12 квітня на Алеї слави 18 кладовища у Харкові поховали Антона Дербілова — художника, скульптора, музиканта.
Антон Дербілов служив на фронті в складі 5-ї окремої Слобожанської бригади Національній гвардії Він долучився до війська наступного дня після повномасштабного російського вторгнення
Дербілов брав участь у звільненні Харківщини від російських окупантів — контрнаступі восени 2022 року. За зразкову службу мав нагороди та відзнаки. Загинув внаслідок мінометного обстрілу під Кремінною на Луганщині 6 квітня
На 18 кладовище вранці 12 квітня прийшли близькі, побратими, друзі Антона Дербілова«Це воїн, який віддав все, що у нього було — своє життя. Заради любові, яку він мав до нас, любові до ближніх і Батьківщини. У Бога немає мертвих. У нього всі живі. Крім того, що ми будемо поминати Антона як людину, яка пронесла велич все своє життя, я прошу вас поминати його у своїх молитвах. Моліться за його душу, щоб він там нам допомагав нищити тих, хто нам зараз заважає жити», — сказав священник. За словами побратимів, Антон дістав смертельне поранення в головуВійськовослужбовець з позивним «Борода» пам’ятає Антона як доброзичливу і вправну людину. «Все доводилося переживати. Криють нас постійно, і наші працюють. Це війна. На жаль, так», — говорить захисник. Антон Дербілов грав у гурті Alcohol Ukulele. «Він написав мені повідомлення: ми живемо з вами в одному районі, часто бачу вас з укулеле, а де можна повчитися грати? І наступним повідомленням я написав: приходьте на репетицію», — згадує лідер гурту Юрек Якубов«Мені здається, що він автоматично не міг нічого не робити, тому займався дуже багатьма речами», — каже Якубов. Окрім музики, Антон займався скульптурою. Він створював мініатюри на воєнну тематикуДружині Антона Катерині військові передали український прапор У Дербілова троє доньок — Ганна, Оксана і Софія. «На всіх концертах, на всіх репетиціях дружина, доньки, завжди були з нами», — згадує Юрек Якубов. Близькі і родичі на похованні Антона ДербіловаАнтона Дербілова проводжають в останню путь друзі і колегиЛюди несуть на могилу Антона квіти і вінкиДербілов писав з фронту у Facebook, був відкритим до журналістівВін охоче давав інтервЯк людина невійськова Антон Дербілов намагався постійно вчитися, говорять побратимиАнтону було 43 роки. На фронті він мав позивний «Патрік»«Я можу розказувати про нього дуже довго і багато. Тато — дуже відкрита, радісна, оптимістична людина. І водночас він дуже реально дивився на речі, називав своїми іменами. Тато завжди знав, що сказати, і був упевненим у собі і в нас. Любив нас. Не було нічого, що б він любив більше за нас і свій дім, який він захищав. І захистив», — сказала Софія, наймолодша донька Дербілових. Під час прощання у Харкові йшов дощАлея слави 18 кладовища — в прапорах України
