Медична реформа: проти чого Люботин
Ще восени Уряд ухвалив десять постанов у рамках реформування системи охорони здоров’я. Один із документів передбачає розділення кожної області на госпітальні округи та створення там кількох багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування. Нововведення ще не діє, однак мешканці міста Люботин заздалегідь виступили проти.
Постанова №932 визначає госпітальний округ як «функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, розміщених на відповідній території, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню такої території».
На думку авторів документу, впровадження госпітальних округів сприятиме більш раціональному використанню бюджетних коштів. Об’єднання матиме центр із населенням більше 40 тисяч людей та щонайменше одну багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування на 120 або 200 тисяч осіб. Там надаватимуть допомогу в екстрених випадках, будуть оперувати. Госпітальний центр планують розташувати в місті, якого можна дістатися за годину від інших населених пунктів округу.
.png)
На початку цього року на сайті Харківської облдержадміністрації опублікували пояснювальну записку. Так, у Харківській області планується сформувати п’ять госпітальних округів із центрами в Балаклії, Мерефі, Лозовій, Куп’янську та Харкові. Окрім центральних лікарень, на території округів працюватимуть від однієї до трьох лікарень інтенсивного лікування, створених на базі медзакладів, що вже існують. Лише у півторамільйонному Харкові таких буде сім.
«При визначенні лікарень інтенсивного лікування в госпітальних округах було враховано розташування цих лікарень та концентрація населення в прилеглих населених пунктах, час доїзду до лікарень, що визначені як лікарні інтенсивного лікування, їх кадровий потенціал та наявність сучасного медичного обладнання, якість покриття доріг», — йдеться у поясненні на сайті ХОДА.
«Мерефа командує Люботином?»
Місця в актовій залі люботинського ліцею залізничного транспорту вистачає не для всіх. На збори, організовані місцевою ініціативною групою на чолі з лікарем-педіатром Денисом Арманом, в неділю прийшли близько 300 місцевих мешканців. На сцені один за одним виступають доповідачі — висловлюються проти перетворень, що, за планом обласної влади, торкнуться Люботина.
В рамках реформи системи охорони здоров’я Люботин, що за 25 кілометрів від Харкова, увійде до госпітального округу з центральною лікарнею в Мерефі. З двох лікарень міста — КП «Люботинська центральна міська лікарня» і КЗ «Люботинська міська лікарня» (колишньої «Відділкової лікарні ст. Люботин») — має лишитися одна, у вигляді полікліники. За екстреною допомогою місцеві мешканці їздитимуть у Валки, за 37 кілометрів від міста.
.png)
«Ми просимо, аби лікарня лишалася», — ледь чутно говорить бабця, яку підвезли до сцени на інвалідному візку. Люди в залі аплодують.
До слова запрошують ще одного чоловіка.
«Чесно, я не очікував такої присутності людей, яким не байдужа доля Люботина. Я не можу навіть висловити своєї вдячності, — починає він і одразу ж зриває оплески. — Я вважаю, що це прихований геноцид проти населення Люботина. Все має бути за законом, але закон має бути на нашому боці!»
.JPG)
Питаю думки в пенсіонера, який прямує до виходу.
— Та мене все обурює. Я навіть не знаю, що не обурює, розумієте? — вибухає Сергій. — Це такий безлад! Скільки мешканців міста Люботин, і що, закриють лікарню?
— Не закриють, — намагаюся його заспокоїти. — Лікарня екстреної допомоги буде у Валках, а тут залишать стаціонар.
— Як це не закриють? А чого тоді зібрання? — замислюється. — Ну, то у Валки лікарню перенесуть. Та дай Бог, щоб ми туди зовсім не ходили. Але ж молодь, вона хворіє частіше за старих. Ви подивіться, що на цвинтарі робиться!
— А далеко до Валок? Незручно їхати? — повертаюся до теми.
— Та я навіть не знаю, чи ходить туди щось, — відмахується він. — Чому Люботин не гідний лікарні? Чому Мерефа командує Люботином? Якась Мереф-ф-фа! Від одного тільки слова «Мерефа» мене тіпає, розумієте? Інша справа — Люботин!
«Треба враховувати географічні, соціальні та демографічні реалії»
Позицію громади пояснює Денис Арман, лікар-педіатр Люботинської міської лікарні та голова ініціативної групи «За місто Люботин». Якщо чиновникам вдасться реалізувати задумане, в Люботині не буде ні реанімації, ні хірургії.
«Ми категорично проти того, щоб Люботин залишився без лікарні інтенсивного лікування. Я висловлюю обережний оптимізм і сподіваюся, що обласна влада нас почує. Залишити 30-тисячне місто обласного підпорядкування без лікарні інтенсивного лікування, без реанімації та хірургії було б категорично неправильно. Тут велика кількість аварій відбувається. У самому місті знаходяться промислові підприємства. Ані до Харкова, ані до Валок, як це планує обласна влада, тяжкохворих довезти не реально. Ми не проти реформи. Але треба враховувати географічні, соціальні та демографічні реалії. Ми лише вимагаємо враховувати нашу думку та захищати позицію громади».
Підтримку громаді висловив голова громадської організації «Східний корпус» Олег Ширяєв, радник голови ХОДА. Разом з Ширяєвим на віче — хлопці, його прибічники, які часто першими вигукують з зали «Зрада» і «Ганьба».
«Директор Департаменту охорони здоров’я обладміністрації Галина Сіроштан не враховує думку громади Люботина. Тому ми збираємо підписи під петицією за створення у місті лікарні інтенсивного лікування та у підтримку відставки Сіроштан», — підкреслює голова ініціативної групи «За місто Люботин».
За тиждень петиція люботинців зібрала п’ять тисяч підписів, стверджує Арман. Її планують надіслати до Адміністрації президента.
Зборам в Люботині передувало листування з облдержадміністрацією.
У листі ініціативна група наполягає, аби представники влади «розглянули місто Люботин у якості центру Люботинського госпітального округу із розміщенням у місті лікарні інтенсивного лікування».
«Люботин — найбільше і єдине місто обласного значення у західній частині області: Валки, Богодухів та інші є містами районного значення і значно поступаються у кількості населення. […] Місто Люботин — потужний транспортний вузол на перетині 5-ти залізничних ліній та трьох автодоріг, одна з яких є європейською, а одна — державного значення, що є місцем концентрації великої кількості ДТП з тяжкими наслідками, в т. ч. за участю маршрутного автотранспорту, а отже збереження і розвиток у місті потужної лікарні є запорукою збереження життів не тільки люботинців, а й пасажирів автомобільного та залізничного транспорту», — зокрема, аргументують його автори.
Є ще одна проблема: прямого транспортного сполучення між Люботином і Валками нема.
Заступник начальника Управління охорони здоров’я ХОДА Галина Сіроштан відповіла, що створення в місті лікарні інтенсивного лікування не можливе.
«Згідно «Порядку створення госпітальних округів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 30 листопада 2016 року №932, мати статус лікарні інтенсивного лікування I типу може заклад, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та екстреної медичної допомоги населенню у разі виникнення патологічних станів, що загрожують життю, та потерпілим під час надзвичайних ситуацій, здатність якого надавати вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу при гострих станах та захворюваннях, які потребують інтенсивного лікування за терапевтичним, педіатричним, хірургічним, акушерсько-гінекологічним (пологовим) профілями не менше як 120 тисяч осіб. В такій лікарні пологове відділення повинно буди здатним приймати не менше ніж 1000 філіологічних пологів, а хірургічне відділення здійснювати не менше ніж 2000 хірургічних втручань на рік; кількість населення, що проживає у межах 60-хвилинної доступності при транспортуванні екстренною медичною допомогою».
В КП «Люботинська центральна міська лікарня» немає акушерського відділення, зазначає Сіроштан. До того ж, стверджує вона, кількість бригад екстреної медичної допомоги, що залучається для надання медичної допомоги мешканцям міста Люботин, «повністю задоволняє потреби населення».
«Враховуючи щільність розташування місць дислокації служби медичної допомоги, нормативи доїзду бригад до хворих, за умови відсутності перешкоджань у вигляді: метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг, — не порушуються», — певні в Управлінні охорони здоров’я.
Міський голова Леонід Лазуренко каже, що на боці громади.
«Це не моя провина. Це у Києві приймаються рішення. Хто може мені зараз остаточно розказати про реформу охорони здоров’я? Ніхто, — наче виправдовується мер та звертається вже до Дениса Армана та команди Ширяєва. — Щасти вам! Повірте, я на вашому боці, на боці добра».
«Я не відповідаю за дії Міністерства охорони здоров’я»
Від обласної влади на віче приїхав Геннадій Бондарчук, заступник начальника Управління охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації.
«Я з повагою ставлюся до вашого зібрання. Це є свідченням того, що Україна — дійсно незалежна держава, — звертається він до людей. — Те, що говорять про закриття лікарень, не правда. Управління охорони здоров’я жодним чином не передбачає закриття жодної лікарні. Я прошу звернути вашу увагу. Я хочу висловити думку адміністрації…».
Але Бондарчук не може цього зробити — в залі обурення. Коли стає тихіше, він продовжує:
«Ще у 2010 році в Харківській області планувалися 11 лікарень, які б мали в майбутньому стати центрами госпітальних округів. Це лікарні, які розташовані на основних трасах, які є найбільш потужними лікарнями в області, які на той час мали найбільш сучасне обладнання, мають найбільш потужний кадровий капітал. На базі цих лікарень планували створити госпітальні округи. На сьогодні Міністерство охорони здоров’я передбачає на території Харківської області п’ять госпітальних округів. Там будуть центральні лікарні інтенсивного лікування. Це лікарні, де будуть надавати медичну допомогу в екстрених випадках».
Чиновника знову перебивають. Денис Арман перепитує:
«Ви скажіть мені одне — чи буде в Люботині лікарня інтенсивного лікування?».
«Лікарня інтенсивного лікування в Люботині не передбачена», — спокійно відповідає Бондарчук.
Зал скандує «Зрада» і «Ганьба». «Я відповідаю за свої дії, а не за дії Міністерства охорони здоров’я», — додає Бондарчук, але його вже ніхто не чує. До сцени виходить наступний спікер. Чиновник лишається у залі.
«Так що, закриють лікарні?», — питає в нього чоловік.
«Хто вам сказав про закриття?» — перепитує Бондарчук.
«Та усі, — знизує плечима чоловік і додає після паузи — Ну, я не розбираюся. Тоді чому цей галас?»
«А ось і я не розумію», — втомлено відповідає чиновник.
На цих словах жінка, що уважно слухала людину біля сцени, обертається і з посмішкою зиркає. А навпроти, в іншому кінці зали, тупцює хлопець у чорному. Він упритул дивиться на Бондарчука, тицяє в нього пальцем та на всю залу звертається: «Слухай, що говорять». Той на провокацію не реагує — мовчки киває.
«Відлуння реформи»
На думку заступника голови ХОГА Михайла Черняка, конфлікт у Люботині — це «відлуння реформи системи охорони здоров’я, що буде проходити в межах країни».
«На сьогодні між спеціалістами Міністерства та нашими обласними спеціалістами є робоче обговорення. Наші спеціалісти бачать більше госпітальних округів, які мають з’явитися в області в наслідок реформи, міністерські наполягають на меншому. Наше завдання як обласної влади — зберегти мережу надання вторинної медичної допомоги», — розповідає Черняк.
Він запевняє, що в області не закриють жодної лікарні — їх можуть перепрофілювати на поліклініки або хоспіси. При цьому в лікарнях залишиться хірургія, обіцяє Черняк. Скільки медзакладів змінять свій статус, поки не відомо.
«Валківська лікарня не є визначальною для мешканців Люботина. Як правило, зараз в ургентних (термінових — ред.) випадках люботинці їдуть до Харкова», — зазначає заступник голови ХОГА.
.JPG)
Він переконаний, що екстрена медична допомога працює в Харківській області на необхідному рівні, каже, що впровадження госпітальних округів передбачає збільшення кількості «швидких».
«Ми розуміємо проблему та працюємо над нею. Ще нічого не затверджено. Не варто політизувати цей процес», — підсумовує Черняк.
Скорочень персоналу медзакладів не буде, обіцяють чиновники.
«В Україні найнеефективніша система охорони здоров’я»
Українська медицина потребує змін, переконаний Олександр Ябчанка, менеджер групи Реанімаційного пакету реформ, який займається питаннями системи охорони здоров’я.
«В Україні чи не найнеефективніша система охорони здоров’я, у тому числі й мережа закладів. Аби ситуація покращилася, потрібно змінити якість і доступність медичної допомоги, — розповідає Ябчанка. — Способи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинні базуватися на доказовій медицині. Доказова — це та, ефективність якої є доведена за допомогою визнаної методології. Проте щоб дотримуватися клінічних настанов, що базуються на доказовій медицині, у наданні медичної допомоги необхідно виконати вимоги щодо якості надання медичної допомоги. Тобто, якщо хірург користується навіть найперевіренішою методикою, скажімо, апендектомії, (оперативне лікування апендициту), але у цього хірурга дві операції на рік, то якість надання цієї послуги буде незадовільною. Або, якщо лікарня не має достатнього забезпечення для того, аби відповідати належній якості, то чи варто надавати послугу у цій лікарні? Власне, з метою виконання вимог до якості надання медичної допомоги Кабмін затверджує постанови щодо створення госпітальних округів».
Експерт Реанімаційного пакету реформ також вважає, що зміни системи охорони здоров’я направлені на доступність медицини — фінансову та фізичну.
«Фінансова доступність — це можливість оплатити необхідне лікування. За неї має відповідати центральна влада, забезпечуватись фінансова доступність має коштом державного бюджету в рамках гарантованого пакету медичних послуг. Це обов’язок центральної влади, — пояснює Ябчанка. — Фізична доступність — це можливість отримати медичну допомогу в певних часових і географічних межах: у випадку з госпітальним округом мова іде про те, що зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю доїзду до лікарень інтенсивного лікування, що не повинно перевищувати 60 хвилин, та еквівалентно радіусу зони обслуговування 60 кілометрів за умови наявності доріг із твердим покриттям. Зона обслуговування може бути меншою за відсутності шляхів сполучення чи особливостей рельєфу, які суттєво ускладнюють комунікації (ріки без мостів, гори). Фізична доступність — це обов’язок місцевої влади».
До переваг впровадження госпітальних округів експерт відносить переформатування неефективних медичних закладів. На його думку, лікарні інтенсивного лікування працюватимуть краще, бо матимуть більше пацієнтів.
«Недоліки — протистояння між громадами за право бути центральними. Це тест на вміння домовлятися. І помічниками у складанні цього тесту мали би стати здоровий глузд, кабмінівські рекомендації щодо створення округів і перспектива отримання чималого фінансування на реорганізацію мережі», — зазначає Ябчанка.
Тим часом за тиждень, якщо чиновники не врахують думку учасників зборів, в Люботині планують «акцію прямої дії» — «прогулянку в районі київської траси».
«Ми будемо вирішувати справу радикально, у нас гарна підтримка», — попереджає голова ініціативної групи Денис Арман.
Читайте также: Жители Люботина перекрывали трассу и Протесты в Люботине: власти обещают городу больницу интенсивного лечения