на будь-яку іншу компанію, яка з ним не зв’язана. І останнє «серйозне» покарання — заборона брати участь в приватизації. Це класичний фейк, а не антиолігархічний закон», — переконана Тимошенко.
На її думку, це «фейкова боротьба» з олігархами, мета якої — переключити увагу українців від більш серйозних проблем.
Низка нардепів також помітила неузгодженості у тексті закону. Ярослав Железняк з «Голосу» вказав на те, що одна зі статей викладена у трьох різних редакціях — внаслідок одночасного ухвалення поправок №396, 398 і 406.
Йдеться про те, хто саме має визнавати особу олігархом. Згідно 398-й поправці, таке рішення ухвалює голова Національного агентства з питань запобігання корупції, згідно 406-й — Рада нацбезпеки та оборони.
На переконання Железняка, законопроєкт №5599 тепер доведеться переголосовувати.
«100500 раз говорили, що там є юридичні помилки. Тепер потрібно ще одне голосування в Раді (по ст. 131), щоб виправити юридичну колізію. Інакше не підпишуть», — вважає нардеп, коментуючи доданий до допису документ.
Керівник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев («Слуга народу») пояснив, що колізію можна виправити, відхиливши одну з поправок або проголосувавши за зміни до закону після того, як він набуде чинності.
«Ми зараз проводимо консультації. Якщо ми не скористаємося процедурою 131-ї статті Регламенту, ляже на стіл (на підпис президенту — ред.) той текст, який є, а потім ми внесемо зміни… Закон за пів року набуває чинності, тому ніяких проблем з цим немає», — цитує Гетманцева «Інтерфакс-Україна».
За ст. 131 регламенту ВРУ, якщо у тексті закону виявлені неузгодженості або неточності, спікер може внести на розгляд парламенту пропозиції щодо їх усунення.
Президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про деолігархізацію 2 червня. В Офісі президента тоді заявили, що документ «не порушує основоположних прав людей, які підпадають під визначення олігарха, а лише визначає коло цих осіб і встановлює правила їхніх прозорих взаємовідносин з представниками влади».