Суд закрив справу про пошкодження пам’ятника загиблим біля Палацу спорту

Фрунзенський районний суд звільнив від відповідальності обвинуваченого у хуліганстві за фактом пошкодження пам’ятного знаку біля Палацу спорту у зв’язку із закінченням строку давності та закрив провадження.

Про це йдеться в ухвалі судді Фрунзенського райсуду Ірини Бондарєвої від 12 березня, оприлюдненій в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Справа стосується події, що сталася 27 лютого 2016 року, через п’ять днів після річниці теракту. За даними обвинувачення, 21-річний чоловік у нетверезому стані намагався звалити встановлений до річниці пам’ятник, розкидав покладені біля нього квіти та обмалював зображення державного прапору.

Провадження відкрили за ч. 1 ст. 296 КК України (хуліганство), максимальна санкція якої передбачає п’ять років обмеження волі.

У травні 2016-го справу скерували до суду.

У суді обвинувачений провину не визнав. Розповів, що в той день гуляв з компанією. Разом з двома друзями проводив до автобусу дівчину.  

«По дорозі між ним та ОСОБА_4 стався конфлікт, вона звинуватила його у зраді, дала ляпаса та пішла вперед від них, приблизно на 50 метрів. Він розсердився та в помсту написав на пам’ятнику нецензурну лайку на адресу дівчини. Удари ногами по пам’ятнику він не наносив, але, відходячи від пам’ятника, він оступився та зачепив квіти з підніжжя, які розсипались в сторони. Коли вони побачили поліцію, ОСОБА_5 (один з хлопців в компанії — ред.) залишився, а він втік. Стверджує, що удари по пам’ятнику на завдавав та не знаходився у стані алкогольного сп’яніння», — йдеться в ухвалі.

Слова обвинуваченого розійшлися з показаннями одного з його товаришів, який розповів, що обвинувачений запропонував звалити пам’ятник, став бити по ньому, «намагаючись його зруйнувати, розкидав квіти та щось малював на ньому». Алкоголь компанія придбала у супермаркеті неподалік.

«Свідок намагався його зупинити та вдарив по пам’ятнику, демонструючи ОСОБА_3 марність його зусиль. Коли вони віддалялись від знаку, під’їхав патрульний автомобіль. Свідок залишився на місці, а ОСОБА_3 почав тікати. Один з поліцейських підійшов до свідка, а другий побіг за ОСОБА_3, але не наздогнав», — сказано в ухвалі.

До поліції звернувся перехожий:

«Свідок ОСОБА_14, допитаний судом, пояснив, що приблизно о 00.30 год. він йшов пішки з роботи додому, від станції метро «Палац Спорту» […]. Не дійшовши до […], він побачив двох молодих хлопців, які знущались над пам’ятним знаком, встановленим в честь загиблих від теракту. Один з хлопців стояв позаду пам’ятника та тримав у руці предмет, схожий на маркер, другий хлопець наносив удари ногою по передній частині пам’ятника. Свідок повернувся до ринку біля станції метро «Палац Спорту» та повідомив поліцейським, які там знаходились, про вчинення правопорушення. Свідок сів до патрульного автомобіля та разом з поліцейськими під’їхали до пам’ятника. Біля пам’ятного знаку були розкидані квіти, на знаку були якісь написи, але пам’ятник від ударів не зруйнувався. Одного з хлопців поліцейські піймали, а другий втік».

Суд підтвердив у діях обвинуваченого ознаки ч. 1 ст. 296 КК, «а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом», але задовольнив подане обвинуваченим клопотанням про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Інкримінований злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості (ст. 12 КК України). Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 ККУ, в разі вчинення злочину невеликої тяжкості особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки. З дня пошкодження пам’ятника минуло три роки і майже два тижні.

«Захисник клопотання обвинуваченого підтримав, прокурор та представник потерпілих проти заявленого клопотання не заперечували», — сказано в ухвалі.

Потерпілими у справі були визнані представник громадської організації «Українське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у Харківській області», який пояснив, що займався встановленням пам’ятного знаку і сприймає пошкодження як наругу над пам’яттю загиблих людей (окрім того, «при видаленні маркеру пошкодився весь напис на знаку, його відновили власники коштами»), а також двоє родичів загиблих, які сказали, що зазнали моральних страждань.  

Цивільні позови про моральну та матеріальну шкоду суд залишив без розгляду, вказавши, що це «не є перешкодою для звернення з такими ж вимогами у порядку цивільного судочинства».

На оскарження ухвали у сторін є тиждень. 

З інших доступних у судовому реєстрі ухвал в рамках цього провадження відомо, що справу призначили до розгляду у листопаді 2016 року. У лютому 2017-го року захист заявляв відвід судді (відвід не був задоволений). У лютому і червні 2018-го через неявку частини свідків суд застосовував до них привід, інших викликав повторно. 

У вересні 2016-го пам’ятний знак біля Палацу спорту обливали фарбою. Про встановлення підозрюваних у цьому випадку поліція не повідомляла. 

Читайте також: Чотири роки теракту біля Палацу спорту: суд триває