29/05/2023 — 21:00 | АВТОРИ: КСЕНІЯ ЧЕШКО, ТЕТЯНА ФЕДОРКОВА | ФОТО ТЕАТРУ, КОСТЯНТИНА ЗОРКІНА

27 та 28 травня у Харківському театрі ляльок імені Афанасьєва відбулися прем’єрні покази вистави «Жираф Монс». Команда режисерки Оксани Дмітрієвої, драматург Олег Михайлов та художник Костянтин Зоркін відновлюють роботу театру ляльок історією про воєнну весну 2022-го. 

Казка про жирафеня, покинуте у зоопарку під час бомбардувань міста, у поєднанні з міською легендою про жирафу, який ховався у під'їзді будинку під час німецької окупації, належить Олегу Михайлову.

Сценарист і драматург, росіянин за походженням, Михайлов понад 10 років живе у Харкові, застав повномасштабне російське вторгнення і щодня пише у Facebook свої спостереження про війну, місто та його жителів. Під обстрілами народився цикл казок про дивну весну, де за вікном чутно незрозумілий гуркіт, а з неба падає каміння. 

«Казка «Жираф Монс» була написана у квітні-травні 2022 року, коли вже було відомо про жахіття в екопарку Фельдмана, прилітало і по центру Харкова, зоопарку. Я пам'ятав історію про жирафу часів Другої світової війни. Була згадка про те, що жирафа ховався в одному з будинків у Харкові», — розповідає Олег Михайлов. 

Одна з сюжетних ліній історії «Жираф Монс» — дружба тварини з лікарем під час Другої світової війни.

«Одного разу я гуляв Харковом і зайшов в один з будинків у центрі, де були відкриті двері до під'їзду. І я подумав, а чи міг там поміститися жирафа? Виявилося, що може. Я піднявся поверхом вище і побачив меморіальну дошку лікарю, професору медицини Степану Сурукчі. І так я вирішив, що можна пов'язати жирафу з доктором», — пояснює задум автор казки. 

Навесні 2022, після того, як Харків відбив російську атаку, «не можна було писати зовсім сумну історію». 

«Наші хлопці, волонтери, вивозили і рятували тварин, — продовжує Олег Михайлов. — Про війну потрібно говорити з дітьми, звісно, не прямо в лоба. Всім потрібні ліки від наших страхів, жахів, відчаю. Мені здається, це вийшло, особливо з тими ляльками, які створив Костянтин».

Ляльки та декорації для вистави створив художник Костянтин Зоркін. Під час повномасштабної війни він презентував у галереї «ЄрміловЦентр» проєкт «Захисний шар», присвячений Харкову. Так само як у тому проєкті, під час роботи з театром ляльок художник використовував дерево та метал. Стукіт та брязкіт матеріалів на сцені занурюють глядачів в атмосферу воєнного Харкова. А багатоповерхівки з серії будинків Зоркіна нагадують харківські квартали та райони, пошкоджені обстрілами — зокрема Північну Салтівку. 

«Дерево та метал — це матеріали, з якими я працюю як художник. Каміння [що, за сценарієм, падає з неба] — з дерева, — розповідає Зоркін. — Комусь може здатися, що вистава не дуже дитяча. Але це така дитяча вистава, яку я б мріяв побачити у дитинстві. Коли зі мною не сюсюкають, а розмовляють як з дорослим. Те, як Харків прийняв [оплесками зі сльозами на очах], — це зрозуміло. Мистецтво діє, воно лікувальне». 

Про терапевтичну функцію театру говорить режисерка Оксана Дмітрієва. Вона згадує, що минулої весни рятувалася текстами Олега Михайлова.

«Це було про життя, про смак, у цих текстах було дуже-дуже багато ніжності. І це було дуже важливо для мене. Ми намагаємося розмовляти і з дітьми, і з дорослими про те, що саме відбувається, що таке війна, як її відчувають діти, — говорить Оксана Дмітрієва. — Діти живуть у тому самому просторі, і ми, дорослі, повинні називати все своїми іменами, ми не маємо право з ними лукавити. Тому потрібно знайти дуже правильні слова». 

На її думку, вистава «Жираф Монс» — це передусім чесна розмова. 

«Розмова про те, що відчуває дитина, як можна подолати страх, про надію. Ви знаєте, що у жирафів найбільше серце з усіх тварин і воно б'ється 170 разів на хвилину? І це теж історія про велике серце, про доброту, про те, що дуже важливо зберегти ніжність під час війни», — упевнена Оксана Дмітрієва.

У червні «Жираф Монс» показуватимуть тричі: 10, 11 та 24 червня. У липні вистава запланована на 8 та 9. 

Це не перша вистава Харківського театру ляльок ім. Афанасьєва, що була створена під час повномасштабного російського вторгнення. Про інші роботи театру, «ноїв ковчег» в укритті театру, волонтерство та акторів, які захищають Україну на фронті — слухайте у подкасті за участі Оксани Дмітрієвої.