Логістичний дрон замість бронетехніки: як на Вовчанському напрямку евакуювали пораненого бійця Фото

На Вовчанському напрямку українські військові евакуювали пораненого бійця за допомогою наземного роботизованого комплексу (НРК). Операція тривала близько 12 годин цими вихідними, у коментарі «МедіаПорту» розповіла офіцер відділення комунікацій 57 окремої мотопіхотної бригади Руслана Богдан.

Логістичний робот замість бронетехніки

За словами Руслани Богдан, нині на фронті використовують кілька типів наземних роботизованих комплексів. 

«Є логістичні, які можуть доправляти БК, провізію і евакуйовувати. Є бойові, на які встановлюються кулемети, турелі, і ним можна наносити вогневе ураження. І ще є роботи для мінування. Під час цієї місії це був саме логістичний дрон», — пояснила вона.

Операцію виконували бійці ремонтно-відновлювального батальйону 57 бригади. Раніше підрозділ займався переважно ремонтом бронетехніки, зокрема під час Херсонського контрнаступу, коли військові відновили майже 200 бойових машин. Але зараз характер війни змінився, і вже майже місяць ремонтно-відновлювальний батальйон розвиває напрямок наземних роботизованих комплексів. 

«На Вовчанському напрямку через велику кількість ворожих дронів використовувати бронетехніку недоцільно — її одразу виявляють і можуть знищити. Тому командир батальйону вирішив розвивати напрямок наземних роботизованих комплексів», — розповіла Руслана Богдан.

x

Місія починається задовго до виїзду за пораненим

Підготовка до такої операції починається заздалегідь. Важливу роль відіграє погода — найкраще, коли йде дощ або сніг, щоб російським дронам було складніше працювати.

Перед виїздом техніку обслуговують: перевіряють гусениці, механізми, зв’язок. Далі НРК доставляють на точку, де його завантажують провізією — водою та їжею для позицій.

«Наземний робот може нести 100–200 кілограмів вантажу. Комфортна вага — близько 100 кг. Дронопошта таку вагу не підніме, а автомобілем заїхати часто неможливо через загрозу ударів. Коли НРК їде туди — за маршрутом — він спочатку вивантажить бійцям провізію, а потім вже їде по пораненого», — зазначила офіцерка.

Близько 12 годин без перерви за пультом

Уся місія тривала близько 12 годин. Увесь цей час пілот керував комплексом дистанційно через Starlink з умовно безпечного місця. 

«Пілот не може ні вийти в туалет, ні перепочити — він постійно пілотує. Через сніг важче їхати, звичайно, там є замети. Він їде за маршрутом, до того ж рябить картинка — це дуже важко для очей. Треба бути дуже посидючою людиною, щоб так довго керувати НРК», — зауважує Руслана Богдан.

Поранений боєць сам заліз на платформу НРК. Після цього робот вирушив у зворотному напрямку. На визначеній точці бійця вже чекали медики.

Напрямок планують масштабувати

У бригаді планують розширювати використання наземних роботизованих комплексів. Зараз у підрозділах уже створюють окремі роти НРК, а в піхотних батальйонах також з’являються такі системи.

«Загалом цей напрямок ми плануємо масштабувати, розширювати. У нас є не тільки в ремонтно-відновлювальному батальйоні, у нас є рота наземних роботизованих комплексів. Є батальйони піхотні, у яких теж є НРК. Проте ми знімали місію саме в ремонтно-відновлювальному, які нещодавно почали це застосовувати», — підсумувала Руслана Богдан. 

Читайте також новини Харкова на MediaPort: «Мене мали депортувати, а повезли на війну»: на Куп’янщині в полон потрапив кубинець, який воював на боці рф