Мандрівний DocudaysUA: у Харкові показали фільм-номінант на «Оскар» про санаторій «Куяльник» Відео
У Харкові 24 жовтня стартував Мандрівний DocudaysUA. 25 та 26 жовтня харків’ян запрошують на покази фільмів, обговорення та майстер-класи.
Мандрівний DocudaysUA у Харкові відкрили показом фільму «Санаторій» — знятої під час повномасштабної війни документальної стрічки ірландського режисера-документаліста Гара О’Рурка про одеський санаторій «Куяльник».
Збудований за радянських часів готель і медзаклад, з часом та війною втратив популярність, проте щоліта сюди з’їжджаються українці, «яких приваблюють радянські методи оздоровлення та можливість відпочити на солоному озері», йдеться в описі фільму:
«Утім, найбільшою принадою є загадкова чорна грязь, що, як кажуть, лікує безпліддя, фізичні порушення й інші недуги. Фільм «Санаторій» переносить нас у літо в цьому незвичному місці і демонструє щоденну працю персоналу, що невтомно дбає про здоров’я, комфорт і дозвілля відвідувачів — попри близькість війни».
Героями фільму стали колоритні працівники курорту й відпочивальники — люди старшого віку, мати із дорослим сином, який шукає дружину, жінка, яка планує вагітність, поранений військовий, а також вдова полеглого захисника.
Дебютний повнометражний фільм О’Рурка «Санаторій» висунутий на премію «Оскар» у 2026 році в категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм». У своїх інтерв’ю ірландський режисер стверджує, що знімав фільм передусім про дух, стійкість і життєву силу українців.
Як обговорювали стрічку в Харкові
Показ фільму «Санаторій» в Харкові зібрав кількадесят людей у безпечному просторі Art Area ДК. В обговоренні фільму взяли участь військові. Думки глядачів розділилися — комусь стрічка здалася просякнутою ностальгією за радянським часом, із викривленими посилами щодо війни, хтось — отримав позитивні враження та упізнав людей з власного оточення.
«Якщо говорити про кінематографічну складову, він досконало зроблений, чудова операторська робота, робота з кольором. Але якщо ми говоримо про кіно, документальне, ігрове, яке зараз знімається в Україні, то виникає — в мене, принаймні — одне питання, як там показана тема війни? Наскільки вона коректно й адекватно показана? Тим паче якщо знімає західний режисер, очевидно, що це буде дивитися західна аудиторія, що за меседжі він хоче передати західній аудиторії цим фільмом, який, очевидно, задуманий як певна метафора сучасного українського суспільства під час війни», — зауважив Дмитро Петренко, завідувач кафедри теорії культури і філософії науки Харківського національного університету ім. Каразіна.
«Ми сиділи поруч з військовими, і один із з них те саме сказав: які меседжі отримає західний глядач? Що війна йде не 10 років, що переслідують російську літературу, і що війна у цьому фільмі майже не відчувається», — поділився модератор, журналіст Володимир Носков.
«Я дуже боявся, що це буде черговий фільм якогось чудового західного гуманіста, який хоче розібратися, але в якого вже є певна програма. І всі конкретні речі — а війна це конкретна річ, є агресор — росія, яка атакує нашу країну, наша країна захищається, це захисна війна — і цей меседж, наскільки він може бути показаний в фільмі. Коли я дивився першу половину фільму, я цього меседжу взагалі не бачив, а війна була представлена як щось таке далеке і абстрактне», — відзначив Дмитро Петренко.
Тональність фільму змінюється після чергової російської атаки по Одесі, яку постояльці «Куяльника» були вимушені перечекати в укритті.
«Ця лінія підсилюється, вона представлена», — підсумував спікер.
Вікенд з документалками
Покази інших фільмів та дискусії в межах Мандрівного DocudaysUA продовжаться 25 та 26 жовтня.
«Це фестивальний формат, тобто цих фільмів ще немає у відкритому доступі. Це фільми, які вийшли нещодавно та подорожують різними фестивалями світу. Важливо для Харкова, що можна побачити ці фільми. Сьогоднішнє кіно було більш розважальне. Інші стрічки в нашій програмі — через них більше переживаєш, проживаєш і рефлексуєш. І для Харкова, мені здається, це важливо в плані того, що харків’яни переживають дуже багато травматичного досвіду, негативні емоції психологічно. Це важко. І наші фільми дозволяють трошки розвантажитися, навіть більше не фільми, а саме обговорення, які постійно проходять з експертами після перегляду», — коментує регіональна координаторка фестивалю Ольга Солопанова.
Деякі фільми періодично відкривають для перегляду на платформі DocuSpace.
«Вони зазвичай відкриваються на певний термін. За цим треба слідкувати. Там постійно виходить оновлення, що можна подивитися конкретно зараз», — пояснила Ольга Солопанова.