«Доступні ліки»: як покращити механізм фінансування

Від жовтня громадська організація «Волонтерська ініціатива «Станція Харків» за підтримки американського Національного фонду на підтримку демократії (National Endowment for Democracy) реалізує проект «Сприяння прозорості в сфері охорони здоров’я Східної України». Упродовж року наша команда відстежуватиме механізми прозорості і підзвітності у секторі охорони здоров’я України. Головна мета — сприяння реалізації медреформи на Харківщині.

Попри нещодавній старт проекту, ми вже отримали два десятки повідомлень від громадян. Серед них — випадки, коли за урядовою програмою «Доступні ліки» лікар відмовляється виписувати рецепт на безкоштовні медикаменти, або аптека не видає препарат. Аргумент в обох випадках один — «відсутність коштів». 

Якою є причина проблеми? Щоб з’ясувати це, команда проекту вирішила розібратися в механізмі фінансування програми «Доступні ліки».

В його основі лежить процедура реімбурсації, тобто компенсації аптекам вартості медикаментів, відпущених пацієнту за рецептом, за рахунок коштів державного бюджету України.

Сам механізм реімбурсації має кілька етапів, і своєю складністю провокує проблеми й збої.

Ключові учасники процедури реімбурсації — пацієнт (отримує безкоштовні ліки), лікар (виписує рецепт за визначеною формою) і аптека (учасник програми).

Для участі у Програмі аптека має укласти договір з органом місцевого самоврядування і зобов’язана безкоштовно видати пацієнту ліки за рецептом (або запропонувати дорожчий аналог, заплативши різницю в ціні).

Де аптека візьме гроші для закупівлі ліків — справа аптеки. Це потребує виокремлення оборотних коштів, яких банально може не бути. Відтак, немає нічого дивного, що аптеки не поспішають долучатися до програми або відмовляють у медикаментах.

Двічі на місяць аптека надає звіт про відпущені ліки місцевим «розпорядникам бюджетних коштів», що здійснюють функції охорони здоров’я. Таких розпорядників визначає місцева рада при затвердженні місцевого бюджету.

Зазвичай розпорядниками коштів є органи управління системою охорони здоров’я (наприклад, Департамент охорони здоров’я Харківської міськради). Саме з ним аптека і укладає договір.

Орган місцевого самоврядування компенсує аптеці витрати. Для цього він використовує кошти, що надійшли з держбюджету у вигляді медичної субвенції. Питання розподілу субвенції між містами України — дещо політичне (проект держбюджету готує Кабінет Міністрів, а затверджує його Верховна Рада).

Спочатку при підготовці проекту держбюджету чиновники мають спланувати, скільки коштів й де знадобиться на безкоштовні медикаменти. Потім їх плани «відкорегують» народні депутати, в результаті чого проект бюджету може серйозно змінитися.

Після затвердження держбюджету Державна казначейська служба нараховує гроші на рахунки розпорядників бюджету місцевого. І тільки після цього виконавчі органи місцевих рад отримують можливість розрахуватися з аптеками.

Шлях бюджетних коштів до аптеки є доволі складним. На всіх етапах процедури можуть виникнути затримки, зволікання й інші «сюрпризи», в результаті яких аптеки можуть не отримати гроші вчасно.

У випадку, коли у розпорядника коштів місцевого бюджету не лишається грошей на рахунку для проведення реімбурсації, можна очікувати, що місцеві чиновники можуть рекомендувати лікарям не виписувати рецепти на безкоштовні ліки.

У цій ситуації всі учасники процедури вимушені чекати, поки Казначейство нарахує гроші, якими можна буде розрахуватися з аптеками.

Такий механізм доволі складно визнати вдалим: багато що залежить від політичної волі депутатів, очевидні складні технічні моменти, що створюють підстави для збоїв.

Це здійснювалося б ефективніше, якби аптеки отримували компенсацію в обхід місцевих депутатів і чиновників — безпосередньо з держбюджету через Національну службу здоров’я України. Це дозволить уникнути залежності від політичних ігор або зволікання місцевих чиновників.

В рамках проекту «Сприяння прозорості в сфері охорони здоров’я Східної України» громадська організація «Волонтерська ініціатива «Станція Харків» відстежуватиме виконання органами влади й медичними установами законодавчих засад щодо прав пацієнтів. Серед цілей проекту — перевірка повноти інформування пацієнтів щодо їхніх прав, відбору лікарів для первинної медичної допомоги, а також реалізації програми «Доступні ліки». На основі висновків «Станція Харків» сформує рекомендації з усунення корупційних ризиків і мінімізації зловживання державними коштами.