Полтавський апеляційний суд ухвалив забезпечити охорону Кернесу

Полтавський апеляційний суд задовольнив клопотання захисту Кернеса про забезпечення заходів безпеки до обвинувачених і захисників у «полтавській справі». Через відсутність безпеки Кернес сьогодні не з’явився в суді.  

Захисник обвинувачених Олександр Гунченко на сьогоднішньому засіданні просив суд сприяти у забезпеченні заходів безпеки під час слідування до суду і судового розгляду, посилаючись на ухвалу суду першої інстанції — Київського райсуду Полтави, — яка діє з 2015 року. 

«Ця ухвала суду чинна. Її ніхто не відміняв і не оскаржував. Тим не менше, за невідомими для нас причинами, охорона знята. Нас ні дорогою до Полтави, ні тут у суді, ні з Полтави назад у Харків ніхто не супроводжує, окрім так званих активістів, які являють для нас певну загрозу. Адже ми не спеціалісти в області охорони і захищатися самостійно ми не вміємо», — заявив Гунченко.

За його словами, захист Кернеса звертався із заявою до начальника Головного управління Нацполіції у Харківській області Олега Беха, але відповіді не отримав. 

«Було направлено заяву із проханням забезпечити безпеку відповідно до ухвали Київського районного суду Полтави. До сьогоднішнього дня жодної реакції від ГУНП у Харківській області не було. Саме у зв’язку з цим у судове засідання не з’явився один з обвинувачених Кернес Геннадій Адольфович. Я глибоко впевнений, що така причина може бути і повинна бути визнана поважною… Загроза життю і здоров’ю є більш ніж об’єктивною причиною для того, щоб не прибути до суду Полтави, адже це не наша і не Геннадія Адольфовича турбота — забезпечувати заходи безпеки, які зазначені судом», — сказав Гунченко.

Прокурор Олександр Ганілов не виступав проти застосування заходів безпеки, але наголосив, що для цього мають бути підстави. 

«Я не проти застосування заходів безпеки у разі надання стороною захисту та іншими особами, які вказують на необхідність застосування до них заходів, відповідних доказів, обставин, фактів, подій, які б вказували на необхідність вжиття таких заходів», — сказав Ганілов.

Ганілов також згадав, що за кримінальним провадженням про замах на Кернеса йому вже надана державна охорона, і припустив, що необхідності в забезпеченні додаткових заходів безпеки нема. 

Олександр Гунченко у свою чергу повідомив, що за кримінальним провадженням про замах охорона була надана, але наразі її нема. 

«Так, дійсно, за іншим кримінальним провадженням була винесена постанова слідчого про забезпечення заходів безпеки. Постановою слідчого, іншого, ці заходи безпеки були зняті, за невідомими для нас причинами, з формулюванням «усунення загрози». Йдеться про кримінальне провадження про замах на життя Кернеса, коли в нього стріляли з гвинтівки під час ранкової пробіжки. Абсурдне рішення слідчого… яким чином вона усунена? Оголошено про підору? Хтось викритий у замаху? Ні, такого рішення нема. Тобто за надуманими причинами була просто відмінено постанову про охорону, Кернес лишився без якої-небудь охорони», — сказав Гунченко. 

Захист оскаржив це рішення, і суд зобов’язав застосувати до Кернеса заходи безпеки, однак, за словами Гунченка, рішення не виконуються, так само як і ухвала Київського райсуду Полтави.

До сьогоднішнього клопотання Гунченко долучив скріншоти записів екс-депутата Харківської міськради, противника Кернеса Дмитра Мариніна у соцмережі. Обґрунтовуючи свою позицію, представниця потерпілих Тетяна Зелькіна зауважила: більшість записів не стосуються судового засідання, а свідчать лише про «певну особисту неприязнь особи на ім’я Дмитро Маринін до Кернеса».

«На мою думку, немає обов’язку у суду захищати Геннадія Адольфовича від Дмитра Мариніна. І це взагалі не предмет судового розгляду. Лише перша сторінка даних скріншотів якось стосується даного судового розгляду. Далі, на другій сторінці, Маринін зазначає, що Кернес залякує депутатів, на його думку, і не зрозуміло, як це стосується даного судового розгляду. На наступній сторінці Маринін зазначає: «Если до пятницы Харьков останется без тепла, то будут шины, как в Кривом Роге». Яким чином, погана, на думку Мариніна, діяльність Геннадія Кернеса на посаді мера стосується застосування заходів безпеки в даному кримінальному проваджені?» — поставила питання Зелькіна.

На її думку, питання відсутності заходів безпеки «не є реальним приводом і підставою для неявки Кернеса у судове засідання, а є лише певним способом продовжувати затягування під начебто поважними причинами».

В разі визнання судом доцільності у заходах безпеки, Зелькіна просила застосовувати їх лише в суді.

Суд, заслухавши думки сторін, задовольнив клопотання захисту. 

«…Застосувати заходи безпеки до обвинувачених Кернеса, Сміцького, Блинника та їх захисників […] на час перегляду в апеляційному порядку кримінального провадження […] та забезпечити їх охорону під час перебування в судоому засіданні, приміщенні Полтавського апеляційного суду, а також під час слідування для участі у судове засідання з міста Харків до міста Полтава та у зворотньому напрямку», — сказав суддя.

У приміщенні суду заходи безпеки мають забезпечити підрозділи поліції особливого призначення Головного управління Нацполіції у Полтавській області, під час слідування до суду й у зворотньому напрямку — ГУНП у Харківській області. 

Після винесення ухвали прокурор Олександр Ганілов клопотав про привід Геннадія Кернеса. Суд його не задовольнив і відклав засідання до 15 лютого. 

Геннадія Кернеса, його охоронців Євгена Сміцького та Віталія Блинника звинувачують у незаконному позбавленні волі, катуванні та погрозі вбивством. Справа стосується двох харків’ян Сергія Ряполова й Олександра Кутяніна. Справу розглядали по суті в Київському райсуді Полтави з жовтня 2015 року. У серпні 2018-го суд закрив кримінальне провадження «у зв’язку з відмовою сторони обвинувачення від підтримання обвинувачення у справі», проте Генеральна прокуратура оскаржила це рішення. Зараз справа розглядається в Полтавському апеляційному суді. 

На жодному з засідань у Полтавському апеляційному суді Кернеса не було. Засідання відкладали через розгляд клопотань захисту про зміну підсудності, хворобу Кернеса, хворобу судді. На минуле засідання 18 січня Кернес не з’явився, бо, як пояснив захист, не отримав офіційного виклику, не було і обвинуваченого Блинника — через хворобу.

Коментуючи неявку до суду наприкінці грудня 2018 року, сам Кернес заявляв, що від суду не ховається.