ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка дозволяє повернення Росії
Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію щодо зміни санкційного механізму. Її підтримали 118 депутатів.
Резолюцію «Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування» ПАРЄ ухвалила сьогодні вночі у Страсбурзі, передає «Європейська правда».
Резолюцію підтримали 118 депутатів, 62 висловилися проти, 10 утрималися.
Згідно з документом, у регламент додається норма, яка скасовує право ПАРЄ накладати ключові санкції на будь-яку національну делегацію. Асамблея більше не зможе обмежувати право голосу, право виступу, право участі та голосування у комітетах — незважаючи на те, яких порушень припустилася держава та її депутати.
«Водночас, залишається право повністю відмовити у підтвердженні повноважень делегації окремої держави. Імовірно, можуть бути схвалені також дрібніші точкові санкції, але щодо останнього, резолюція є нечіткою. Серед депутатів ПАРЄ є різночитання норм документа, позиція з цього приводу має бути узгоджена ближчими днями», — зазначає видання.
Окрема норма дозволяє Росії, яка останні три роки відмовлялася брати участь у роботі ПАРЄ та вимагала гарантувати відсутність будь-яких санкцій, подати список своєї делегації посеред сесії. Відповідно до статуту, список має подаватися лише перед початком першої сесії року.
Як повідомляє RFI, у день засідання біля будівлі Ради Європи влаштували пікет, учасники якого розгорнули жовто-сині плакати з написом «Забирайся, Путін!» Біля входу також роздавали листівки з фотографіями російських журналістів і телеведучих Маргарити Сімоньян, Ольги Скабеєвої, Дмитра Кисельова, Володимира Соловйова (відомих своїми антиукраїнськими висловлюваннями — ред.).
На виступи записалися понад 70 депутатів. Українська делегація запропонувала більше 200 поправок до тексту — здебільшого формального характеру, щодо окремих фраз.
Автор доповіді Петра де Сюттера заявила, що пропонований їй текст здається «правильним», а документ не потребує підбору синонімів.
Засідання завершилося близько першої години ночі. Після численних перерв голові Асамблеї Ліліан Морі Паска доводилося привертати увагу депутатів дзвіночком.
Перший віце-спікер Верховної Ради та член української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко написала на своїй сторінці у Facebook, що всі делегати від України проголосували проти резолюції. Рішення також не підтримали, за її словами, представники Великої Британії, Грузії, Польщі, країн Балтії.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що схвалена ПАРЄ резолюція є «неприпустимою поступкою Російській Федерації, яка з 2014 року здійснює збройну агресію проти України, грубо порушуючи норми і принципи міжнародного права, у тому числі Статуту Ради Європи».
МЗС зазначає, що послаблення санкційного механізму ПАРЄ відбулося на тлі відсутності конструктивних кроків з боку Росії, невиконання нею взятих на себе зобов’язань і резолюцій Асамблеї.
«Те, що відбулося сьогодні в ПАРЄ, є свідченням відходу від задекларованих стандартів, принципів та цінностей Ради Європи внаслідок безпрецедентного тиску й фінансового шантажу з боку Російської Федерації (РФ відмовилась сплачувати членські внески — ред.). На жаль, це сталося внаслідок відвертого потурання з боку низки країн, керівництво яких, з одного боку, наголошує на необхідності припинення російської агресії проти України, а з іншого — заохочує агресора, йдучи йому на поступки», — йдеться в заяві МЗС.
У міністерстві вважають, що, позбавивши себе можливості застосовувати найбільш дієві санкції, ПАРЄ «значно послабила свою роль у сучасній європейській політиці, а відтак і здатність ефективно захищати верховенство права, права людини та демократію в усіх державах-членах Ради Європи, в тому числі в Російській Федерації».
За даними RFI, з Росії щорічно надходило близько 33 мільйонів євро, близько 7% від загального бюджету ПАРЄ.
Через фінансове питання депутат з Великобританії Ян Ліддел-Грейнджер заявляв, що Росія поставила Раду Європи в важке і безвихідне становище, і вимагав провести термінові дебати. Проте представники Франції заявляли, що гроші у відносинах Росії і ПАРЄ — питання «важливе, але не ключове». Французький державний секретар при міністрі у справах Європи і закордонних справ Амелі де Моншален зазначала, що росіяни не повинні втратити захист Європейського суду з прав людини «через геополітичну кризу». У разі, якщо Росія покине Раду Європи, її мешканці більше не зможуть подавати позови до ЄСПЛ.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ та можливості роботи у керівних структурах асамблеї у 2014 році на знак засудження дій Росії проти України.
Читайте MediaPort у Telegram