«Не заради мистецтва, а заради правди»: у Харкові відкрили фотовиставку пам’яті вбитих росією дітей
Тетяна Матяш-Мирна, мати вбитого російським ударом 11-річного харків’янина Марка, організувала фотовиставку пам’яті загиблих дітей «Ангели Харківщини». Її ініціативу підтримали Харківська правозахисна група та Харківська обласна прокуратура.
На відкриття фотовиставки у будівлі Держпрому 3 грудня приїхали члени сімей загиблих дітей. Її також відвідав Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
«Станом на сьогодні офіційна цифра — 673 українські дитини, яких росіяни вбили з початку повномасштабної агресії. Але це тільки цифри з території, яку контролює український уряд. Ніхто не знає справжніх цифр. Ніхто ніколи не встановить, скільки дітей було вбито, наприклад, у Маріуполі…», — сказав Лубінець.
«Це крик батьків»
11-річний син Тетяни Матяш-Мирної Марк загинув унаслідок авіаудару по будинку на Салтівці 30 жовтня 2024 року. Вона та її чоловік дістали поранень. Того ж дня також загинув 15-річний Борис.
У своїй промові на церемонії відкриття Тетяна сказала:
«Сьогодні ми з вами зібралися не заради мистецтва, а заради правди. Історія цієї виставки не була випадковою. Вона народилася з болю, про який неможливо мовчати. Це крик батьків, які втратили своїх дітей, і мій власний крик серед них. У якийсь момент я зрозуміла, що приховувати свій біль — означає погодитися. Мовчати — означає дозволити продовжуватися тому, що вбиває наших маленьких і беззахисних.
росія вбиває дітей. І весь світ має це бачити. Це не політика, це не статистика. Це діти, котрі ходили до школи, мріяли, малювали, насолоджувалися своїм життям. Але їхнє життя обірвали. Їхні імена — це частина величезної рани, яка ніколи не загоїться.
Ідея цієї виставки не була для мене мрією, вона була для мене ціллю. Вона народилася в Латвії на реабілітації, коли я вперше змогла зупинитися і почути свою тишу. Тоді я зрозуміла, що весь світ має знати про цих дітей, весь світ має бачити їхні обличчя. Вони ні в чому не винні, вони не мали гинути — і це треба припинити. А для цього хтось повинен почати говорити голосно.
І я сьогодні вас прошу: озирніться, не мовчіть, не звикайте. Пам’ятайте, що трагедія дітей — це трагедія цілого людства. І цей дзвін повинен чути весь світ.
Сьогодні відкриття цієї виставки — не для прикраси простору, а для відкриття очей. Дивіться, пам’ятайте, говоріть. Пам’ять про цих дітей — в наших серцях і в цих стінах. І нехай вона стане величезною силою, що змінить світ».
У Тетяни Путятіної російський удар 9 лютого 2024 року забрав сина, невістку та трьох онуків. Вона приїхала до Харкова з міста Суми, де тепер мешкає із донькою. Пані Тетяна підтримує організацію виставки. Довго фотографує портрети вбитих онуків на телефон.
«Добре, що так роблять, діток пам’ятають. Просто їх не вернеш уже і все», — каже Тетяна Путятіна.
Щоб придбати та встановити пам’ятники для своїх близьких, Тетяна Путятіна зверталася до районної влади, але підтримки не знайшла.
«Просила гроші у влади на пам’ятники. Мені відмовили. Сказали, що немає грошей. Влітку чи весною я писала по нашому Немишлянському району… Сказали: немає. Ми так уже підраховували: десь до 150 тисяч грн, — продовжує пані Тетяна. — На кладовище постійно їжджу до них. Одразу поховала п’ятьох: сина, невістку і трьох онуків. Маленького поховали разом з мамою. Він згорів повністю. Паша. Чотири могилки, п’ять хрестів. Я не хочу нікуди звертатися. У мене уже немає сил».
«МедіаПорт» передав цю інформацію міському голові та прокурору Харківщини (загибла невістка Тетяни Ольга Путятіна працювала в органах прокуратури).
«За що ви вбили наших дітей?»
База даних, яку веде Харківська правозахисна група, містить інформацію про понад 14 тисяч загиблих цивільних, серед яких понад 670 дітей. За офіційними даними, 106 дітей росія вбила на Харківщині.
«36 сімей погодилися на те, щоб портрети їхніх дітей ми побачили сьогодні. У мене питання до російської влади і до російських військових: за що ви вбили наших дітей? Моя відповідь: їх вбили за те, що вони були і є громадянами України. І цей злочин має назву «геноцид». І українське суспільство, українська держава має всі сили витратити на те, щоб довести, що це був геноцид, і покарати тих, хто його вчинив. Ця виставка має об’їхати весь світ, щоб світ побачив всі обличчя, всі очі, щоб світ їх запам’ятав. І щоб світ побачив, що робить росія, її військові, з українським народом», — сказав директор ХПГ Євген Захаров.
Правозахисник додав, що не має слів до батьків загиблих дітей.
«Хіба що я можу їм сказати, що їхні діти спочивають з Богом, а їхні душі повернуться сюди для іншого життя. А ще я хочу сказати всім політикам, російським, американським, європейським, українським, що коли ви пишете мирні плани, ви спочатку узгоджуйте їх з батьками загиблих дітей, а вже потім обговорюйте між собою», — підсумував Захаров.
Керівник Харківської обласної прокуратури Аміл Омаров сказав, що прокуратура зі свого боку робить все можливе для документування російських злочинів задля встановлення та притягнення винних у вбивствах до відповідальності.
Представник медіахабу і модератор заходу Дмитро Кутовий на відкритті виставки закликав представників влади внести корективи до пам’ятника загиблим дітям у центрі Харкова — додати до постаменту слова про те, що це росія винна у загибелі дітей.
«Вони не загинули внаслідок якихось інших причин. Вони були вбиті свідомо російською федерацією. Це важливо усвідомлювати і про це важливо говорити», — сказав Кутовий.
Фотовиставка у Держпромі (5-й під’їзд) працюватиме до 25 грудня 2025 року. Вхід вільний.
Відео з відкриття виставки дивіться згодом на MediaPort в YouTube та у соцмережах.