Як харківські тепловики вибивали зарплату
Працівникам «Харківських тепломереж» виплатили заборговану за три місяці зарплату. Чи вирішує це проблему підприємства? Почасти. Чи зміниться ставлення керівництва до своїх працівників? Судячи з тону директора — навряд.
Як розвивалися події навколо «Тепломереж» та в яких умовах продовжують працювати тепловики? Пряма мова слюсарів, операторів і майстрів — у сьогоднішньому подкасті.
Cлухайте подкаст в Mixcloud, Google Podcasts.
А також в ефірі Українського радіо Харків — щосуботи на частоті 106,1 FM.
Протест пішов знизу. Збунтувалися теплові райони — адміністративні одиниці у королівстві тепломереж, що об’єднують дільниці зі своїми котельнями і тепловими пунктами.
Насправді ж за кожним гвинтиком у цій ієрархії — окрема життєва історія. І директор «Тепломереж» їх чув. Хворі близькі. Малі діти. Або проблеми династій тепловиків. Коли нема зарплати, і уся родина без грошей.
«І от у трамваї їдеш, ховаєш голову, щоб тебе не помітили. Щоб не сплачувати за трамвай. А вони бачать!»
Це крик душі працівниці підприємства до директора Сергія Андрєєва. На стихійній нараді, зібраній за ініціативи робочих, керівник за словом у кишеню не ліз.
Сергій Андрєєв, гендиректор «ХТМ»: «Погано це. Я вам співчуваю. Я вам ще раз кажу: я ж не друкую гроші»
Вікторія Коробченко, майстер тепломереж, намагалася звернути увагу директора на умови праці:
«Є один слюсар на ділянці, який має ходити, включати будинки. Щоб йому включити будинок, треба спочатку спуститися до колодязя, а за охороною праці такого робити не можна, їх троє має бути, відкрити засувку, потім піднятися на горище, відкрити «розвоздушення», дозаповнити будинок, закрити, залізти до підвалу і далі….».
Сергій Андрєєв: «Ну ось ви керівник, так? А скажіть, будь ласка, за що ви тоді гроші отримуєте? Якщо у вас немає працівників! Ви же майстер, який має організувати роботу бригади, а у вас їх немає. За що ви тоді зарплату отримуєте?»
— Я її не отримую!
— Ні вам її начисляють і ви її отримаєте. Я і ставлю питання. Але за що ви її отримуєте?
— За що? Приходьте, я вам покажу! В яких умовах я працюю і як я працюю.
О восьмій ранку Вікторія і її колеги зустрічають мене у приміщенні теплового пункту на Салтівці. Звідси робочі мають йти обслуговувати будинки. Але слюсарі відмовляються. Начальник теплового району заспокоює.
— Вася, 5-6 днів!
— Та не треба мені 5-6 днів, я сьогодні хочу їсти!
— Навіщо так вибивати свою зарплату? Нервувати! Доводити до сесії цієї. Навіщо?
— Не від мене все це залежить, хлопці!
— А від кого? Від Кернеса?
На сесії 16 жовтня, де «Тепломережам» виділили 90 мільйонів гривень, Геннадій Кернес заважав будь-яким спробам озвучити проблеми підприємства. Про них заговорив позафракційний депутат Ігор Черняк:
«Я зараз покажу документ. Це офіційний лист від профспілкової організації КП «ХТМ».
Геннадій Кернес, Харківський міський голова: «Да ми всі отримували ці листи… Навіщо окремо, коли ми голосуємо за кошторис, ви показуєте.. Що ви хочете показати? Що ви все знаєте?»
Ігор Черняк: «Ми щороку восени виділяємо кошти на фінансову підтримку теплових мереж. І не лише восени, тому що ця проблема є системною. Надавати Андрєєву фінансову допомогу — це як носити воду у ситі. Скільки би ми мільйонів не виділили, все закінчиться тим, що знову буде заборгованість»
Геннадій Кернес: «Та у нас 2 млрд 400 млн — заборгованість населення. Ви що, не розумієте? Населення не в змозі платити такі тарифи…»
Ігор Черняк: «Рівень розрахунків населення складає понад 90%. Цю офіційну інформацію надають Теплові мережі».
На питання, чому утворюються борги, Андрєєв називає різні причини, основний чинник — вимоги законодавства.
«Борги із заробітної плати виникли через те, що існує закон України, за яким підприємствам теплопостачання ввели розподільчі рахунки. Розподільчий рахунок керується згідно до постанови 217 Кабінету міністрів. Щоб ви розуміли, на сьогоднішній день підприємство «Харківські теплові мережі» отримує з цих розподільчих рахунків за свою виконану роботу менше 10. Ось цих 10%, які ми отримуємо, не вистачає, навіть на виплату заробітної плати. А все це відбувається через недоплату споживачами, Геннадій Адольфович вам сказав, що 2,5 мільярди заборгованість тільки населення Харкова, нам вводиться спеціальний коефіцієнт, за рахунок якого наша доля зменшується, а доля НАК «Нафтогазу» збільшується».
Після сесії я прошу Андрєєва про докладне інтерв’ю, біжу за ним сходами, потім через дорогу від мерії. З портфелем під пахвою він тікає і зрештою сідає в машину. Своїх прорахунків у нинішньому стані підприємства керівник не бачить.
«Спробуйте!» — говорить Андрєєв.
Коли мова заходить про керівництво, рядові працівники «Тепломереж», з якими мені вдалося поспілкуватися, не добирають слів. Лексика нецензурна. Вони просять мера замість прогулянки в парку Горького чи оновленому саду Шевченка, зазирнути на теплові мережі.
— Думаєте, меру інформацію неправильно доносять? Він не в курсі?
— Може бути і таке навіть.
— Ну якщо Андрєєв не знає, що у слюсарів ставка – 4100!
Відсутність ефективного менеджменту і недостатня увага з боку органів місцевої влади — одні з багатьох проблем підприємств теплокомуненерго, говорить експертка Реанімаційного пакету реформ і координаторка житлово-комунальних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко.
«Ситуація по Україні дуже різна. Є буквально кілька міст, де все критично — Сміла, Новий Розділ. Системні проблеми — це питання недосконалого тарифного регулювання, необхідність коштів на модернізацію. Цих коштів немає. Я не знаю, в чому саме в Харкові проблема, але досить часто ця проблема, скажімо так, спровокована самими органами місцевого самоврядування. Наприклад, у місті Смілі фактично ці кошти виводяться і не доходять до людей. Тобто населення заплатило чи бюджет, потім вони осіли на іншому рахунку і не дійшли до працівників. Крім того, що потрібно працювати над проблемами на центральному рівні, перш за все з національним регулятором, НКРЕКП, більшість ситуативних проблем повинна закривати місцева влада. Перша тактична проблема — недосконалість менеджменту і прийняття рішень на місцевому рівні».
Тепер у «Харківських тепломережах» не вистачає робочих.
«Ми, слюсарі, за ІТРрівця (інженерно-технічний працівник), за організатора, ухвалюємо технічні рішення, слюсар за все відповідає!»
Геннадій Кернес вірить: кадри повернуться.
— Це все від відчаю.
— Щороку цей відчай буде, Геннадію Адольфовичу?
— Я думаю, повернуться назад, все зрозуміють, повернуться.
Тепловикам бракує деталей, інструменту та одягу. Залишається хіба що почуття гумору.
«Палець поранив — зеленки нема! Такі, як шарлатани! Спецовки не дають, ні мила, раньше хоч мила давали шматочок на два місяця… і мотузку (сміются).
— Я попрошу, напевне пресу, не треба розбурхувати людей, не треба! — говорить начальник теплового району.
— Зрозуміло, — відповідаю.
— Ну раз начальник говорить…
— Дякую вам.
— Танечко, приходьте, приходьте. Оце все воно піде, а всі проблеми залишаться…
Наступний випуск — за два тижні.