MediaPost on-line. Свято Белтайн – початок літа

Незважаючи на похмуру погоду, літо в Харкові… уже настало :). За кельтським календарем, Белтайн – свято початку літа, половина шляху між весняним рівноденням і літнім сонцестоянням, – знаменував настання літа й мав умилостивити богів, щоб вони дарували хорошу погоду й багатий урожай. 10 квітня у Харкові в арт-кафе «Агата» Бетлайн відзначали місцеві фольк-гурти і прихильники цього музичного напрямку.

Назва свята Белтайн перекладається з кельтської як «вогонь бога світла – Бела (Белінуса)» чи просто «яскравий вогонь». Під час святкувань у селищах Англії та Ірландії встановлювалися травневі жердини – уособлення чоловічого начала, або Світового Древа. За традицією, вони робилися зі стовбурів берези (в Ірландії – ялини), обчищених від гілок. До верхівок прив’язувалися кольорові стрічки, і люди танцювали довкола жердини, тримаючись за них. Це символізувало переміщення між Землею і Небом енергії, яка примушує рости все суще.

Також влаштовувалися народні гуляння, турніри стрільби з лука і танці з мечами. Вважалося, що якщо під ранок дівчина умиє своє личко в травневій росі, вона цілий рік берегтиме її юну красу. Цього дня молоді люди ходили в ліс і збирали квіти. Потім вони розгулювали по вулицях з піснями і стукали до дверей будинків, де їх обдаровували пивом або вершками, тому що вважалося поганим знаком, якщо цього дня до домівки потрапить квітка. Ще цього дня стрибали через багаття для успіху й очищення.

Цікавим є звичай вибирати Королеву Травня. Вона була єдиною, хто міг носити зелений одяг на честь дружби людей з феями й ельфами. А серед хлопців вибирали Травневого короля, який надягав зелену зброю і очолював битву проти зими.

Оскільки Белтайн – це свято любові, то саме в цей час було прийнято виказувати свої симпатії і займатися коханням. Белтайн і подальші дні і ночі – цей час любовних ігор. За звичаєм, великі групи молоді йшли вночі до лісу, повертаючись на ранок з оберемком квітів і гілок берези (символ любові). Охочі могли укласти між собою шлюб, який тривав усього одне літо (з 1644 року такі шлюби заборонені).

Утім, харківські святкування відбувались значно стриманіше :).

Ініціатива проведення Betlane Fest’а у Харкові належала музикантам відомої харківської групи «Spiritual Seasons», що грає ірланський і скандинавський фольк-рок. Підтримали ідею й інші місцеві гурти – «Ательє Драбина», «Raskardaš Orkestar» та «Stolen Coast». Завдяки цим колективами фанати фолька протягом вечора мали змогу слухати українську, ірландську, шотландську, американську, бретонську, германську, шведську, норвезьку, фінську, угорську, боснійську, чеську, польську, циганську, єврейську, сербську (і це ще не повний перелік!) музику.

Перші учасники – «Ательє Драбина» – задали тон всьому вечору, надихнувши присутніх своїм оптимізмом і енергійністю. Репертуар групи досить строкатий – фольк-музика Ірландії і Шотландії, американські народні пісні (кантрі і блюграс). Символічною є назва гурту: ательє – тому що, крім музики, вони займаються живописом, колекціонуванням та реконструкцією українського старовинного одягу та музичних інструментів, а драбина – це постійний рух: то до скарбів у глибині віків, то знов до студії, до сцени, до людей. Особисто для мене відкриттям стало виконання гуртом українських кантів і псальм, а також обрядових пісень Слобожанщини в кантрі-обробці.

Трохи дали перепочити і помедитувати під звуки кельтсько-скандинавських балад музиканти фольк-бенда «Stolen Coast». Як проект «Stolen Coast» існують уже 2 роки, як група – удвічі менше. На початку діяльності засновники колективу збиралися грати лише традиційні фольклорні композиції, проте пізніше стало зрозумілим, що додавання авторських композицій, написаних учасниками групи і відповідних стилю, не зашкодить концепції команди.

Запальні цигансько-єврейсько-балканські ритми звучали зі сцени під час виступу «Raskardaš Orkestar» – харківського бенд-угруповання, основне заняття якого – тинятись по місту в хорошую погоду з паралельним виконанням народних пісень різними мовами (ідиш, циганська, ладино, польська, угорська та інші). Здаю явки: випадково зустріти музикантів «Raskardaš»’у можна кожну неділю, о третій дня, під старою вербою за площею Свободи J. На фестивалі посилювати загальний розкардаш колективу допомагала співачка Єва Іллєш, котра виконала соло печальну угорську баладу «Csillagok, csillagok…» і веселий дует із солістом «Raskardaš»’уa Юреком Якубовим.

Завершували концерт «Spiritual Seasons» – гурт, стиль якого початково можна було визначити як британський готичний рок. Пізніше в репертуарі з’явились ірландські народні пісні, середньовічні мелодії, фінські народні пісні і скандинавські бойові піснеспіви. При цьому частину творів «Spiritual Seasons» самостійно перекладають російською (авторка літературних перекладів ірландських пісень – Лідія Смирнова). Колектив активно гастролює містами України, «несучи в маси» не тільки вокальне, але й хореографічне мистецтво. На жаль, у максимально заповненій глядачами «Агаті» місця для традиційних ірландських танців на цей раз не стало, проте було головне – відповідний святу настання нового літа настрійJ.

І учасники, і присутні одностайні – традицію подібних фестивалів треба продовжувати, а масштаби – розширяти.

Автор: Тетяна Трофименко