Люстрация. Законопроект
Люстрация — не то чтобы новое слово, но уж точно совсем новое дело для Украины. Несколько европейских и ныне европейских, а до того постсоветских стран прошли через подобную процедуру, почти все — довольно болезненно.
Сегодня в Украине гипотетическая поддержка «очищения рядов» как будто бы есть и сверху, и сверху. Это если теоретически и в общем. Похоже, теперь пришло время уточнить понятия и перевести дискуссию в конкретное русло категорий и критериев.
Глава Люстрационного комитета Егор Соболев выложил на своей странице в Facebook законопроект «О люстрации», который вместе с комитетом подготовили волонтёры-юристы. «Я уже вижу, что под действие закона попадает много нынешних топ-чиновников, включая и.о. президента», — написал Соболев. Можно обсуждать — и есть куда слать идеи и предложения.
Егор Соболев:
«І ось нарешті — закон про люстрацію не лише Януковича з його силовиками; не лише суддів, які тероризували Майдан; а й всієї державної машини. Яка, як вже видно, нікуди не поїде, якщо ми її не очистимо.
Ми пропонуємо люструвати:
— усіх вихідців з радянсько-комсомольсько-гебістської системи включно з випускниками шкіл КДБ;
— усіх керівників державних органів влади за час президентства Януковича включно з головами райдерджадміністрацій та судів;
— усіх притягнутих до відповідальності за корупцію.Низький уклін волонтерам-правникам, які знайшли не лише час (і по ночах теж), але й сили переступити через професійне его і спільно працювати в команді. Тетяно Козаченко, Валентино Теличенко, Євгене Шевченко та Євгене Жеребецький — низький уклін вам, і разом з вами усім, хто працював над законами.
Звісно, друзі, це лише проект в першій редакції.
Тепер нам треба:
— зробити єдиний спільний закон про люстрацію з авторами інших варіантів;
— пояснити громадянам, як можна провести очищення держави і чому без цього не обійтися (особливо на Сході та Півдні);
— провести його через парламент. (Я вже бачу, що під дію закону потрапляє багато нинішніх топ-посадовців включно з в.о. президента.)Пропозиції та зауваження до тексту законопроекту робоча група просить надсилати на скриньку [email protected]»
ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про люстрацію в Україні»
(проект)
Закон визначає правові та організаційні засади проведення процедури люстрації осіб, визначених цим Законом, з метою утвердження в суспільстві верховенства права, законності, підвищення ефективності боротьби з корупцією.
Метою цього закону, у відповідності до міжнародних стандартів, враховуючи норми міжнародного права, є попередження злочинів, спрямованих проти держави, її конституційного устрою, людяності, становлення верховенства права, відновлення довіри населення до інститутів влади.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює правовідносини, пов’язані із проведенням люстрації в Україні.
Сферою та територією дії цього закону є територія України в межах визначеного державного кордону.
Інші законодавчі акти України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Стаття 2. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
люстрація — тимчасове обмеження права перебувати на посадах, бути обраними або призначеними на посади, визначені статтею 4 цього Закону, особам, що відповідають люстраційним критеріям.
люстраційні критерії — сукупність підстав, які визначають тимчасове обмеження права осіб на перебування на посаді, на право бути обраними або призначеними на посади, визначені статтею 4 цього Закону.
люстрована особа — особа, яка в порядку, визначеному цим Законом, тимчасово обмежена в праві обіймати визначені статтею 4 цього Закону посади.
Державний люстраційний реєстр України — державний реєстр осіб, в якому міститься інформація про люстрацію.
орган люстрації — орган державної влади зі спеціальним статусом, уповноважений на проведення люстрації відповідно до цього Закону.
Стаття 3. Об’єкти люстрації
Об’єктами люстрації є органи державної влади, в яких створені посади, які є суб’єктами люстрації згідно статті 4 цього Закону, юридичні особи, керівники та члени наглядових органів яких призначаються Президентом України, та/або Верховною радою України, та/або Кабінетом Міністрів України, навчальні заклади вищої освіти державної та комунальної форм власності; та інші об’єкти люстрації відповідно до вказаних у статті 4 цього Закону суб’єктів люстрації.
Під об’єктами люстрації також розуміються всі правонаступники об’єктів люстрації та об’єкти, правонаступниками яких вони є.
Стаття 4. Суб’єкти люстрації
Суб’єктами люстрації є:
1) Голова Адміністрації Президента України, державні службовці Адміністрації Президента України та її допоміжних служб, радники Президента України;
2) Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри України, їх заступники, державні службовці Апарату Прем’єр-міністра України, службові особи секретаріату Кабінету Міністрів України;
3) Голова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, перший заступник та заступники Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, міністри Автономної Республіки Крим, їх заступники, голови республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, керівники всіх органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
4) судді Конституційного Суду України, судді загальної юрисдикції всіх рівнів;
5) голова, заступник голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції України, а також інші члени Вищої ради юстиції України;
6) голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
7) голова, заступники Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України;
8) голова Національної асоціації адвокатів України, його заступники, голова Ради адвокатів України, його заступники, голови регіональних Рад адвокатів;
9) члени Центральної виборчої комісії України та виборчих комісій всіх рівнів, керівники департаментів і управлінь та їх заступники;
10) члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
11) голова та його заступники колегіальних органів державної влади;
12) голова Національного банку України, його заступники, члени Ради Національного банку України, члени Правління Національного банку України;
13) Секретар національної безпеки і оборони України та його заступники, члени Ради національної безпеки і оборони України;
14) голова Рахункової палати України та його заступники, секретар Рахункової палати України;
15) уповноважений Верховної Ради України з прав людини, керівник його апарату та його заступники, представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
16) керівники центральних органів виконавчої влади, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України всіх рівнів, та їх заступники;
17) державні службовці, які займають посади в центральних органах виконавчої влади, центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України всіх рівнів на рівні першої та другої категорії державних службовців відповідно до законодавства;
18) голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та їх заступники, керівники департаментів та управлінь місцевих державних адміністрацій всіх рівнів;
19) посадові особи органів місцевого самоврядування;
20) державні службовці органів прокуратури всіх рівнів (старші прокурори, прокурори, старші слідчі та слідчі прокуратури, старші слідчі та слідчі в особливо важливих справах усіх рівнів тощо);
21) співробітники Служби безпеки України всіх рівнів (Голова Служби безпеки України, його заступники, працівники Апарату Голови Служби безпеки України, керівники обласних управлінь Служби безпеки України, їх міжрайонних, районних та міських підрозділів, органів військової контррозвідки, військових формувань та їх заступники, керівник та три заступники керівника Антитерористичного центру, військовослужбовці строкової служби, які несуть службу на рівні центрального управління Служби безпеки України, слідчі Служби безпеки України тощо);
22) державні службовці органів внутрішніх справ всіх рівнів (на посадах середнього, старшого та вищого начальницького складу першого та чергового присвоєння за результатами атестації тощо);
23) громадяни, що проходять військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях в добровільному порядку або за призовом (на посадах офіцерського складу (молодшого, старшого, вищого));
24) керівники (ректор, президент тощо), заступники керівника (перший проректор, проректор, перший віце-президент, віце-президент), декани, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом, керівники філіалу, заступники керівника філіалу (діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом), керівники вищого навчального закладу післядипломної освіти, що акредитований за III або IV рівнем, його заступники (діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом), директори, завідувачі, начальники вищого навчального закладу I та II рівня акредитації;
25) керівники та члени наглядових органів юридичних осіб, які призначаються Президентом України, та/або Верховною радою України, та/або Кабінетом Міністрів України
Стаття 5. Люстраційні критерії
На посадах, передбачених статтею 4 цього Закону, тимчасово обмежується право перебувати, бути призначеними або обраними:
1) особам, які в будь-який період до 24 серпня 1991 року (та на час проголошення незалежності України) були: співробітниками КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік СРСР; керівниками, заступниками керівників обласних, міських та районних комітетів КПРС, КПУ та інших союзних республік СРСР, ЦК КПРС, КПУ та інших союзних республік СРСР, обласних, міських та районних комітетів ЛКСМ та ЦК ЛКСМУ та інших союзних республік СРСР; рахувалися студентами вищого навчального закладу ім. Фелікса Дзержинського при Раді міністрів СРСР, вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ СРСР, Вищої політичної, партійної школи СРСР, УРСР або науковим аспірантом, або студентом чи учасником курсів у спеціальних партійних, політичних школах, або курсах і школах ФСБ, КГБ, КПРС на теренах СРСР та СНД;
2) суддям всіх рівнів у разі прийняття ними одноособово або у складі колегії суддів наступних рішень:
а) про обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні у будь-який період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року;
б) у справах, пов’язаних з проведенням виборів до Верховної Ради України сьомого скликання, щодо судових рішень про скасування їх результатів або позбавлення статусу народного депутата України особи, яка була обрана народним депутатом до Верховної Ради сьомого скликання.
в) про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, винесення обвинувальних вироків, рішень судів апеляційної та касаційної інстанції про перегляд обвинувальних вироків, наслідком яких не було їх скасування, щодо осіб, які визнані політичними в’язнями;
г) про надання дозволу на проведення слідчих (розшукованих) дій та негласних слідчих (розшукуваних) дій (зокрема затримання), обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, винесення обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року;
ґ) про накладення адміністративних стягнень на підставі статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року та про залишення вказаних рішень без змін судом апеляційної інстанції;
д) про накладення адміністративних стягнень у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу, що мали місце в період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року на території міста Києва та Київської області та про залишення вказаних рішень без змін судом апеляційної інстанції. Це право не застосовується якщо буде доведено, що таке притягнення до адміністративної відповідальності не було пов’язано з масовими акціями протесту в період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року;
е) щодо яких рішенням Європейського суду з прав людини встановлено порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
3) особам, які в будь-який період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року займали посади:
а) Президента України, Голови Адміністрації Президента України, Першого заступника Голови Адміністрації Президента України, заступника Голови Адміністрації Президента України, радника Президента України;
б) Прем’єр-міністра України, інших членів Кабінету Міністрів України;
в) Голови Верховної Ради України, його Першого заступника, заступника, Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, його заступника;
г) Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, першого заступника, заступника, міністрів Автономної Республіки Крим, їх заступників;
ґ) судді Конституційного Суду України, голови та їх заступники судів загальної юрисдикції всіх рівнів;
д) члена Вищої ради юстиції України;
е) члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
ж) голови Центральної виборчої комісії України, голови виборчих комісій всіх рівнів;
з) члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
и) голови Національного банку України, його заступника, члена Ради Національного банку України, члена Правління Національного банку України;
і) секретаря Ради національної безпеки і оборони України, його заступника, члена Ради національної безпеки і оборони України;
ї) голови Рахункової палати України;
к) Генерального прокурора України, Першого заступника та заступників Генерального прокурора України, прокурора області, його заступника, прокурора району, його заступника, міжрайонного прокурора, його заступника, прокурора міста Києва, його заступника, прокурора міста Севастополя, його заступника;
л) начальника управління територіального підрозділу Міністерства внутрішніх справ України будь-якого рівня, його заступника;
м) Голови Служби безпеки України, його заступника, керівника територіального підрозділу Служби безпеки України будь-якого рівня, їх заступника, керівника військової контррозвідки, керівника Антитерористичного центру;
н) Начальника Генерального штабу Збройних сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних сил України, Командувача Повітряних Сил Збройних сил України, Командувача Військово-Морських Сил Збройних сил України;
о) керівника центральних органів виконавчої влади, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України всіх рівнів та їх заступники;
п) голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та їх заступники;
4) особам, які були членами політичної партії або організації, забороненої у встановленому законом порядку;
5) працівникам правоохоронних органів, які відповідно до протоколів брали участь у затриманні, складанні рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів тощо щодо учасників масових акцій протесту у будь-який період з 29 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року включно та проти осіб, які визнані політичними в’язнями;
6) слідчим органам досудового розслідування, дізнавчим, оперативним працівникам, інспекторам, які проводили слідчі та оперативні дії щодо учасників масовий акцій протесту у будь-який період з 29 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та проти осіб, визнаних політичними в’язнями;
7) працівникам органів прокуратури, які здійснювали процесуальне керівництво, вносили подання, погодження, підтримували клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримували державне обвинувачення у суді щодо учасників масовий акцій протесту у будь-який період з 29 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та проти осіб, визнаних політичними в’язнями згідно Закону;
8) особам, що одночасно з громадянством України мають громадянство іншої держави;
9) особам, що притягувались до відповідальності за корупційні правопорушення.
РОЗДІЛ ІІ
СИСТЕМА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ЛЮСТРАЦІЇ
Стаття 6. Система органів люстрації
Систему органів люстрації складають Державна люстраційна комісія України та підпорядковані їй регіональні люстраційні комісії: Люстраційна комісія Автономної Республіки Крим, люстраційні комісії областей, люстраційні комісії у місті Києві та місті Севастополі.
Стаття 7. Статус органів люстрації
Органи люстрації є державними органами зі спеціальним статусом, визначеним цим Законом, і підзвітні Верховній Раді України.
Органи люстрації здійснюють свою діяльність на постійній основі, самостійно, незалежно від будь-яких інших органів державної влади, підприємств, установ, організації, інших осіб.
Державна люстраційна комісія є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, відповідні бланки.
Регіональні люстраційні комісії є підрозділами Державної люстраційної комісії, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, відповідні бланки.
Стаття 8. Склад органів люстрації
До складу Державної люстраційної комісії України входять голова, заступник голови, секретар та члени Державної люстраційної комісії України. Кількісний склад Державної люстраційної комісії України становить пяднадцять осіб, п’ять з яких повинні мати вищу юридичну освіту.
До складу регіональних люстраційних комісій входить голова, заступник голови, секретар та члени регіональної люстраційної комісії. Кількісний склад регіональної люстраційної комісії становить сім осіб, три з яких повинні мати вищу юридичну освіту.
Головою, заступниками голови, секретарем, членами органів люстрації може бути громадянин України, який на день призначення досяг двадцяти п’яти років, має право голосу, проживає в Україні не менше десяти останніх років, володіє державною мовою, має вищу освіту, склав присягу на призначення в орган люстрації та не має обмежень встановлених цим Законом.
Для здійснення своєї діяльності кожний орган люстрації має апарат, структуру і штатний розпис. Апарат, структуру і штатний розпис регіональних люстраційних комісій затверджує Державна люстраційна комісія України за поданням голови Державної люстраційної комісії України в межах бюджетних коштів, передбачених на утримання органів люстрації.
Стаття 9. Порядок формування органів люстрації.
Верховна Рада України призначає на посаду та звільняє з посади голову Державної люстраційної комісії України.
Членів Державної люстраційної комісії України призначає та звільняє з посад Верховна Рада України за поданням голови Державної люстраційної комісії України.
Заступника голови та секретаря Державної люстраційної комісії України обирають члени Державної люстраційної комісії України зі свого складу.
Верховна Рада України має право відхилити кандидатуру на посаду голови та членів Державної люстраційної комісії України лише у випадку їх невідповідності вимогам встановленим цим Законом.
Державна люстраційна комісія України призначає на посаду та звільняє з посад голів, заступників голів, секретарів та членів регіональних люстраційних комісій.
Подання кандидатів в члени регіональних люстраційних комісій та на посади голів регіональних люстраційний комісій, їх заступників, секретарів вносяться до Державної люстраційної комісії України громадськими організаціями у кількості не більше двох осіб від однієї громадської організації.
Державна люстраційна комісія України, перевіряє на відповідність люстраційним критеріям осіб, вказаних у поданнях, протягом 30 днів з моменту внесення подання. Державна люстраційна комісія України приймає рішення про призначення голови, заступника голови, секретаря та членів регіональної люстраційної комісії.
Рішення про призначення та звільнення з посад голів, заступників голів, секретарів та членів регіональної люстраційної комісії приймається простою більшістю від складу Державної люстраційної комісії України присутнього на засіданні.
Регіональні люстраційні комісії формуються протягом трьох місяців з дня формування Державної люстраційної комісії України.
Стаття 10. Обмеження для членів органів люстрації
Не можуть бути призначені на посаду голови, заступника, секретаря та члена органу люстрації особи, які:
1) визнані у встановленому законом порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
2) перебували на державній службі протягом 5 останніх років;
3) особи, що були засуджені і відносно яких не знята (погашена) судимість у встановленому законом порядку;
4) особи, що були засуджені за умисні особливо тяжкі, тяжкі та середньої тяжкості злочини незалежно від зняття (погашення) судимості;
5) притягувались до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;
6) є членами будь-яких партій;
7) у разі призначення будуть безпосередньо підпорядковані особам, які є їхніми близькими родичами;
8) не можуть виконувати повноваження за станом здоров’я;
9) підлягають люстрації відповідно до цього Закону.
Голови, заступники, секретар та члени органів люстрації є державними службовцями, на них розповсюджуються обмеження, передбачені Законом України «Про державну службу».
Члени органу люстрації не мають права займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо або через посередників чи підставних осіб, а також займатися іншою оплачуваною діяльністю (крім наукової, викладацької та творчої роботи).
Строк повноважень голів, заступників, секретарів та членів органів люстрації складає п’ять років, вони не мають права перебувати на державній службі протягом п’ять наступних років після звільнення з органу люстрації.
Стаття 11. Присяга члена органу люстрації
Голова Державної люстраційної комісії України перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту:
«Я (прізвище, ім’я та по батькові), урочисто присягаю Українському народу при здійсненні своїх повноважень у (назва органу люстрації) додержуватися Конституції України та законів України, чесно і сумлінно виконувати покладені на мене обов’язки, бути об’єктивним, неупередженим та справедливим у вирішенні питань, що належать до повноважень органів люстрації, та бути вірним Присязі та Українському народу».
Заступник голови, секретар, члени Державної люстраційної комісії України, голови, заступники голови, секретарі, члени регіональних люстраційних комісій, складають присягу на засіданні Державної люстраційної комісії України.
Голови, заступники голови, секретарі, члени органів люстрації, ставлять свій підпис під текстом присяги.
Державна люстраційна комісія України, регіональні люстраційні комісії є повноважними з моменту призначення на посаду та складення присяги не менше двох третин їх складу.
Одночасно із складанням присяги член органу люстрації отримує допуск до державної таємниці і не потребує додаткової перевірки у відповідності до Закону України «Про державну таємницю».
Стаття 12. Організація діяльності органу люстрації
Орган люстрації є колегіальним органом. Основною формою роботи органу люстрації є засідання, яке скликається головою органу люстрації, або заступником голови.
На вимогу третини складу органу люстрації голова органу люстрації зобов’язаний скликати засідання не пізніше двох днів після отримання такої вимоги.
Засідання органів люстрації є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин складу органу люстрації.
Стаття 13. Повноваження Державної люстраційної комісії України
Державна люстраційна комісія України:
1) приймає рішення про визнання особи люстрованою відповідно до вимог Закону;
2) організовує та здійснює процедуру люстрації щодо осіб, які обіймають або претендують на посади, визначені статтею 4 цього Закону;
3) забезпечує ведення Державного люстраційного реєстру України, забезпечує відкритий, безоплатний, цілодобовий доступ до будь-яких осіб до відомостей внесених до Державного люстраційного реєстру України на офіційному веб-порталі Державної люстраційної комісії України;
4) організовує та контролює роботу регіональних люстраційних комісій;
5) ухвалює Регламент Державної люстраційної комісії України та регіональних органів люстрації;
6) видає у випадках, передбачених Законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань проведення люстрації;
7) щорічно звітує перед Верховною Радою України про роботу Державної люстраційної комісії України та регіональних органів люстрації;
8) звертається до органів державної влади, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, з відповідними вимогами про надання інформації по особам щодо відповідності осіб люстраційним критеріям, встановленим цим Законом;
9) направляє повідомлення (копію рішення, витяг з рішення, витяг з Державного люстраційного реєстру України про визнання особи люстрованою) та вимогу до органів та посадових осіб, що є підставою для звільнення люстрованої особи з посади.
10) звертається до суду з вимогою заборони діяльність політичної партії та/або організації, на виконання статті 37 Конституції України;
11) перевіряти призначення на посади, передбачені статтею 4 цього Закону, на предмет відповідності нормам цього Закону;
12) має доступ до будь-якої інформації та документів органів державної влади, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, з метою проведення процедури люстрації;
13) вносить подання до Вищої Ради юстиції України щодо звільнення судді (суддів) за порушення вимог щодо несумісності відповідно до вимог цього Закону. Встановлення Державною люстраційною комісією України в рішенні порушення вимог щодо несумісності на посаді судді не підлягають додаткового встановлення Вищою радою юстиції України, яка невідкладно вносить подання про звільнення таких суддів, органу що їх призначив.
14) виконує інші повноваження, визначені цим Законом.
Стаття 14. Повноваження регіональних органів люстрації
Регіональні люстраційні комісії:
1) організовує процедуру люстрації щодо осіб, які обіймають або претендують на посади, визначені статтею 4 цього Закону та подають відповідні матеріали на розгляд Державної люстраційної комісії для прийняття відповідних рішень;
2) виконують повноваження передбачені пунктами 8, 9, 11, 12, статті 13 Закону, інші повноваження, визначені цим Законом та Державною люстраційною комісією України.
Стаття 15. Повноваження Голови Державної люстраційної комісії України
Голова Державної люстраційної комісії України на виконання повноважень, визначених цим Законом:
1) веде засідання Державної люстраційної комісії України або доручає вести засідання відповідно до вимог Закону та рішень Державної люстраційної комісії України;
2) підписує рішення, прийняті Державною люстраційною комісією України;
3) представляє Державну люстраційну комісію України перед іншими особами, у відносинах з іншими органами державної влади України, органами влади інших держав та міжнародними організаціями;
4) організовує роботу Державної люстраційної комісії України;
5) забезпечує розробку проекту кошторису органів люстрації на наступний рік;
7) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом.
Стаття 16. Права, гарантії та обов’язки члена органу люстрації
Голови, заступники голів, секретар, члени органів люстрації мають право:
1) безперешкодного доступу до будь яких архівів органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, судів, Збройних Сил України, правоохоронних органів, в тому числі до державної або іншої захищеної законом таємниці.
2) звертатися до органів державної влади, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, з відповідними вимогами про надання інформації по особам щодо відповідності осіб люстраційним критеріям, встановленим цим Законом;
Невиконання законних вимог органу люстрації тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.
Член органу люстрації зобов’язаний:
1) дотримуватися даної ним Присяги;
2) здійснювати розгляд персональних справ осіб щодо їх відповідності люстрацій ним критеріям, встановленим цим Законом, з дотриманням вимог законності, чесності та порядності;
3) забезпечити зберігання люстраційних справ та інших матеріалів з люстрації. У випадках, передбачених Законом, люстраційні справи та інші матеріали з люстрації, видаються на письмову вимогу суду, судді, слідчого, органу дізнання. Особа має право ознайомитись із своєю люстраційною справою у порядку визначеному Державною люстраційною комісією України.
Стаття 17. Фінансування органів люстрації
Видатки на утримання органів люстрації здійснюються безпосередньо з Державного бюджету України. Обсяг цих коштів щорічно встановлюється Верховною Радою України і зазначається у Державному бюджеті України окремим рядком.
РОЗДІЛ 3
ПРОЦЕДУРА ЛЮСТРАЦІЇ
Стаття 18. Порядок визнання особи люстрованою
Протягом 30 календарних днів з моменту формування органів люстрації, Державна люстраційна комісія України та регіональні люстраційні комісії направляють запити, вимоги у відповідні органи для отримання інформації та документів про осіб, що відповідають люстраційним критеріям.
У разі надходження запиту, вимоги від органу люстрації такий запит підлягає обов’язковому виконанню у вказаний в ньому строк.
Державна люстраційна комісія України починає розгляд люстраційної справи особи не пізніше 30 днів з дня формування такої справи.
За результатами розгляду люстраційної справи Державна люстраційна комісія України приймає одне з рішень:
про визнання особи люстрованою;
про відсутність підстав визнання особи люстрованою.
Рішення підписується всіма присутніми на засіданні членами Державної люстраційної комісії України.
Рішення органу люстрації набирає чинності з моменту його прийняття. Рішення підлягає опублікуванню на офіційному веб-порталі Державної люстраційної комісії України.
Стаття 19. Державний люстраційний реєстр України
З метою ведення обліку люстрованих осіб та забезпечення загального доступу до цієї інформації, Державна люстраційна комісія України веде Державний люстраційний реєстр України, який підлягає оприлюдненню на офіційному веб-порталі Державної люстраційної комісії України.
Порядок ведення Реєстру та оприлюднення на ньому інформації щодо відповідності або невідповідності осіб люстраційним критеріям, визначається Державною люстраційною комісією України.
Стаття 20. Обов’язковість отримання інформації від Державної люстраційної комісії України
Відсутність або наявність перешкод для призначення (обрання) на посаду встановлених цим Законом перевіряється посадовою особою (органом), що здійснює призначення (обрання), за даними Державного люстраційного реєстру України, про що виготовляються відповідні витяги на веб-порталі Державної люстраційної комісії України.
Стаття 21. Наслідки прийняття рішення про визнання особи люстрованою
Наслідком прийняття рішення про люстрацію особи, є звільнення її з посади та/або обмеження в порядку передбаченому даним Законом люстрованої особі займати посади, визначені статтею 4 цього Закону, строком на 15 років з моменту прийняття Державною люстраційною комісією України відповідного рішення.
Звільнення та/або тимчасове обмеження займати посади, визначені статтею 4 цього Закону, не підпадають під дію Кодексу законів про працю України.
Особа що відноситься до суб’єктів люстрації, підпадає під люстраційні критерії, звільнена на підставі власної заяви про звільнення (відставку) у період з 22 лютого 2014 року, особа що визнана люстрованою та внаслідок чого звільнена із займаної посади, позбавляється вихідної допомоги, пільгових та спеціальних пенсій та інших встановлених законодавством привілеїв за особливі заслуги перед Україною відповідно до законодавства України, з дня набрання чинності відповідного рішення Державної люстраційної комісії України.
Стаття 22. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів люстрації
Рішення, дії чи бездіяльність органів люстрації можуть бути оскаржені до суду.
Державна люстраційна комісія України не може скасувати своє рішення про визнання особи люстрованою.
РОЗДІЛ 4
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЛЮСТРАЦІЮ
Стаття 23. Відповідальність за прийняття на роботу або не звільнення із займаної посади люстрованої особи
Незвільнення об’єктом люстрації, в особі керівника, люстрованої особи з відповідної посади, прийняття на роботу особи посадовою особою, уповноваженою на ухвалення рішення про обрання, призначення чи затвердження суб’єкта люстрації на посаді в об’єкті люстрації тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 24. Відповідальність посадових осіб
За ненадання, затримування, надання недостовірної чи неповної інформації на запит органу люстрації винні особи несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Стаття 25. Контроль за дотриманням законодавства про люстрацію
Контроль за дотриманням законодавства про люстрацію здійснюють Верховна Рада України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Особи, які підпадають під люстраційні критерії, передбачені статтею 5 даного Закону, повинні звільнитися (подати у відставку) із зазначеної посади протягом одного місяця з моменту набрання чинності цього Закону.
3. Стаття 20 цього Закону набуває чинності з моменту початку роботи Державного люстраційного реєстру України, що Державна люстрацій на комісія офіційно оприлюднює в «Урядовому курьері».
4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 – 26, ст. 131):
— доповнити новою статтею 3511 такого змісту:
«Стаття 3511. Перешкоджання діяльності органів, що здійснюють люстрацію.
Невиконання службовою особою законних вимог органу, що здійснює люстрацію, ненадання відповіді на запит, створення перешкод у його роботі, надання недостовірної інформації — карається штрафом від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».
— доповнити новою статтею 3661 такого змісту:
2) У Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010, №41-42, № 43, № 44-45, ст. 529):
— доповнити статтю 53 новою частиною 4 наступного змісту:
«4. Не має право перебувати на відповідній посаді в випадку відповідності люстраційним критеріям і невиконанням вимог, передбаченим Законом «Про люстрацію в Україні».
Рішення органу люстрації щодо звільнення суддів не потребує додаткового прийняття рішення Вищою радою юстиції, яка невідкладно з моменту отримання відповідного рішення люстраційного органу повинна внести відповідне подання про звільнення з посади судді органу, що його обрав або призначив».
Відповідно частину 4 вважати частиною 5.
5. Зазначений закон є спеціальним законом в частині правового регулювання відносин, пов’язаних із обранням, призначенням на посаду та звільненням з посад суб’єктів люстрації (суддів), зокрема, але не виключно, в частині встановлення вимог щодо несумісності зайняття посади судді, звільнення судді у зв’язку з встановленням обставин щодо несумісності. До приведення законодавства України у відповідність з цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
6. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цього Закону:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Заглавная иллюстрация: dataup.net.