На виставці українських модерністів у Кельні представили роботу мисткині з Харкова Дар’ї Кольцової
З 3 червня по 24 вересня в Museum Ludwig у Кельні проходитиме виставка «Тут і зараз. Модернізм в Україні 1900-1930-ті & Дар'я Кольцова».
Повномасштабне вторгнення росії в Україну змусило організаторів виставки звернути увагу на те, що численні митці та мисткині, які асоціюються з терміном «російській авангард», навчалися і працювали в Україні. Серед них автори, роботи яких перебувають в колекції Museum Ludwig. Це Олександра Екстер, Олександр Богомазов, Володимир Бурлюк та Василь Єрмілов.
На виставці представлено близько 80 картин та робіт на папері, створених головним чином в Києві та Харкові між 1900 та 1930 роками. Організатори зауважують, що цей важкий, насичений подіями період історії став фоном для розвитку українського модерніського руху і наводять огляд історико-культурних подій в Україні на початку ХХ сторіччя.
Також на виставці представлена робота сучасної харківської мисткині Дар’ї Кольцової. Монументальна інсталяція зі скла «Tesselated (Self)» обмірковує питання української культурної спадщини та можливості її збереження в умовах війни.
Вітражна інсталяція «Tesselated (Self)» відображає конфлікт ідентичності мисткині, розповідає авторка на своїй сторінці в Facebook. Як мозаїчне внутрішнє «я» Дар’ї складається з російської культури її дитинства і української культури, яку вона вивчала вже дорослою, так її робота поєднує в собі символи харківської радянської архітектури, українських обрядових предметів та українського модернізму.
В основі композиції — Держпром.
«З цією будівлею мене пов’язували теплі спогади дитинства. Але водночас ця величезна будівля була символом комуністичної епохи, пов’язана з нещадними репресіями, русифікацією Харкова та червоним терором, — пише Дар’я Кольцова і рефлексує на тему дитинства, проведенного в 40 кілометрах від кордону з росією. — Виростаючи у зросійщених містах, моє покоління в основному відкривало свою українськість у дорослому віці».
Разом з історією дитинства Дар’я розповідає історію «самодеімперіалізації». На скляній основі інсталяції, що підкреслює крихкість всього навколо, Дар’я зобразила традиційний весільний вінок, що дозволив їй відчути зв’язок з іншими поколіннями українок; спадщину Василя Єрмілова та Казимира Малевича; давні традиції української захисної ляльки мотанки; пшеничне колосся, що є найважливішим символом України та трагедію розбомблених і випалених полів 2022 року.
«Я вважаю, що тільки особиста історія може перемогти пропаганду. Мені набридли гасла і завчені фрази. Я хочу з’ясувати, як історію пережили окремі люди», — пише Дар’я.
Виставка покликана сформувати новий погляд на українську культуру, пояснюють Museum Ludwig.
«Ми в захваті, що ця виставка вперше у Європі представляє огляд українського модернізму. Потужні і прекрасні роботи з Національного художнього музею України і Музею театрального, музичного та кіномистецтва України відправлені з країни у розпал війни. Ми солідарні з нашими колегами і українським народом», — каже заступниця директора Museum Ludwig Рита Керстинг.