Другий апеляційний адміністративний суд почав розгляд скарги мешканця будинку на вулиці Метробудівників, 8 — дев’ятиповерхівки на Північній Салтівці, який міська влада внесла у перелік житла, що підлягають демонтажу через значні руйнування внаслідок російських обстрілів. 

З виконавчим комітетом Харківської міськради судиться мешканець будинку Євгеній Баштинський. Третя особа у справі — Ольга Малиш з ініціативної групи мешканців, які не підтримали демонтаж. У позові до Харківського окружного адміністративного суду Баштинський просив визнати протиправним та скасувати пункт рішення виконкому про знесення дев’ятиповерхівки на вул. Метробудівників, 8.

На час розгляду суд першої інстанції зупинив дію рішення про демонтаж, та 1 липня — відмовив у задоволенні позову.

Позивач подав апеляцію — деталі скарги в інтерв’ю «МедіаПорту» описав адвокат позивача Олександр Орлов. 24 вересня її почали розглядати у Другому апеляційному адміністративному суді.

«Є мешканці, які не можуть подати документи на державну програму «єВідновлення», бо будинок визначений під знесення. Представники місцевої влади навіть не знають точно, скільки людей там проживає», — коментує Євгеній Баштинський.

Він каже, що демонтаж позбавить житла частину мешканців, які зареєстровані у будинку і давно живуть, але не мають права власності.

У будинку на вулиці Метробудівників, 8 Євгеній Баштинський проживав з 1988 року і до початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Іншого житла у чоловіка немає. Нині він з дружиною та двома доньками орендують квартиру. За словами позивача, після смерті матері він не встиг вступити у права власності. Останній раз документи на спадщину подавали 18 жовтня 2024 року, оскільки брат Євгена загинув на фронті. Сам позивач у цей час теж перебував у війську. В оформленні спадщини чоловіку відмовили, посилаючись на те, що за рішенням Харківської міської ради будинок мають знести.

Кого залучати до справи

На засіданні 24 вересня апеляційний суд розглядав клопотання адвоката позивача Олександра Орлова про залучення третіх осіб — усіх зареєстрованих мешканців і власників квартир.

«Ця справа стосується практично всіх мешканців. Якщо цей будинок буде відновлено, то права зазначених третіх осіб порушуватись практично не будуть, вони як проживали у цьому будинку, так і будуть проживати. Якщо буде прийняте відповідне рішення про знесення зазначеного будинку, то, наскільки мені відомо, тільки власник отримає житловий сертифікат, за який він зможе придбати відповідне житло. А мешканець, який зареєстрований у цьому будинку й отримав ордер ще за часів СРСР, буде позбавлений цього права і по суті стане безхатьком», — каже Орлов.

Він наполягає, щоб суд витребував інформацію про всіх зареєстрованих людей, адже рішення впливатиме на їхні права.

Позиція міськради

Ольга Бабак, начальниця відділу з питань земельних відносин Юридичного департаменту Харківської міськради, виступила проти задоволення клопотання. За її словами, у будинку 126 квартир, дві з них комунальні, в яких живуть позивач і третя особа у справі, решта — приватна власність.

«До департаменту житлово-комунального господарства вже надійшло 127 заяв від співвласників про отримання компенсації за пошкоджене майно, 97 людей отримали житлові сертифікати. Вони вже реалізували своє право на нове житло. Факт реєстрації у квартирах не впливає на майнові права осіб», — заявила вона.

За словами Бабак, позивач не подавав офіційних запитів до міськради, щоб отримати актуальну інформацію про власників і мешканців. Орлов відповів, що має підтвердження з Департаменту реєстрації: дані можуть надати лише на ухвалу суду.

Голоси мешканців

Третьою особою у справі виступає мешканка будинку Ольга Малиш. За її словами, мешканці близько 20 квартир не погоджуються з рішенням про знесення.

«Багато хто хоче залишитися у своєму будинку і не використовувати житловий сертифікат. Сьогодні ми домоглися, щоб клопотання про залучення мешканців до справи було розглянуте», — розповіла Малиш.

До суду прийшли мешканці будинку, які підтримують відновлення житла.

Що вирішив суд

Головуючий суддя Армен Бегунц надав стороні позивача час, щоб уточнити список можливих третіх осіб та витребувати офіційні дані про власників і зареєстрованих мешканців.

Суд запропонував стороні позивача звернутися до відповідачів (це виконком Харківської міськради, Харківська ОВА) для отримання доказів, подати адвокатський запит.

Представниця Харківської ОВА заперечувала проти відтермінування.

Суддя оголосив перерву до 22 жовтня. Тоді суд має розглянути уточнене клопотання й визначитися, кого залучати до справи.

Думка експертки

Що робити, коли мешканці не приватизували житло, а його пошкодило під час війни, «МедіаПорт» розпитав експертку з правового захисту HLP прав громадян Громадської організації «Південна стратегія розвитку» Ольгу Клешню. Вона звертала увагу на цю проблему у колонці на «Економічній правді».

Проблема, коли мешканці не приватизували житло, а його пошкодило під час війни — це поширена ситуація в Україні? Чи звертались до вас люди з такими питаннями?

Думаю, що так. Але можу відповідати щодо тих регіонів, в яких ми мали відповідні звернення. Це переважно Харківська, Донецька та Миколаївська області. В Харківській області і безпосередньо місті Харків з цією проблемою зверталися мешканці гуртожитків, що були серйозно пошкоджені внаслідок агресії російської федерації проти України. 

З одного гуртожитку мешканців відселила міська влада. Проблема щодо неможливості приватизації розглядалася у звʼязку з тим, що більшість мешканців залишили своє житло на початку повномасштабного вторгнення та переїхали до інших безпечних місць, а ті, що залишилися, стикнулися з проблемою, що ці гуртожитки перебували у відомстві Академії наук.  

Також були й інші поодинокі звернення. 

Що ви можете порадити у такій ситуації? Чи є вже напрацювання, коли люди добились компенсації, не маючи права власності? Якщо невідомі такі випадки, то чи вважаєте, що треба звертатися до суду і добиватися?

В цій ситуації моя найголовніша порада — це діяти і звертатися за приватизацією в усіх випадках, де це можливо. Якщо немає перешкод з боку відомств, установ, органів влади, у компетенції яких перебуває це питання. Оскільки це право залишається чинним і актуальним і під час воєнного стану. 

Але ж, ми розуміємо, в Україні наразі ситуація складається таким чином, що значна частина із тих людей, хто не здійснив приватизації і чиє житло було пошкоджене або знищене внаслідок агресії російської федерації проти України, опинився сам на сам з питанням, як відремонтувати житло, куди переселитися.

Отримати компенсації на ремонт або купівлю нового житла за державною програмою «єВідновлення» можуть тільки власники житла. А відтак, питаннями ремонту, в тому числі капітального, багатоквартирних будинків займаються органи місцевого самоврядування або органи державної влади, залежно від підпорядкування цього житлового фонду і форми власності, до якого ці будинки належать. 

І це є мегапроблема, тому що під час воєнного стану, як ми знаємо, фінансування має пріоритет — на військові потреби. Багато будинків стоять в черзі на капітальний ремонт, якщо така можливість визначена відповідними комісіями. 

Водночас існує інша проблема — це ті будинки, які не підлягають капітальному ремонту і приймається щодо них рішення про знесення. Як бути в такому випадку мешканцям приватизованих і неприватизованих квартир? Ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. 

А, отже, існує механізм, за якого якщо будинок, в якому розміщені такі житлові приміщення, підлягає знесенню або будинок (приміщення) загрожує обвалом,  користувачі житлових приміщень підлягають виселенню з наданням іншого упорядкованого приміщення. Власники мають отримувати компенсацію вартості свого житла у вигляді коштів або варіантів отримання у власність іншого рівнозначного житлового приміщення за їх згодою. Такі питання мають бути розглянуті й вирішені під час прийняття рішення про знесення будинку та відселення мешканців користувачів і власників такого будинку. 

Будинок на вулиці Метробудівників, 8 у жовтні 2024 року потрапив у рішення виконкому про демонтаж

Щодо питання звернення до суду, безумовно, кожна людина в нашій країні має право звертатися до суду для захисту своїх прав, якщо вважає, що її права порушені, не визнаються. Головне — це обрати вірний спосіб захисту і вжити всіх дієвих механізмів для досудового врегулювання спору, якщо така можливість існує. Оскільки процес захисту своїх прав в суді може бути надто довгим, складним і фінансово обтяжливим для фізичних осіб. 

Повертаючись до теми статті, яка була підготовлена та опублікована, щодо можливостей отримання компенсації особам, які не є власниками житлових приміщень, у яких вони мешкали до моменту їх пошкодження або знищення, то наразі треба відзначити, що так і не відкрилася категорія А3.3 [міжнародного] Реєстру збитків для України, якої так очікували ще в грудні 2024 року. Ця категорія для звернення з заявами має назву: «Втрата житла або місця проживання». Форма заяв та правила для подачі були прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією російською федерацією проти України на 4-му засіданні 6 вересня 2024 року. Та затверджено Конференцією учасників 6 листопада 2024 року. Але ця форма так і залишається не відкритою.  

Що дало б відкриття? Можливість звернення не власників житла до Реєстру збитків для України щодо отримання міжнародних репарацій. Але, звичайно, що суми репарацій будуть значно відрізнятися від тих сум, що будуть визначатися для власників житлових приміщень, які були пошкоджені або зруйновані за тих же обставин. 

  • 10 вересня уряд схвалив шість нових категорій до міжнародного Реєстру збитків, серед яких і А3.3 «Втрата житла або місця проживання». Коли можна буде подавати заяви через «Дію», повідомлять додатково, зазначили у Мінцифри.