“Маємо те, що маємо”: о власть предержащих – от власть имущих

Книга “Маємо те, що маємо” – первый мемуарный опыт первого президента Украины. Злые киевские языки утверждают, что писал ее не сам Леонид Кравчук, а журналист газеты «Зеркало недели» Сергей Рахманин. Газеты, которая отличается не только нелюбовью к президенту действующему, но и к партии эсдеков объединенных, фракцию которых в парламенте сейчас возглавляет Кравчук. Свой первый мемуарный опыт Леонид Макарович сегодня представлял в Харькове.

Книжка хорошая. С яркой обложкой и фотографиями. Написанная о власти тем, кто у власти находился. Львиная доля труда Леонида Макаровича посвящена Леониду Даниловичу. Отзывы о нынешнем президенте президента предыдущего – далеко не лестные. Автор утверждает, что критикует президента для того, чтоб президенты привыкали к тому, что их должны критиковать.
“Леонід Данилович… – суперечлива людина… Він – вельми характерний для нашої політики приклад поєднання старого з новим. Я вже зазначав, що вишкіл військово-промислового комплексу постійно давався взнаки. Радянський стиль керівництва, радянські методи управління – ці залишки минулого йому, на жаль, притаманні…” Якщо він (Кучма) виголосив, що його приведуть до присяги у палаці “Україна”, – саме так і має бути. Нехай хоч землетрус станеться. Аналогічний випадок – проведення всеукраїнського референдуму у квітні 2000 року. Я неодноразово доводив Леоніду Даниловичу, що цей крок недоцільний. Апелював до Конституції. До здорового глузду. Все даремно”.
Леонід Кравчук, “Маємо те, що маємо”.
Это одна из самых мягких характеристик Кучмы, которые встречаются на страницах мемуаров. Кравчук уверяет, что написал правду о том, как Кучма пришел к власти. Но несмотря на это, Леонид Макарович старается уважать выбор народа. О шагах Кучмы-президента Кравчук пишет довольно остро. Но постоянно оговаривается – мол, Кучма может многого не знать.
Леонид Кравчук, первый президент Украины: Президент знає дуже багато, але всього він не може знати. Інформація може бути дозованою. Інформація може бути недопущенною до президента – в його апараті 700 чоловік, і вони вирішують, що доповісти Президенту. Вважається це кращим нормативом поведінки. Мовляв, чого Президента навантажувати, або чого йому подавати таку інформацію, яка може його привести у стан невдоволення.
Книгою Кравчук доволен. Но утверждает, что если б ему предложили вступить в союз писателей – непременно отказался бы.
Леонид Кравчук, первый президент Украины: Я професійний політик. А письменник я непрофесійний.
Тем не менее, у непрофессионального писателя Кравчука большие творческие планы. По его словам, у него есть огромный материал для еще одной книги – «Маємо те, на що заслуговуємо». Леонид Макарович обещает, что второй его труд появится через два-три года.