Міністерство розвитку громад та територій України провело всеукраїнський моніторинг безбар’єрності в транспортній сфері. Доступність громадського транспорту і ключових об’єктів інфраструктури оцінили у 23 областях, у тому числі Харківській. 

Деталі дослідження

Моніторинг Мінрозвитку спирається на дані, зібрані упродовж 2025 року, як щодо фізичної, так і інформаційної доступності. Під час дослідження з’ясовували, чи може людина без сторонньої допомоги проїхати у транспорті: скористатися пандусом, отримати текстове або звукове сповіщення, розміститися в салоні з колісним кріслом чи дитячою коляскою тощо.

«Під час цього дослідження ми дивилися на транспорт очима людини. Не лише на автобус чи вагон окремо, а на весь шлях — від моменту, коли людина виходить із дому, до того, як вона сідає в транспорт або отримує послугу на вокзалі. Комплексно оцінили і сам транспорт, і всю інфраструктуру навколо: чи можна безпечно дістатися будівлі, зайти без бар’єрів, зорієнтуватися всередині, купити квиток, скористатися залом очікування тощо», — розповіла заступниця Міністра Наталія Козловська.

Безбар’єрність оцінювали у різних видах транспорту. До моніторингу увійшли:

  • міські, приміські та міжміські автобуси; трамваї; тролейбуси; залізничний транспорт; автостанції і автовокзали; залізничні вокзали та станції; АЗС; зупинки громадського транспорту; зупинки метрополітену; зупинки трамваю.
Мінрозвитку оцінило доступність транспорту. Графіка: mindev.gov.ua

За результатами моніторингу, найвищий рівень доступності мають тролейбуси: більшість із них обладнані низькою підлогою та системами інформування пасажирів.

«У Києві, Полтавській, Миколаївській, Львівській, Волинській та Івано-Франківській областях рівень фізичної та інформаційної доступності тролейбусів сягає майже 100%. Це результат системного оновлення рухомого складу. Із трамваями показники доступності нижчі. Лише близько третини вагонів фізично доступні для маломобільних пасажирів. Хоча більшість трамваїв мають інформаційні табло та звукові оголошення, сам рухомий склад часто застарілий і потребує оновлення», — зазначили у Мінрозвитку.

Повне дослідження оприлюднено на сайті міністерства.

А що на Харківщині?

Кожен розділ дослідження представлений таблицею. Кожен рядок — одна область. Стовпці: кількість маршрутів, загальна кількість обраних об’єктів, а також окремі стовпчики під відсоток безбар’єрних, частково безбар’єрних і небезбар’єрних об’єктів зі сформованої вибірки.

У Харківської області в кожній із таблиць чимало нульових показників — не лише в розділі безбар’єрних об’єктів, а й загалом «нульові» рядки від початку до кінця. Сумніви щодо повноти моніторингу виникають тоді, коли бачиш у дослідженні відсутність міжміських, приміських автобусів, трамвайних зупинок та метро.

  • Моніторинг стану безбар’єрності транспорту та об’єктів транспортної інфраструктури. Джерело: mindev.gov.ua

У категорії міського громадського автотранспорту на Харківщині дослідили 91 автобус на 46 маршрутах. У моніторингу не зазначено пасажиромісткість, нульові показники щодо елементів фізичної та інформаційної доступності. Обстежили також 76 трамваїв, 124 тролейбусів, усі з аналогічними результатами.

MediaPort попросив оцінити дані ексвикладача кафедри електротранспорту, експерта зі сталої міської мобільності Артема Сосіпатрова

«У звіті йдеться про 46 міських автобусних маршрутів на Харківщині, але лише в Харкові їх близько 67. До того ж вони є в Лозовій, Ізюмі, Змієві та інших містах. Також зовсім проігноровано наявність у Харкові низькопідлогових автобусів Karsan і той факт, що більшість тролейбусів у Харкові є низькопідлоговими. Тож ці дані малодостовірні. Також в Харкові працює один частково низькопідлоговий трамвайний вагон. Щодо приміських і міжміських автобусних маршрутів на Харківщині — в цій категорії насправді низькопідлогових автобусів майже немає», — зазначив Артем.

Серед усіх категорій найширша вибірка по Харківщині стосується зупинок громадського транспорту (автобус, тролейбус, маршрутне таксі) — досліджені 284 з 453. Фахівці виявили 14% частково безбар’єрних зупинок і жодної повністю безбар’єрної. 

Крім того, згідно з даними моніторингу, 50% автостанцій та автовокзалів на Харківщині є частково безбар’єрними (обстежено 4 станції), частково і повністю безбар’єрних залізничних станцій в регіоні — по 8% (від 24 обстежених), безбар’єрних АЗС — 20% (за даними з 5 станцій).

За словами Артема Сосіпатрова, з оцінкою зупинок загалом можна погодитися, щодо АЗС — статистика нерепрезентативна, оскільки охоплює невелику кількість станцій. У моніторингу можна побачити чимало неточностей і прогалин — зокрема, щодо Харківської області. Артем Сосіпатров додає, що в період проведення дослідження нічого про нього не чув.

«Дізнався про цей моніторинг лише від вас. Цю роботу виконано, на жаль, непрозоро, без обговорень у фаховій спільноті, без залучення громадськості, а отже, — з низькою якістю», — прокоментував експерт. 

MediaPort також просив оцінити моніторинг доступності заступника директора Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міськради Володимира Матяса. Попри обіцянку про коментар, часу на відповіді протягом тижня він не знайшов. 

Торік у травні у Харківській міськраді повідомили про отримання 14 інклюзивних тролейбусів Škoda від міста Брно.