Слідом за томосом: як реагує захід і схід України
Зі створенням помісної Православної церкви України релігійні громади почали заявляти про перехід від УПЦ (Московського патріархату — ред.). Як відбувається цей процес на заході і сході країни?
Захід
У середині січня дві парафії на території Івано-Франківщини заявили про перехід від УПЦ (МП) до ПЦУ. Мова йде про Свято-Успенський собор у Коломиї та Благовіщенський храм у селі Похівка Богородчанського району.
У Похівці, селі з виборцями близько 400 людей, про перехід заговорили наприкінці грудня, через два тижні після об’єднавчого собору у Києві.
Провести схід села вдалося з другої спроби, 13 січня, вже після того, як Вселенський патріарх Варфоломій надав Україні томос про автокефалію. До місцевого клубу прийшли близько сотні людей. Представники УПЦ (МП) виступали проти, розповідає сільський голова Микола Остапчук.
«Отець Володимир Шувар (настоятель Благовіщенського храму УПЦ (МП) перешкоджав проведенню зборів. Казав, що збори села не можуть обговорювати церковні питання, а якщо це зібрання релігійної громади, то він має бути головою. Після дебатів отець із прибічниками вирішили покинути зал», — згадує пан Микола.
Він так описує події: схід села переріс у збори релігійної громади. Люди обрали голову релігійної громади, секретаря та ревізійну комісію і поставили на голосування питання щодо переходу релігійної громади у лоно ПЦУ. «Люди одноголосно проголосували «за», — каже Остапчук.
Першу службу хотіли провести вже 14 січня, на Василя. Але не вдалося: біля храму продовжилися дебати між прихожанами ПЦУ та УПЦ (МП). Останні, за словами Миколи Остапчука, мали підтримку з сусідніх населених пунктів — Богородчан і Крички. Через кілька годин храм вирішили опечатати й організувати цілодобовий нагляд. До охорони храму залучили поліцію.
Втім 17 січня прихильники переходу до ПЦУ вирішили зайти у храм, а 18-го тут вже провели першу службу.
Літургію провів намісник Манявського монастиря, архімандрит Феогност (Бодоряк). Він закликав усіх приходити на службу.
«Передавайте сусідам, близьким, родичам, що церква відкрита для кожного», — сказав Феогност.
Реакція УПЦ (МП)
Журналісти «Галицького кореспондента» кілька разів розмовляли з отцем Шуваром телефоном, але він пообіцяв надати коментар при зустрічі. Проте згодом відмовився і на це, пославшись, що боїться, щоб його слова не спотворили.
«ГК» телефонував у інформаційно-видавничий відділ Івано-Франківської єпархії УПЦ (МП). Але додзвонитися не зміг. У одній з церков УПЦ (МП) не надали номер речника, бо він «не дав благословення на інтерв’ю».
Інформацію щодо ситуації у Богородчанському районі розмістили на офіційному сайті УПЦ (МП). Події у Похівці там розцінюють як захоплення. «Священик та вірні УПЦ заявили, що відбувається порушення церковного статуту, пояснивши, що збори релігійної громади скликає і проводить голова парафіяльної ради. Після того, як їхні заяви проігнорували, вони змушені були покинути збори», — йдеться у повідомленні.
Таїнства не змінюються
Томос — це документ, який надає матір-церква своїй доньці-церкві, пояснює протидиякон Миколай (Повх) із Свято-Троїцького кафедрального собору в Івано-Франківську: «Оскільки ми вперше отримали хрещення від Константинополя, то лише їхня церква може дати нам незалежність».
Таїнства і догматика не змінюються. «Церква надалі дотримується істинних догматів православної віри. Просто змінюється юридичне підпорядкування церков, вони зливаються у єдину помісну православну церкву, яка тепер є канонічною», — каже протидиякон.
З томосом, додає він, Україна отримує незалежність від впливу Росії, визнаної в Україні державою-агресором.
«Задовольнити всіх»
Конфлікт у Похівці треба і можна вирішити, впевнена начальниця відділу у справах національностей і релігій Івано-Франківської ОДА Тетяна Лапка: «Ми зобов’язані це зробити, але, звичайно ж, у законний спосіб. Наразі вивчаємо питання і документацію».
Сьогодні на Прикарпатті діють 1500 релігійних організацій. Більшість з них — за УПЦ КП (309; з них діючих — 298, не зареєстровано — 35). Організацій Української автокефальної церкви — 155 (з них 146 діючих громад, а 18 — незареєстровані). УПЦ (МП) має 41 релігійну організацію, з яких тільки 26 — діючі.
«До релігійних організацій входять єпархіальні управління, монастирі, місії, братства, навчальні заклади… Але громади — це те, що діє в населених пунктах, тобто парафії, — пояснює Тетяна Лапка. — Все треба зробити відповідно до чинного законодавства. Тобто спочатку має бути статут, сформовані єпархіальні управління тощо, і лише тоді можна говорити про нову реєстрацію громад».
17 січня Верховна Рада ухвалила закон про процедуру переходу громад і реєстрації релігійних організацій. 28 січня його підписав президент. За законом, рішення про зміну підлеглості та внесення змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади та не менш як двома третинами від її складу. Громада, яка не згодна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову та укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником.
Ще один ухвалений парламентом закон передбачає зміну назв релігійних організацій відповідно до приналежності до держави, яка здійснила військову агресію проти України. Відтак УПЦ (МП) має називатися РПЦ в Україні. Цей закон вже чинний, і, як роз’яснили в Міністерстві культури, у релігійних організацій є три місяці на внесення відповідних змін.
В УПЦ (МП) заявили, що звертатимуться до Конституційного суду.
Схід
Свято-Софіївська релігійна громада, яку представляє отець Миколай, займає дві кімнати на першому поверсі гуртожитку в П’ятихатках.
На початку 2000-х за її ініціативи у селищі проектували храм. Пожовклий дозвіл на проектування і будівництво від Харківської міськради досі висить на дверях приміщення. Возвести свій храм громаді не вдалося. Врешті міськрада забрала землю разом із початковим будівництвом, і у 2013-му за гроші російського бізнесмена Павла Фукса побудувала храм святої Тамари для Харківської і Богодухівської єпархії УПЦ (МП).
«Ми освятили, вивели нульовий цикл повністю, почали перший поверх, а далі… — згадує отець Миколай. — Судиться? Господь виведе на правду. Нам тут комфортно. У нас багато людей буває, це їхній дім, дім молитви, духовний».
З колонок лунає дзвін.
— А наш батюшка перейшов до нашої церкви? — питає в отця Миколая про томос вірянка поважного віку.
— Наш батюшка перейти не може, бо він у ній уже сидить, — відповідає отець Миколай.
Коли пані випадково ламає свічку і намагається будь-що її використати, отець Миколай гукає помічниць: «Валентино, Олено, хто там є? Дайте нову свічку і не видумуйте!»
А з кореспонденткою «МедіаПорту», помітивши потертості на джинсах, жартує: «Господи, бідненька, хто вам штани подер?»
Отець Миколай проводить службу напередодні Водохреща. На столі під вікном стоять пляшки з водою. З дальньої кімнати, звучить молитва. Жінки підспівують: «Слава тобі, Господи, помилуй мене, Боже…».
«…Ще молимось за митрополита Київського і всієї України Епіфанія, всечесне єпископство, і за все у Христі братство наше», — промовляє отець Миколай.
«За Богом бережену Україну нашу, владу і військо її…», — лунає.
Коли служба завершується, отець Миколай жартома сердиться на жінок, що надто тихо співали, а потім звертається до присутніх: «Я постійно кажу одну заповідь, яка нам майже не варта нічого: не судіть і не будете судимі. Бо скажете, коли суд буде: «Боже, я ж не судив, чого ти мене судиш?» «Поки той суд буде, я йому чи їй кісточки перемию» — воно пишеться все… Ще раз зі святом! І амінь».
Отриманню томосу отець Миколай відкрито радіє, проте до силових дій відноситься насторожено.
Питання, чи не створить ситуація з можливими переходами парафій до Православної церкви України напруги в області на кордоні з Росією, коментує так: «Все, що Господь дає, нам для чогось. Як на мене, буде все добре, а як будете говорити, що от може Росія розсердиться… то ви чули, як дівчата співають духовний гімн України? Якщо я стану біля ваших дверей і буду казати «не співай!», ви що, перестанете співати?»
Попри те, що у релігійній громаді і так вважають себе невід’ємною частиною єдиної української церкви, офіційно вона не належить до Православної церки України. Усі охочі громади мають право влитися в помісну церкву, але для цього потрібно провести збори і подати документи, кажуть у Харківській єпархії Православної церкви України.
УПЦ (МП): «Ми українська церква»
Більшість парафій на Харківщині належать до УПЦ (МП). Їх більше трьохсот.
На єпархіальних зборах у листопаді Харківська і Богодухівська єпархія УПЦ засвідчила вірність Українській православній церкві на чолі з митрополитом Онуфрієм. Відповісти на питання, пов’язані з хвилею переходів від УПЦ до ПЦУ, на початку цього тижня погодився клірік Харківської єпархії протоієрей Сергій. Він щоразу поправляє кореспондента: зазначення належності УПЦ до «Московського патріархату» є некоректним.
«Коли називають Українську православну церкву проросійською, промосковською, це неправильно. Багато священиків вже за часів України тут народилися, і вони, хоч молоді, але присягу приймали в Українській православній церкві, тому що у всіх статутах, документах, нема жодної обмовки, що ми Московський патріархат, — каже протоієрей Сергій. — Ми українська церква, зі своїм священним синодом, предстоятелем, таїнствами. Все вирішується адміністративно, юридично на території України. Ніхто не радиться з Москвою».
Хоч такої примітки як «МП» офіційно нема, фактичну приналежність до РПЦ важко заперечувати. У статуті УПЦ зазначено, що вона є «самокерованою частиною Руської Православної Церкви», а предстоятель при обранні благословляється патріархом Московським і всієї Русі.
Протоієрей Сергій негативно ставиться до закону про процедуру переходу громад та коментує його філософськи: «Не можна роз’єднати храм, стіни, а душа в ньому — священики і парафія». Він також не чув, щоб на когось зі священослужителів єпархії здійснювався тиск.
«Звертань таких не було. Може, хтось окремо скаже, от ви московські попи чи ще щось, до того треба ставитися з усмішкою. Московські чи не московські — найголовніше, щоб ми були Христові, ми повинні любити та шанувати свою землю, шанувати своїх батьків, як в заповідях говориться, — коментує він. — Щоб хтось кудись, у новостворену релігійну організацію переходив, допоки що не чути, що воно буде далі, ми ж не можемо говорити, що буде завтра-післязавтра».
«Хто зробить перший крок»
31 січня Мін’ют зареєстрував Православну церкву України.
Звістка про те, що на Харківщині з УПЦ (МП) до ПЦУ перейшла перша громада, надійшла 1 лютого. Йдеться про село Дмитрівка Богодухівського району.
«Зібралися люди на збори і заявили, що вони переходять з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України, — розповів «МедіаПорту» єпископ Харківської єпархії Православної церкви України Митрофан. — Вони зібралися, протоколом, підписом, все це позначили. Збори членів громади вирішують про перехід. Тому що можна ходити по селу, збирати підписи, назбирати мільйони, але це не є орган, який може відповідати, тому люди приходять на збори, і на зборах має бути 2/3 більшості. Вчора проголосували одноголосно».
Протоієрей Сергій, до якого ми знов звернулися за коментарем, каже, що парафія у Дмитровці «ніколи не була самостійною», а отець, який очолював перехід, не менше року тому перейшов з УПЦ (МП) до УПЦ КП.
«Коли село невеличке, у ньому невелика кількість парафіян, ця парафія прикріплюється, як обслуговуєма, до якої-небудь церкви, що поруч. Такою парафією була село Дмитрівка. У свій час цю парафію окормляв батюшка Андрій Лесик. За своїм бажанням він вийшов за штат єпархії, але потім перейшов до Київського патріархату. Це його особисте бажання. Врешті він приїхав на цю ж парафію, і вони домовились з громадою. Але він не є кліріком нашої єпархії», — прокоментував протоієрей.
Те, що отець Андрій перейшов з УПЦ (МП) до УПЦ Київського патріархату, підтверджує і єпископ Харківської єпархії ПЦУ Митрофан.
«Отець Андрій там служив, потім перейшов до Київського патріархату. Сьогодні він належить до ПЦУ. Люди надивилися телевізора, подвозинили до отця Андрія. Вони вирішили, чому ми маємо належати до руської церкви, якщо є наша канонічна. Він приїхав, вони послужили, і перейшли. Голова адміністрації теж був присутній, але для підтримки того, щоб дати гарантію людям, що вони будуть захищені», — каже він.
За документами громада у Дмитровці офіційно відносилася до УПЦ (МП), стверджує єпископ Митрофан. Він певен, що кількість діючих парафій ПЦУ на Харківщині найближчими днями збільшиться до 15 (було 12). За його словами, має долучитися ще одна громада у Богодухівському районі і одна у Харкові.
«На Слобожанщині всі чекають, хто зробить перший крок, — каже єпископ Митрофан. — Крім того, УПЦ (МП) має перереєструвати свої храми. І коли їм доведеться змінити таблички на Російську православну церкву, тоді народ їх запитає: якому Богу вони служать?»
«МедіаПорт» і надалі стежитиме за розвитком ситуації.
Автори: Людмила ОЛЕНЮК, Тетяна ФЕДОРКОВА, Надія ШОСТАК
Спільний проект редакцій «Галицький кореспондент» і «МедіаПорт» здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.