Не тільки «гуманітарка»: як працює Центр підтримки куп’янчан у Харкові
Понад 2 тисячі жителів Куп’янської громади отримали допомогу у Центрі підтримки куп’янчан за перші два тижні роботи. У центрі надають гуманітарну, юридичну та іншу допомогу, необхідну переселенцям. Їхня кількість збільшується — через посилення російських обстрілів та просування окупантів евакуація з Куп’янщини триває.
«Поки не пізно — евакуюйтеся»
Гуманітарну допомогу жителям Куп’янської громади видають у центрі раз на два місяці. Продуктові набори розраховані на родину, гігієнічні — на кожного члена сім’ї.
Тетяна Нечволод дізналася про Центр підтримки жителів Куп’янської громади від знайомої. Вирішила прийти, зареєструватися та отримує продуктовий набір. Жінка пережила окупацію Куп’янська і евакуювалася ще восени 2022 року.
«Я з сусідами у підвалі жила. І день, другий, третій, поки один хлопчина не сказав: «Поки не пізно — евакуюйтеся». А мости вже були розбиті. Як дістатися, куди? І знайомі з сусіднього будинку, у них машина була, забрали мене. Супроводжував нас військовий. Людям, які йшли через міст, рятівники допомагали сумки підносити, і навіть переносили людей. Потім у пункті нас зареєстрували, дали можливість телефон зарядити. Я зв’язалась з рідними», — згадує переселенка.
Тетяна сподівається, що у центрі їй допоможуть оформити документи на спадщину.
«Я не знаю, що мені робити з хатою. Чоловік помер, а я у спадщину так і не вступила. Телефонувала, записувалася до нотаріуса. Але мені відповіли: у Куп’янську налагодиться — тоді поїдете і переоформите свої документи. Якщо тут є юридична допомога, буду звертатися», — каже переселенка.
У черзі на реєстрацію — Наталя Бовдуй з селища Куп’янськ-Вузловий. Вона з родиною переїхала до Харкова два місяці тому.
«У мене чоловік, 71 рік, у нього зір поганий, 20% бачить. У мами — 10%. Мамі 88-й рік, у неї хронічний бронхіт. Нам довелося виїхати через те, що відключили світло і газ. Три дні ми посиділи в холодній хаті й вирішили евакуюватися. З нами ще їхала собака — стаффорд. У гуртожитку з ним важко. Довелося винайняти квартиру у Харкові», — говорить Наталя.
У центрі вона хоче дізнатися про можливість консультації офтальмолога для близьких, а також компенсації за втрачений бізнес. У Куп’янську-Вузловому Наталя продавала насіння та тримала перукарню.
«Два контейнери у Куп’янську-Вузловому у мене згоріли. Один з товаром повністю. Були три контейнери у Куп’янську на центральному ринку. Вони всі побиті уламками. Була перукарня у Вузловій, також вся побита уламками. І я не знаю, ніби на будинки є компенсація, а на бізнес поки що допомоги немає», — каже Наталя.
Чим допомагає Центр підтримки куп’янчан
Центр надання послуг жителям Куп’янської громади у Харкові відкрили 5 листопада. Для переселенців працюють фахівці з найбільш актуальних питань. За два тижні роботи до центру звернулись понад дві тисячі людей, розповів «МедіаПорту» керівник центру Сергій Жадановський.
Скільки жителів Куп’янської громади нині живе у Харкові?
У Харкові проживає на сьогодні близько 4,5 тисячі наших мешканців. Саме Куп’янської громади. Ми не беремо інші громади, які знаходяться у Куп’янському районі.
Які послуги надають у центрі? З якими питаннями до вас можуть звернутись?
Ми працюємо за різними напрямками. Не тільки надаємо людям гуманітарну допомогу, тобто продуктові набори, засоби гігієни, але і надаємо послуги. Люди виїхали за межі Куп’янська, їм потрібна допомога. У нас є локації — управління праці та соціального захисту, служба у справах дітей, Центр надання адміністративних послуг, ветеранський простір, сімейний лікар, який теж опікується куп’янчанами. Звертаються, роблять декларації з іншими сімейними лікарями. На громадських засадах до обіду працює юрист. У нас є мобільний кейс, де ми можемо виїхати до когось із наших мешканців.
Всі пільги, які отримували наші громадяни, продовжуються. Ми це контролюємо. Служба у справах дітей опікується дітьми. Приблизно 500 дітей ми вже зареєстрували у Харкові. Постійно з ними контактують. Пропонуємо нашим дітям оздоровитися — це захід України, Київ та заклади оздоровчі в інших регіонах. Щодня кількість [дітей] зростає.
Є люди, які втратили своє житло, тобто вже немає куди повертатись, і вони це розуміють. Але є програма «єВідновлення», є інші програми. Ми націлюємо їх, що треба звертатися, треба продовжувати жити.
Хто працює у центрі?
Всі наші локації обслуговують жителі з міста Куп’янська, які переїхали сюди разом зі своїми рідними, близькими. Куп’янськ перебуває під постійними обстрілами. Наголошувалося це досить давно, щоби люди поступово евакуювалися. Велика вдячність місцевому керівництву, волонтерам, Національній поліції, військовим, які долучилися і постійно здійснюють евакуацію. Бо зараз там небезпечно.
Люди спілкуються, приходять родинами. Історій дуже багато різних. Хтось приходить у розпачі. Багато хто втратив і житло, є люди, які втратили рідних і близьких. Звичайно, це робота в першу чергу для психолога. Є психолог громадської організації «ІнтерSOS», вони співпрацюють з нами, надають кваліфіковану допомогу.
По гуртожитках є відповідальні особи, які складають списки, звертаються до нас, особливо, якщо є маломобільні люди — то за оригіналами документів ми надаємо їм гуманітарну допомогу.
Співпрацюємо з громадською організацією «Спільна справа». Вони допомагають з відновленням документів, з гуманітарною допомогою: одяг, взуття. Ми беремо потреби і намагаємося забезпечити.
В якому режимі працює центр?
Центр працює за адресою вул. Михайля Семенка, 6 з 09:00 до 17:00 (субота — неділя з 9:00 до 14:00). З 9-ї ранку вже до 10 людей очікують. Це переважно люди старшого віку. Ми пояснюємо, що встигнемо всіх прийняти, що працюємо й у вихідні. В середньому приходять понад сто людей на день. Одного разу було 180.
День «пік» для центру — понеділок. Це ми помітили вже на другий тиждень. Багато людей приходить. Намагаємось контролювати, коригувати черги. Приходять багато людей з інших громад, ми їм пояснюємо, надаємо контакти, куди можна звернутися. Якщо вони потребують допомоги юриста, можемо допомогти їм отримати консультацію.
Крім Центру підтримки куп’янчан, за останні місяці у Харкові відкрили Вовчанський, Липецький та Курилівський хаби для переселенців. За цей час їх відвідали понад 20 тисяч разів.