Олександр Мамалуй: «Я вірю, перемога буде»

З нагоди Дня Державного прапора України на проспекті Незалежності в Харкові підняли національний стяг. Учасник бойових дій на Донбасі Олександр Мамалуй виступив з промовою. Публікуємо її текст. 

Багато чого в моєму житті пов’язане з нашим прапором. Дуже багато подій. 

Пригадується 2014 рік, коли цей прапор або його зображення були на кожній нашій машині. На кожному танку, БМП. А його відсутність здебільшого означала, що перед тобою ворог.

Ворог, якого треба знищити. 

Влітку 2014 року, коли йшла наступальна операція, ми підіймали ці прапори над кожним звільненим містом, кожним населеним пунктом. В Пісках, Авдіївці, Первомайському, Нетайловому. 

Над відбитими у ворога Пісками перший прапор підняв мій друг, командир першого взводу роти снайперів 93-ї гвардійської механізованої бригади гвардії старший лейтенант Іван Лесик.

А другий, над клубом, вже ми з комбригом. 

У грудні 2014-го наш прапор замайорів над метеостанцією Донецького аеропорту. Його підняли бійці-добровольці моєї бригади. 

Російські найманці постійно намагалися збити цей прапор кулеметним вогнем, і коли їм це раптово вдавалося, новий боєць-доброволець ліз на метеовежу і прикріплював цей прапор. 

А в січні 2015 року двоє бійців, один з яких, до речі, харків’янин, додали туди, на вежу, ще й червоно-чорний прапор.

І якщо ви прийдете на 18-е кладовище в Харкові, ви одразу побачите могили наших полеглих бійців. Тому що над кожною з них майорить або прапор, або синьо-жовта стрічка, цілий стрій прапорів… там. 

Я вірю, перемога буде.

Я знаю, що цей прапор буде над Донецьком, Севастополем, Сімферополем, Луганськом. Так буде. Слово офіцера.